Тріумф проукраїнського прем’єра: як Латвія проголосувала за нові обличчя і нинішній зовнішній курс

Парламентські вибори у Латвії 3 жовтня пройшли в очікуванні масштабних провокації з боку РФ. І не дивно, адже голосування відбувалося на тлі заяв Риги про готовність розмістити на своїй території американську ядерну зброю.

Втім, побоювання не справдилися. Натомість вибори подарували рекорд та антирекорд.

Антирекордом стала вкрай низька явка – лише 51,8%, що є найгіршим показником у новітній історії Латвії. А рекорд полягав у тому, що ніколи ще партія-переможець не отримувала такий високий рівень підтримки – 35,3%.

Тож блок "Об’єднаний список" на чолі з чинним прем’єром Андрісом Кулбергсом отримає 41 мандат у 100-місному Сеймі й не матиме проблем із формуванням коаліції. 

Такий результат став можливим завдяки тому, що чинний прем'єр зумів використати запит виборців на нові обличчя. Його перемога – однозначно добра новина для України, оскільки Кулбергс проводить цілком проукраїнський курс.

Інший феномен минулих латвійських виборів – кудись "зникли" голоси російськомовних виборців, яких у Латвії понад 30%. Партія, що ніби як представляє їхні інтереси, отримала лише 11,7%.

Зрештою, результати перегонів фактично унеможливлюють переобрання президента Едгарса Рінкевичса на президентських виборах наступного року. І це ще один непересічний результат.

Розповідаємо про все це детальніше. 

Ставка, що зіграла

Лише пів року тому нинішній переможець виборів – блок "Об’єднаний список" – вважався скоріше середнячком латвійської політики і мав рівень підтримки нижче 10%.

А відповідно, здавалося, що шанси Кулбергса стати прем'єром були надзвичайно низькі.

Все змінила політична криза, що сталася у травні. 

Тодішня голова уряду Евіка Сіліня вирішила самостійно визначити кандидатуру міністра оборони – ігноруючи думку своїх коаліційних партнерів, партії "Прогресивні". Саме до їхньої квоти належала ця посада. Це призвело до розколу коаліції.

Але до парламентських виборів залишалося тоді менш ніж пів року, тому достроковий розпуск парламенту був неможливий. Тож латвійські політики були змушені шукати компроміс.

І тоді Андріс Кулбергс – лідер на той час опозиційного "Об’єднаного списку" – запропонував долучити його політичну силу до коаліції замість "Прогресивних", а його призначити прем’єром.

Така пропозиція несподівано влаштувала партію "Нова єдність" – найбільшу на той час парламентську силу, представником якої і була прем’єрка Сіліня.

Річ у тім, що тодішній уряд був непопулярним, і це вже негативно вплинуло на рейтинги "Нової єдності". 

За таких обставин передача опозиціонеру посади прем'єра виглядала виваженим кроком – спробою зупинити падіння рейтингів, перекинувши частину негативу на Кулбергса. Водночас для лідера "Об’єднаного списку" такий крок виглядав дуже ризикованим – очоливши непопулярний уряд, він міг вбити шанси своєї партії на проходження до Сейму.

Втім, ця ставка зіграла – латвійці позитивно сприйняли заміну прем'єра, а тому рейтинги "Об’єднаного списку" почали стрімко зростати. Вже у вересні соціологи фіксували підтримку партії Кулбергса на рівні 23%.

Проте отриманий на виборах результат у 35,3% виявився ще більше вражаючим. Після восьми років перебування при владі "Нової єдності" виборці дали чіткий сигнал – вони хочуть зміни влади. 

Загалом у новому Сеймі зміниться майже дві третини депутатів.

Водночас провалилися розрахунки "Нової єдності" на те, що зміна прем’єра дозволить їм хоча би стабілізувати рейтинг. 

Якщо станом на початок травня він становив 11,3%, то за результатами виборів партія отримала дуже скромні 6,3% і тепер матиме найменшу фракцію у Сеймі.

До речі, такий провал "Нової єдності" може стати проблемою для чинного президента Латвії Едгарса Рінкевичса, обраного від цієї партії. 

