Шахраї вкрали 44 тис. грн через фейкову сторінку Приват24

Рівненський апеляційний суд 29 вересня відхилив скаргу АТ КБ "Приватбанк" і залишив у силі рішення про стягнення з банку 44 000 гривень на користь жительки Рівненщини, з картки якої шахраї двома переказами зняли ці кошти через підроблену сторінку входу в "Приват24". Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що банк так і не довів, що жінка сама сприяла втраті доступу до своїх грошей. Гроші зникли ще в січні 2023 року, а остаточну крапку в спорі поставили лише зараз.

Як з'ясував суд, 22 січня 2023 року близько 15:00 жінка зайшла в мобільний додаток "Приват24", щоб перевірити залишок коштів на картках перед переказом постачальникам продукції. Повну версію постанови можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Додаток за кілька секунд автоматично закрився і запропонував повторну авторизацію - ввести номер телефону та пароль.

Після введення даних на телефон жінки почали надходити безперервні дзвінки з автовідповідача банку із запитом, чи погоджується вона на зміну паролів карток. Вона натискала "відмова", проте це не допомогло - самостійно увійти в додаток вона вже не могла, а невдовзі прийшли повідомлення про зміну паролів і зняття коштів.

Коли приблизно о 15:10-15:15 їй вдалося зайти в "Приват24", картковий рахунок у додатку взагалі не відображався. Жінка одразу зателефонувала на "гарячу лінію" банку за номером "3700", але протягом 10 хвилин не змогла додзвонитися до оператора, тому попросила зателефонувати сина. Йому вдалося з'єднатися з оператором лише через 10-15 хвилин, і він повідомив про несанкціоноване зняття коштів.

Під час розмови з'ясувалося, що гроші зняли двома переказами:

22 січня 2023 року о 15:05 - 29 000 гривень, платіж з призначенням "юридичні послуги GLOBUS";
того ж дня о 15:06 - 15 000 гривень, платіж з аналогічним призначенням "юридичні послуги GLOBUS".

Жінка наголошувала, що жодних sms-повідомлень про ці транзакції чи листів з підозрілими посиланнями вона не отримувала і жодної конфіденційної інформації не розголошувала. Наступного дня, 23 січня 2023 року, вона звернулася до відділення поліції №4 Рівненського районного управління поліції, за її заявою відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України - шахрайство у великих розмірах з використанням електронно-обчислювальної техніки. Того ж дня вона подала банку письмову заяву про службове розслідування, а 27 вересня 2023 року повторно звернулася з проханням повернути 44 000 гривень. Станом на лютий 2024 року, коли вона подала позов, відповіді від банку так і не надійшло.

Апеляційний суд відхилив аргументи банку про провину клієнтки

У апеляційній скарзі Приватбанк наполягав, що саме дії жінки, а не недоліки захисту системи, призвели до втрати коштів. Банк посилався на аудіозапис дзвінка на "гарячу лінію", де син повідомляв про перехід матері за посиланням на фішинговий сайт, а також на внутрішні логи безпеки банку, де нібито зафіксовано ідентичні пояснення про перехід за посиланням "Є_підтримка" для отримання допомоги.

Банк стверджував, що жінка власноруч вводила реквізити картки та передавала зловмисникам одноразові коди підтвердження для зміни пароля й авторизації нового пристрою. Окремо фінустанова наголошувала, що списані кошти є кредитним лімітом, а не особистими грошима клієнтки, тож їх втрата створила лише кредитну заборгованість, а не збиток.

Колегія суддів ці аргументи відхилила. Апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, згідно з якою саме банк повинен доводити, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персональних даних, які дають змогу ініціювати платіжні операції.

"За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах", - йдеться в постанові Рівненського апеляційного суду.

Суд також звернув увагу, що сама відсутність вироку у кримінальній справі за фактом заволодіння коштами не є підставою для відмови клієнтці в позові. Апеляційна інстанція визнала, що банк не надав об'єктивних і переконливих доказів на спростування доводів позивачки і не довів, що саме вона своїми діями чи бездіяльністю відкрила зловмисникам доступ до рахунку.

Що вирішив апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд повністю погодився з висновками суду першої інстанції і ухвалив:

апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення;
рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2026 року про стягнення з банку 44 000 гривень на користь жінки - залишити без змін;