FT: Естонія перекидає війська до кордону з РФ в рамках стратегії "активної оборони"

Естонія передислокує ключову бригаду з міста Тапи до Йихві, що за 50 кілометрів від російського кордону, в рамках запуску стратегії "активної оборони", готуючись до можливої агресії РФ.

Про це естонські посадовці повідомили виданню Financial Times, пише "Європейська правда".

За словами офіційних осіб, Естонія постійно переміщує війська ближче до кордону з Росією та закуповує озброєння, здатне завдати удару вглиб російської території, оскільки ця країна, що знаходиться на передовій НАТО, готується до можливої агресії Москви за межами України.

Керівники збройних сил та розвідки Естонії не вважають, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО, принаймні протягом найближчих двох років, але переконані, що вона готується до можливого майбутнього конфлікту з цією балтійською державою. Це змусило країну, яка не має власних військово-повітряних сил, перейти до стратегії "активної оборони". 

"Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях", – заявив полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, головної бойової сили країни. 

У рамках нової стратегії його підрозділ назавжди передислокується з Тапи до Йихві за 50 км від російського кордону, де зараз будуються нові великі об’єкти для розміщення солдатів.

"Стримування не працює. Критичний період для вирішення цього питання для всіх нас у країнах Балтії припадає на найближчі один–чотири роки", – зазначив представник естонської військової розвідки. 

"Щоб стримування було переконливим, ми маємо зробити агресію проти нас немислимою. Наша мета чітка: утримати ворога та руйнування війни подалі від естонської території", – наголосили в Міноборони Естонії. 

У травні уряд Естонії запровадив термін "активна оборона" до своєї концепції національної безпеки. Відтоді збройні сили країни розпочали тиху, але радикальну реорганізацію. З Тапи, головної військової бази Естонії, елітні підрозділи постійно передислокуються на позиції ближче до російського кордону. Окрім нової бази в Йихві, у прикордонній Нарві також будується база, розрахована на 1 000 військовослужбовців.

Протягом останнього року країна підписала контракти на придбання дев’яти американських ракетних систем залпового вогню Himars, балістичних ракет M57 з дальністю польоту до 300 км, а також дев’яти південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю. Слід зазначити, що відстань від прикордонних естонських баз до російського Санкт-Петербурга становить 260 км.

Протягом десятиліття після російського вторгнення до Укоаїни у 2014 році естонські військові стратеги розробили оборонну доктрину, сформовану під впливом історії та географії країни. Згідно з цим підходом, у разі агресії призовники країни мали б швидко мобілізуватися й вести тактичну, майже партизанську оборону, щоб перешкоджати російським військам і завдавати їм втрат, доки не прибуде підкріплення з НАТО. 

Однак, спостерігаючи за діями Росії в Україні, естонські військові керівники дійшли висновку, що такий план не спрацює. Зараз вони вважають, що Кремль не зважає на втрати, борючись за утримання захопленої території навіть після того, як усе на ній було знищено. 

Зараз Естонія планує боротися за кожен дюйм території і завдавати Росії потужних ударів за сотні кілометрів за лінією фронту з першого дня будь-якого вторгнення.

"З військової точки зору це дуже складно. Ми не можемо маніпулювати противником [відступаючи або тактично заманюючи його в певні ситуації]. Ми маємо вибудувати наші лінії вже сьогодні. Це оборона на висунутих позиціях", – заявив полковник Тармо Кундла. 

Військова розвідка Естонії особливо побоюється певних обмежених дій проти прикордонної цілі – зокрема, невеликого, переважно російськомовного міста Нарва. Це могло б послужити провокаційним випробуванням рішучості НАТО, спрямованим на розкол альянсу.

Як повідомлялося, витрати Естонії на оборону в 2027 році й надалі перевищуватимуть 5% ВВП, а загалом на національну оборону витратять 2,2 мільярда євро.

Варто зауважити, що сусідня Литва спільно з Польщеюрозробляє план міжнародної евакуації населення, який буде застосовуватися у разі необхідності евакуювати через кордон частину мешканців Литви, Латвії та Естонії.