Сувальський коридор під загрозою: що станеться, якщо Росія атакує Литву

Сувальський коридор — мальовнича й зовні спокійна прикордонна ділянка в Литві— дедалі частіше опиняється в центрі уваги міжнародних аналітиків та військових експертів. Вузький 40-мильний прохід із пологими пагорбами, озерами та березовими лісами вздовж литовсько-польського кордону відокремлює російську Калінінградську область від Білорусі.

У разі гіпотетичного захоплення цієї території Росією країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — опиняться повністю відрізаними від решти союзників у НАТО.

Про це пише The Sun.

Спокійний куточок Литви перетворився на зону потенційного наступу: аналітика The Sun

Через таке стратегічне значення американський генерал Бен Ходжес назвав цю місцевість «однією з найнестабільніших точок на карті світу», а журналісти вже встигли охрестити її «найнебезпечнішим місцем на Землі».

У маленькому литовському селі Салапераугіс, де живуть близько 70 людей, місцеві щодня читають тривожні новини. 54-річний сільськогосподарський робітник і батько 11 дітей, Вальтемір Машаріпов, описує можливий сценарій у разі російського вторгнення:

«Можливо, я б і сховався в підвалі, але під час бомбардування це було б усе одно, що заживо лягти в труну».

Чоловік зізнається, що щоранку бачить згадки про Сувальський коридор у медіа, а тому непокоїться за майбутнє свого п’ятирічного сина. Чоловік чудово знає, в якій стороні російський кордон, і показує, звідки в разі чого прийде небезпека.

За полями з картоплею та гречкою уже Калінінградська область — колишня частина Східної Пруссії з центром у Кенігсберзі, загарбана Радянським Союзом 1945 року. Зараз це анклав, оточений країнами Євросоюзу та НАТО, де дислокується Балтійський флот РФ і, за оцінками, розміщено близько 100 ядерних боєголовок.

У прикордонному містечку Кібартай 43-річна Юргіта Маруцайте збирає дрова біля старого радянського будинку поруч із загородженням, за яким майорить російський прапор:

«Я б не знала, куди тікати, якби почалося вторгнення. Я хвилююся, але що я можу вдіяти? Якщо прийдуть танки — молитимуся», — каже жінка.

Інша місцева жителька, 38-річна Гедре Брозоцко, згадує, що в її дитинстві парканів не було.

«Коли я була дитиною, парканів не було. Я перестрибувала через струмок і розмовляла з російськими вартівниками. Вони були привітними».

Зараз російських військових видно через колючий дріт. Дочка Гедре вже проходить у школі інструктажі на випадок нападу. Дітям у школі кажуть, що в разі російського вторгнення люди тікатимуть до Польщі чи попливуть човном Балтійським морем.

74-річний пенсіонер Гінтас Брізінскас ділиться своїми думками:

«Я вже старий — мало що можу вдіяти, якщо Росія захопить Сувальський коридор. Але мене турбує молоде покоління».

На запитання про його ставлення до Путіна він відповідає коротко: «Пішов він до біса».

Напруження в регіоні залишається високим. Нещодавно посольство РФ у Лондоні знову виступило з ядерними погрозами на випадок можливого блокування чи удару по Калінінграду. Причиною такої нервозності росіян експерти називають суттєві втрати їхнього 11-го армійського корпусу в Україні та вразливість систем ППО в анклаві.

Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський припускав можливість розгортання військ навколо ексклаву, аби змусити Кремль відтягнути сили з України. Аналітики називають Калінінград «ахіллесовою п’ятою Російської Федерації».

На пункті пропуску Панемуне через річку Нямунас панує атмосфера, що нагадує часи Холодної війни та берлінський «Чекпойнт Чарлі». На литовському боці встановлені двотонні бетонні протитанкові «зуби дракона» і майорить український прапор поруч із литовським, тоді як на російському боці видно позначки «Z».

Проте не всі мешканці піддаються паніці. 66-річний ветеран флоту Зеньюс Байоринас каже, що його не лякає брязкання зброєю чи погрози, а по той бік річки він має друзів.

Водночас мер Пагегяя Вайдас Бендаравічюс повідомляє про постійні глушіння та збої в роботі супутникової навігації, через які цивільні системи GPS помилково показують перебування на території Росії, що ускладнює роботу місцевим фермерам. Влада Литви регулярно проводить навчання, тестує системи сповіщення населення та відпрацьовує плани евакуації.

На східній ділянці коридору, біля закритого пункту пропуску з Білоруссю за годину їзди від Вільнюса, встановили протитанкові загородження та 15-футовий паркан із колючим дротом.

Попри ризики, колишній голова Комітету з оборони Литви та експомічник генсека НАТО Єґлінскас Ґедрімас вважає ймовірність прямого сухопутного нападу Росії низькою. За його словами, масштабні інвестиції в інфраструктуру та оборонні об’єкти перетворили Сувальський коридор на укріплений пункт.

2024 року Литва спрямувала на оборонні потреби близько 5 млрд євро (5,38% ВВП). Єґлінскас закликає інші країни союзників, зокрема Велику Британію, також нарощувати військові видатки.

А поки військові та політики обговорюють стратегії, жителі прикордонних сіл кажуть, що просто хочуть миру.

Литва готується до війни: останні новини

Згідно з планом, вивезення людей має розпочатися ще до виникнення безпосередньої загрози: передбачено, що 75% населення евакуюються власним транспортом, а решту 25% (передусім сім’ї з дітьми, людей з інвалідністю та літніх осіб) організовано вивезуть муніципалітети. Основними напрямками руху з Вільнюса є шлях у бік кордону з Польщею, а також на північ і захід країни.

Для сповіщення громадян використовуватимуть сирени, SMS-повідомлення через технологію Cell Broadcast литовською та англійською мовами, мобільний застосунок LT72, а також офіційні ресурси влади та ЗМІ.

Паралельно до можливої участі в системі евакуації мешканців країн Балтії готують Підляське воєводство Польщі.