Як фермерів підготувати до вимог ЄС

Понад 40% правил, які Україна має імплементувати в межах євроінтеграції, стосуються агросектору. Але поки урядовий рівень давно занурений у цю тематику, більшість фермерів лише починає з нею знайомитися і часто сприймає майбутні зміни насторожено. Всеукраїнський конгрес фермерів провів круглий стіл «Від інформації до адаптації: як підготувати малих і середніх фермерів до вимог ЄС», під час якого обговорили ключові питання фермерів.

До розмови долучилися Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики України, Джузеппе Арістей, координатор програм з аграрного та сільського розвитку Представництва ЄС в Україні, Іван Горват, керівник проєкту IPARD, Олександра Авраменко, радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, народний депутат Дмитро Соломчук, експертка Катерина Крикуненко, Роман Корінець, а також представники Prosper Global, Ощадбанку та фермерська спільнота. 

«Ми, як консультанти, як асоціація, як ком’юніті, повинні робити все, щоб допомогти малому фермеру підготуватися, адаптуватися, інформувати його про всі зміни, які стосуються євроінтеграції», – зазначила Ярослава Овчаренко, експертка ВКФ з адвокації.

Зараз існує багато платформ, збірників та методологічних матеріалів, але основно проблема полягає в тому, як саме фермер покроково пройде цей шлях і чи зможе адаптуватися на практиці.

«Сьогодні шириться дуже багато застережень, загроз, викликів. Що буде чекати фермерів після вступу в Європейський союз? Чи можна використовувати ряд пестицидів? Чи потрібно реєструвати навісну техніку? Важливо аби пріоритет був за всіма напрямками сільського виробництва. Зараз є багато недостовірної інформації, тож її треба спростовувати», – наголосив голова ВКФ Іван Слободяник. 

Денис Башлик пояснив, що скринінг пройдено, отримано бенчмарки, є розуміння таймлайну та перехідних періодів. Є розуміння перспектив щодо засобів захисту рослин, застосування стандартів та можливості користуватися інструментом IPARD.

Європейська інтеграція вимагає відповідальності. І питання застосування норм, правил, стандартів Європейського Союзу треба розбирати вже зараз, аби був плавний перехід. 

«Коли ви працюєте 20-30 років в один і той самий спосіб, а тобі кажуть: завтра ти починаєш працювати по-новому. Це про благополуччя тварин, це про нові стандарти, це про використання пестицидів. Це все не має стати шоковою терапією для бізнесу», – пояснив Денис Башлик.

Саме тому потрібна роз’яснювальна робота та інструменти фінансової підтримки.

Джузеппе Арістей зазначив, що процес гармонізації законодавства почався давно, і кожна директива проходить шлях від ухвалення до впровадження та правозастосування.

«Навіть у європейських держав-членів пішло чимало часу на те, щоб повністю відповідати тим вимогам. Це забере час, але час поки що і є. Закони не карають сектор. Вони захищають безпеку харчових продуктів, захищають споживачів, захищають те, чим ми торгуємо», – зазначив він, додавши, що Україна перебуває в особливих умовах, бо війна забирає всі наявні ресурси.

Досвід Хорватії

Зобов’язання реєструвати всю причіпну техніку – це одне з найпоширеніших побоювань українських фермерів. За словами Івана Горвата, найважливішою зміною для хорватських фермерів стали не правила, а підтримка.

«Були різні схеми на гектар, на види виробництва, і це було найважливішою зміною. Не правила були найважливішими і найскладнішими», – зазначив він.

Також керівник проєкту IPARD підкреслив, що вимоги перехресного дотримання застосовуються лише до тих фермерів, які отримують фінансову підтримку від ЄС або беруть участь у міжнародних програмах на кшталт IPARD.

Він розповів, що у Хорватії всіх професійних працівників та агрономів зобов’язали пройти щонайменше триденне навчання, але на організацію цього процесу країні дали два роки. Випробування обприскувачів так само впроваджувалися поступово, через мережу пунктів по всій країні.

