Точно не "підосиновик" і не "масльонок": як правильно називати гриби українською

Ви дізаєтеся:

• Який гриб в Україні називають царем
• Чотири назви для одного "підосиновика"
• Як правильно звучить "вешенка" українською

Сезон "тихого полювання" щороку оголює одну й ту саму мовну проблему: грибники несуть із лісу повні кошики, але називають здобич російськими кальками. Добірку правильних українських відповідників до найпоширеніших назв грибів оприлюднила у своєму TikTok вчителька української мови Світлана Чернишова.

Частина найменувань в українській та російській мовах справді близька за звучанням, тож плутанина виникає на рівні дрібних деталей - суфіксів та коренів. Проте є група грибів, де відмінність принципова: український варіант не має нічого спільного з російським і будується за іншою логікою.

Боровик, підосичник і красноголовець

Найбільше синонімів зібрав навколо себе білий гриб, який в Україні називають ще боровиком, біликом та біляком. Саме за ним закріпився неофіційний титул царя грибів.

Логіка назв здебільшого прив'язана до місця, де гриб росте, або до його зовнішнього вигляду. Підберезовик отримав ім'я через сусідство з березами, а той гриб, який росіяни звуть "подосиновиком", має українською щонайменше чотири варіанти - підосичник, козарик, красноголовець і червоноголовець. Знайти його найчастіше можна біля осик.

Слизький капелюшок дав назву маслюку, а цілі родини грибів на пеньках - опеньку, який також фігурує як підпеньок. Сироїжка ж зберегла звучання, близьке до російського відповідника.

Гриби, назви яких плутають найчастіше

Окрема категорія - найменування, де український варіант неможливо вгадати інтуїтивно. Вешенка українською називається гливою, а в розмовному мовленні трапляється ще й "калічка".

Голочки замість пластинок під капелюшком дали ім'я їжовику, а кулястий дощовик - це знайомий багатьом "дождевик". Зонтик в українській традиції звучить як гриб-парасолька, сморчок - як зморшок або сморш.

Печериця, яку значна частина покупців знає під французьким словом шампіньйон, у російській мові фігурує як печурка. Водночас моховик, рижик і лисичка майже не змінюють звучання при перекладі, тож ризик помилитися з ними мінімальний.