Естонія перекидає війська ближче до кордону з Росією в межах нової стратегії «активної оборони» — FT

Естонія поступово наближає свої війська до кордону з Росією та купує зброю, здатну бити по цілях на значній відстані. Таким чином країна готується до можливої російської агресії за межами України, повідомили естонські посадовці Financial Times. 

У виданні наголошують, що керівництво Збройних сил та розвідки Естонії не очікує, що Росія почне повномасштабну війну з НАТО щонайменше у найближчі два роки. Водночас там вважають, що Росія готується до можливого майбутнього конфлікту з Естонією.

Зокрема, естонські посадовці побоюються, що Кремль може вдатися до ризикованого кроку, наприклад провести невелике вторгнення, щоб перевірити, як НАТО реагуватиме на дію принципу взаємної оборони. Там також зазначають, що наразі ні Естонія, ні сам Альянс не можуть повністю виключити такий сценарій.

FT також пише, що відсутність власних військово-повітряних сил і залежність від НАТО у захисті повітряного простору змусили Естонію перейти до стратегії «активної оборони». Командир Першої естонської бригади Тармо Кундла пояснив, що країна планує стримувати противника вже на кордоні та здобувати перемогу в перших боях.

У межах нової стратегії підрозділ Тармо Кундли назавжди переведуть із Тапи до Йихві, що розташований лише за 50 км від кордону з Росією. За даними видання, там уже будують нові великі об’єкти для розміщення військових.

«Залякування не працює. Критичний період для вирішення цього питання для всіх нас у країнах Балтії припадає на найближчі один–чотири роки», — каже високопоставлений представник естонської військової розвідки.

У Міністерстві оборони Естонії заявили, що для того, щоб залякування було переконливим, країна має зробити можливу агресію проти себе немислимою. Там зазначили, що головне завдання полягає в тому, щоб не допустити ворога та руйнувань, спричинених війною, на територію Естонії.

Російські державні медіа систематично створюють образ Естонії як ворожої та «русофобської» держави, яка нібито намагається втягнути Москву у пряме протистояння з НАТО. Кремль також погрожував Естонії можливим застосуванням ядерної зброї, якщо на її території коли-небудь з’явиться ядерна зброя НАТО.

У травні уряд Естонії закріпив у своїй Концепції національної безпеки новий підхід — «активну оборону». Після цього країна почала серйозно перебудовувати свої невеликі, але добре підготовлені збройні сили, причому ці зміни не афішують, пише FT.

Зараз елітні підрозділи поступово переміщують із головної військової бази Естонії в Тапі на позиції східніше, ближче до кордону з Росією. 

Водночас у Нарві будують ще одну військову базу, яка разом із новою базою в Йохві зможе прийняти до 1 000 військових. Постійно там планують розмістити 200 солдатів, а ще 800 зможуть перебувати на базі у разі кризи.

«Ми зараз перебуваємо в процесі змін у всьому. Реальність така, що [естонське оборонне планування] залишалося незмінним протягом останніх 10 років. Але Росія вже планує подвоїти свої сили вздовж нашого кордону», — зазначив представник військового відомства Міністерства оборони Естонії. 

Видання також наголошує, що після російського вторгнення до Криму у 2014 році естонські військові протягом десяти років створювали власний план оборони, враховуючи історію та особливості розташування країни.

За цим планом, у разі нападу Росії призовники мали швидко долучитися до оборони та вести тактичні бої, використовуючи знання місцевості з її лісами й болотами. Це мало допомогти стримувати російські війська та завдавати їм значних втрат до прибуття підкріплення від НАТО.

Однак, аналізуючи дії російської армії в Україні, військове керівництво Естонії вирішило переглянути свій попередній план оборони, оскільки він може виявитися неефективним. Там дійшли висновку, що Кремль готовий продовжувати бойові дії, не зважаючи на значні втрати своїх військових.

В Естонії вважають, що після захоплення певної території російські війська намагатимуться утримувати її за будь-яких умов і не відступатимуть навіть після масштабних руйнувань. Для країни з населенням лише 1,3 млн людей та площею 45 000 кв. км такий висновок став особливо тривожним.

Зазначається, що Естонія планує захищати кожну ділянку своєї території від самого кордону та завдавати ударів по цілях у глибині Росії на сотні кілометрів уже з першого дня можливого вторгнення.

«З військового погляду це дуже складно. Ми не можемо маніпулювати противником [відступаючи або тактично заманюючи його в певні ситуації]. Ми мусимо вибудувати наші позиції вже сьогодні. Це оборона на висунутих позиціях», — наголосив Кундла. 

Військова розвідка Естонії також найбільше побоюється обмеженої атаки на один із прикордонних районів, зокрема на переважно російськомовну Нарву. За словами представників влади, захоплення цього міста навряд чи мало б сенс у разі планів Росії щодо повномасштабного вторгнення, але могло б стати способом перевірити готовність НАТО до захисту союзника та спробувати розколоти Альянс.

Нагадаємо, керівники кількох європейських спецслужб попереджають, що Росія вже найближчими місяцями може посилити дії проти НАТО. За їхніми оцінками, це може бути пов’язано з гібридними атаками, провокаціями, диверсіями, інформаційними кампаніями або навіть обмеженим вторгненням на територію країн Альянсу.

Головна помилка в оцінці загрози — розглядати її виключно крізь призму класичної війни: гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Один з уроків 2022 року полягає в тому, що відсутність «очевидних ознак» підготовки вторгнення не гарантує його відсутності, а ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії. 

Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го років повторитися, але вже в Балтії? У статті«Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії» оглядачВолодимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.