"Європейська Солідарність" заявила, що Гончаренко більше не перебуває в їх парламентській фракції

Фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення про припинення спільного політичного шляху з народним депутатом Олексієм Гончаренком. У пресслужбі партії заявили, що причиною цього стали принципові ідеологічні розбіжності та публічні позиції нардепа щодо завершення війни й майбутньої архітектури безпеки України, які суперечать базовим засадам політсили. Водночас у "ЄС" закликали владу розпочати чесний діалог із суспільством щодо реалістичної стратегії досягнення справедливого миру.

Ідеологічні розбіжності та "червоні лінії"

У заяві "Європейської Солідарності" зазначається, що всередині демократичної партії завжди є місце для дискусій та різних поглядів щодо політичної тактики, однак існує межа, коли йдеться про фундаментальні цінності держави.

"Для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в Європейському Союзі та НАТО. Ми переконані: це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією і має визначати її майбутнє. Ці принципи не залежать від політичної кон'юнктури і не можуть бути предметом торгу – ані всередині України, ані тим більше на переговорах із Росією", – наголосили в політсилі.

У партії підкреслили, що публічні висловлювання Олексія Гончаренка щодо варіантів завершення війни та безпекових гарантій розійшлися з офіційною позицією "ЄС", що унеможливлює подальшу спільну політичну діяльність.

"Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", – йдеться в заяві.

Заклик до влади та критика "декларацій потужності"

Окрему увагу в "Європейській Солідарності" приділили відповідальності чинної влади за дипломатичну та переговорну стратегію України. У політсилі переконані, що суспільна дискусія, яку викликали заяви Гончаренка, виявила запит громадян на чесну розмову про реальний стан речей.

"Влада має нарешті почати чесну розмову із суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню і справедливого миру. "Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці питання більше не дають. Україні потрібна велика і складна розмова про те, як завершити війну, досягти справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії", – зазначають у фракції.

Межі компромісів та позиція військових

У "ЄС" підкреслили свою готовність до складної суспільної дискусії щодо умов завершення війни, проте позначили непорушні межі можливих домовленостей.

"Ми готові до цієї дискусії. Але наша вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого і завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки – не предмет компромісу", – підсумували в партії.

У політсилі додали, що орієнтуються на позицію тисяч партобщинників і колег, які сьогодні захищають Україну в лавах Збройних Сил України і чий голос є вирішальним у питаннях захисту суверенітету.

У чому полягає "мирний план" Гончаренка

4 жовтня 2026 року нардеп Олексій Гончаренко оприлюднив в колонці на "Український правді" свій "мирний план", який раніше частинами поширював у соцмережах. Низка пунктів плану Гончаренка прямо суперечить ідеологічному фундаменту "Європейської Солідарності" та принципу "Армія, Мова, Віра".

Зокрема, депутат запропонував:

• Відмову від НАТО: розпочати переговори про нейтралітет України, назвавши боротьбу за членство в Альянсі "абсурдом" за відсутності реальних пропозицій про вступ.
• Поступки в питаннях мови та церкви: перегляд мовного законодавства (зокрема можливе офіційне використання російської мови) та збереження діяльності церков, пов'язаних із Москвою.
• Поетапне зняття санкцій з рф: скасування обмежень на російські енергоресурси в обмін на припинення далекобійних ударів, розблокування морів та суження зони боїв до Донбасу.
• Фіксацію лінії контролю та залучення Китаю: заморожування війни по поточній лінії фронту без її юридичного визнання та залучення Пекіна як одного з головних гарантів безпеки й відбудови.

Після цього фракція "ЄС" оприлюднила заяву, в якій заявила, що мирні домовленості не можуть передбачати поступок щодо державного суверенітету, української мови, свободи віросповідання та обороноздатності країни.

"путін розраховує зламати Україну взимку": Порошенко та Мерц узгодили позиції щодо переговорів.