На Хмельниччині знайшли надзвичайно рідкісний червонокнижний гриб

На території Національного природного парку «Мале Полісся» на Хмельниччині виявили місце зростання рідкісного виду гриба – грифоли листуватої (Grifola frondosa), занесеної до Червоної книги України. Вид вважається рідкісним, а його плодові тіла можуть виростати до значних розмірів, 

Гриб виявили під час обстеження території парку. Грифола листувата зазвичай росте у листяних та мішаних лісах біля основи старих дерев або пеньків, найчастіше дуба, бука чи граба, повідомили у пресслужбі парку.

Грифола листувата має чимало народних назв — гриб-баран, бараняча голова, бараньоха. Її плодове тіло складається з великої кількості розгалужених ніжок і листкоподібних або язикоподібних капелюшків, які формують своєрідний грибний «кущ».

«Грифола листувата — великий дереворуйнівний гриб, який зазвичай розвивається біля основи старих листяних дерев, переважно дуба, бука та граба. Її плодові тіла складаються з численних розгалужених «лопатей», що разом утворюють своєрідний грибний «кущ», – йдеться в повідомленні парку.

За сприятливих умов такий гриб може бути справді великим: плодові тіла виростають до 80 сантиметрів у діаметрі та можуть важити до 10 кілограмів. Колір залежно від віку та умов освітлення змінюється від сірувато-зеленого до сірувато-рожевого.

В Україні грифола листувата трапляється переважно в лісових регіонах, Лісостепу та Степу, але загалом є вкрай рідкісним видом. Його також можна зустріти в інших частинах Євразії та Північній Америці. Місце зростання грифоли може залишатися тим самим протягом багатьох років.

Гриб внесений до Червоної книги України та охороняється в низці європейських країн. Тому виявлення такого локалітету має природоохоронне значення для національного парку “Мале Полісся”.

Водночас вид відомий і за межами природоохоронної тематики. У Японії його називають маїтаке, що перекладається як «танцюючий гриб». У китайській та японській традиціях його цінують як лікарський гриб, а в кухнях Східної Азії використовують у їжу.

На Прикарпатті та в Карпатах грифолу також традиційно вживали в їжу, зокрема готували з неї супи та інші страви. Втім, через природоохоронний статус виду в Україні знайдений локалітет у «Малому Поліссі» потребує збереження, а не збору грибів.