В свою чергу, інспекція охоплює лише невеликий відсоток господарств. Перше, що отримує фермер у разі невідповідності, це попередження з проханням виправити ситуацію до наступного візиту через рік. Якщо змін не відбувається тоді зменшується вартість підтримки, при цьому немає штрафів. 

Що таке AKIS і навіщо він фермеру?

Денис Башлик розповів, що вже запущено портал сільськогосподарських знань та інновацій AKIS, де опубліковані матеріали щодо євроінтеграції і зареєструватися може кожен охочий.

«Ми зрозуміли, що нам потрібно більше комунікувати саме з малими фермерами, саме в громадах. Це не складно, потрібно зробити покрокові дії  і тоді фермер буде готовий до змін», – окреслив він.

AKIS – це не установа, а система взаємодії: дорадники, консультанти, навчальні заклади, фермерські організації, громади і навіть агрохолдинги як трансфери інновацій. Дорадник у цій системі має трансформуватися з лінійного консультанта у фасилітатора, який розуміє всіх гравців у своєму регіоні.

Олександра Авраменко додала, що матеріали регіональних діалогів з бізнесом (уже проведено заходи у Вінниці та Миргороді, планується захід у південних регіонах) передавалися аграрним виробникам напряму через Державний аграрний реєстр з посиланнями на відео та матеріали. Ці ж матеріали будуть розміщені на платформі AKIS.

Також вона зазначила, що наступний перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію базуватиметься на тому, наскільки Україна прийме виробничі стандарти ЄС. Тобто від впровадження стандартів напряму залежить доступ української продукції до європейського ринку.

Дорожню карту AKIS внесено в аграрну політику до 2030 року. Учасники обговорили, що важливо об’єднувати зусилля донорів та професійних організацій для системної розбудови цієї служби в Україні.

Чому фермери сприймають зміни негативно?

Руслан Марков з Prosper Global озвучив те, з чим стикається щодня, спілкуючись із фермерами постраждалих регіонів.

«Люди розуміють, що ці зміни йдуть, вони мають йти, але дуже часто сприймають це негативно, а іноді навіть агресивно. Це спричинено тією безпрецедентно складною ситуацією, в якій знаходиться наш дрібний фермер: п’ятий рік війни, зернова блокада, падіння цін на молоко, руйнація ритейл-системи», – зазначив він. 

Окремо Руслан Марков звернув увагу, що більшість наявних інструментів підтримки орієнтовані на середнього та великого фермера, а до категорії мікрофермерів належать і особисті селянські господарства, яких в Україні кілька мільйонів і вони фактично не охоплені ні інформаційними каналами, ні кредитними продуктами.

Кредитування малих господарств 

Не оминули й тему доступу фермерів до фінансування. Обговорили, чому державні та європейські програми підтримки не доходять до найменших господарств.

Однією з причин назвали тіньову діяльність, адже чимало фермерів обробляють у рази більші площі, ніж зазначено в Державному аграрному реєстрі. Саме через це потенційний кредитний і заставний ресурс недоступний, а господарство не проходить за банківськими критеріями.

Водночас учасники звернули увагу, що й банківський сектор під мікробізнес фактично не заточений. Окремо зазначили, що з інструмента IPARD випадають найменші господарства, бо їм бракує обігових коштів, щоб узагалі подаватися на підтримку.

В свою чергу, для мікросегменту існують програми з рішенням протягом двох годин, бланкові кредити без застави, партнерські програми зі ставкою 0% на перші сім місяців, а меморандуми з обласними адміністраціями дозволяють компенсувати ставку за програмою 579 до нуля. 

«Люди навчаються через людей. Ми повинні взрощувати не тільки дорадників, а й мотивувати приватних консультантів, щоб у фермера був вибір, до кого звернутися. Кожен фермер хоче, щоб йому дали конкретну дорожню карту», – підсумувала Ярослава Овчаренко.

Система адаптації до вимог ЄС буде лояльною та мотиваційною, а не побудованою на примусі й штрафах. Причому вимоги перехресного дотримання стосуватимуться насамперед тих, хто претендує на європейську підтримку.