Чи можна давати солодке дитині до 2 років: шокувальні результати дослідження

Перелік вікових захворювань, появі яких можна запобігти завдяки обмеженню цукру в харчуваннідитини протягом перших 2–3 років, вражає своєю довжиною. Однак виникає запитання: чи варто повністю забороняти дитині солодощі? Оглядачка Аліса Кляйн дослідила наукові докази щодо доцільності обмеження цукру для дітей у період від моменту їх зачаття до 2 років.

Про це розповіли New Scientist.

Обмеження цукру в перші 1000 днів життя дитини: що кажуть науковці та батьківський досвід

Аліса Кляйн ділиться власним досвідом: з першою дитиною вона намагалася мінімізувати споживання цукру — починала прикорм із кабачкового пюре та відмовлялася від солодких частувань. Проте з появою другої та третьої дитини ці спроби припинилися, адже захистити дітей від цукру виявилося майже неможливо.

Увагу оглядачки привернуло масштабне дослідження, яке використало унікальний природний експеримент для вивчення довгострокового впливу цукру в перші 1000 днів життя — від зачаття до двох років. Науковці вважають цей період критичним вікном, коли харчові звички та речовини мають тривалі наслідки для здоров’я.

Цзячжень Чжен із Гонконзького університету науки і технологій разом із колегами проаналізував стан здоров’я людей, чиї перші 1000 днів припали на період повоєнного нормування цукру у Великій Британії на початку 1950-х років. Ці дані порівняли з показниками тих, хто був зачатий одразу після скасування обмежень.

Під час дії карток доросла людина у Великій Британії отримувала близько 40 грамів цукру на день, тоді як для дітей віком до двох років норма взагалі не передбачалася. Хоча немовлята, ймовірно, отримували частину родинного раціону, рівень споживання цукру був значно нижчим, ніж сьогодні, коли дитина може випити 40 грамів цукру лише з двома склянками соку.

Після скасування нормування 1953 року середнє споживання цукру в країні подвоїлося до 80 грамів на день лише за рік.

Використавши дані Британського біобанку, дослідники порівняли дані 40 тисяч дорослих, які провели перші 1000 днів в умовах обмеження цукру, з 23 тисячами людей, чиє раннє дитинство припало на період післявоєнного «цукрового буму».

З’ясувалося, що рівень споживання цукру в ранньому віці продовжує впливати на організм через 70 років. Люди, які перебували під дією обмежень цукру, довше живуть, мають біологічно «молодші» клітини за маркерами старіння та демонструють нижчий біологічний вік внутрішніх органів, зокрема серця, легень та печінки.

Завдяки цьому серед тих, хто в дитинстві не мав доступу до цукру, рідше фіксують випадки раку, серцево-судинних захворювань, діабету 2-го типу, інсульту, ревматоїдного артриту, катаракти, деменції, печінкової та ниркової недостатності, а також хронічного обструктивного захворювання легень.

Що довше дитина перебувала під впливом обмежень у свої перші 1000 днів, то вищим є її рівень захисту в дорослому віці.

Науковці пояснюють цей ефект тим, що вплив цукру в утробі матері та після народження програмує процеси старіння клітин на все життя. Крім того, раннє знайомство із солодким формує стійкі харчові вподобання — дослідження довело, що люди, які росли в період нормування, і сьогодні споживають менше цукру.

Як зменшити кількість цукру для дитини без істерик

Оглядачка пояснює, що повна заборона цукру в перші 1000 днів є непрактичною. Але поставитися до раціону малюка потрібно відповідально. Першим кроком має стати перегляд складу дитячого харчування. Діти до 2 років мають споживати менш як 15 грамів вільного цукру на день.

Однак нерідко солодкі прикорми, печиво та батончики порушують цю норму.

Другим кроком є відмова від використання солодощів як винагороди. У школах, спортивних секціях, перукарнях чи під час вакцинації дітям часто дають цукерки. Варто замінити солодощі принаймні на фрукти чи іграшки.

Якщо дитина старша, і вже знає смак цукерок, шоколаду та іншого солодкого «задоволення», варто домовлятися і йти на компроміси — обирати натуральні солодощі, купувати пастилу, а не просто забороняти дитині улюблені смаколики.

В яких продуктах багато заліза

Залізо буває двох типів: гемове — з продуктів тваринного походження, яке засвоюється краще, та негемове — з рослинної їжі. Залізо з рослинної їжі потрібно поєднувати з продуктами, багатими на вітамін С, як-от цитрусові чи болгарський перець.

Експерти виділяють 8 продуктів із високим вмістом заліза для щоденного раціону: устриці, мідії, нежирна яловичина, сочевиця, варений шпинат, твердий тофу, гарбузове насіння, кунжут та збагачені залізом пластівці без доданого цукру. Цю їжу можна легко інтегрувати в щоденне меню: додавати до супів, салатів, пасти, смузі або використовувати як альтернативу м’ясу.