Наступні президентські вибори відбудуться 2027 року, а оскільки президента Латвії обирають у парламенті, то в "Об'єднаному списку" напевно захочуть обрати главою держави свого кандидата. 

Ще гіршим виявився результат іншого учасника чинної коаліції – Союзу зелених та фермерів. Одна з найстарших політичних сил у Латвії, що наразі має другу за чисельністю фракцію, набрала лише 4,4% і не долає прохідний бар’єр.

Втім, самі "зелені" свій провал пояснюють гучним скандалом, що стався незадовго до голосування. 12 вересня топпартійця та колишнього міністра добробуту (тобто соціальної політики) Рейніса Узулнієкса зупинила поліція – і виявила його сильно п’яним.

Зміна прем’єра вдарила навіть по "Прогресивних", які залишили коаліцію у травні – саме для того, аби не асоціюватися з провалами уряду. Однак якщо станом на весну їх рейтинг складав 14%, то на виборах партія отримала лише 7,9%.

"Російський" фактор

Після виборів винило цікаве запитання: чи втратили етнічні росіяни вплив на латвійську політику?

Понад 30% виборців у Латвії є російськомовними – хоча не завжди етнічними росіянами, і далеко не завжди пропутінськими. Довгі роки цей фактор був одним із ключових у латвійській політиці. Партія, яка декларувала захист російськомовного населення, могла стати навіть переможцем виборів – втім, ніколи не була запрошена до створення коаліції.

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну лише поглибило цю проблему. Частина російськомовного електорату радикалізувалася на користь Росії, частина – воліє не привертати до себе зайвої уваги.

Як наслідок, на виборах 2022 року помірковано-проросійська "Злагода" (латвійською Saskaņa), що виграла попередні вибори та мала найбільшу фракцію у Сеймі, не зуміла подолати 5-відсотковий прохідний бар’єр.

Виразником інтересів "ватних" росіян стала партія "Стабільність!" на чолі з Алексєєм Росліковим. Втім, тоді, на тлі початкового шоку від дій РФ, за відверто пропутінську політичну силу віддали голоси лише 6,8% виборців.

Нині ж Росліков ховається у Білорусі від звинувачень у "наданні допомоги державі-агресору Росії в її діях проти Латвії", а також у "розпалюванні національної ворожнечі та ненависті" та погрожує звідти латвійській владі. Внаслідок цього його партія від самого початку не мала шансів подолати виборчий бар’єр, а тому російськомовним виборцям довелося шукати для себе іншу політичну силу. 

Нею став альянс "Суверенна влада – Асоціація молодих латишів".

Це так само проросійська сила, яка, зокрема, виступає за обмеження підтримки України – прикриваючись потребами заощадження бюджетних коштів. А також висуває низку відверто популістських ініціатив на кшталт скасування виплат усім колишнім президентам Латвії.

Проте ця політична сила не має іміджу відверто пропутінської, що дозволило їй залучити частину голосів поміркованих росіян. У результаті "Суверенна влада – Асоціація молодих латишів" посіла третє місце з результатом 11,7% – мало не вдвічі вищим, ніж мала на попередніх виборах партія Рослікова.

Але це далеко не весь російськомовний електорат – значна його частина на вибори не пішла. Невипадково найнижчою явка на цих виборах була там, де традиційно вищим є відсоток російськомовних – у столиці та в Латгалії.

Вважається також, що частина російськомовних виборців віддала голоси за партію, яка раніше не асоціювалася із захистом росіян. 

Йдеться про популістську "Латвія на першому місці", для якої це були лише другі парламентські вибори. У 2022 році на суто популістських гаслах вони здобули шосте місце з результатом 6,2%.

Проте цього разу партія додала у програму низку пунктів, спрямованих саме на російськомовного виборця – наприклад, повернення вивчення в школах російської мови. І отримала понад 13% та друге місце.

Її входження до коаліції могло мати прямі наслідки для зовнішнього курсу країни, оскільки "Латвія на першому місці" розглядалася як потенційний учасник майбутньої коаліції.

Втім, результати виборів повністю змінили ці розклади.

Коаліція на користь України

Громадяни Латвії віддали голоси за зміну влади, але не за зміну зовнішнього курсу. Це один із ключових висновків виборів.

Попри те, що на посаді прем’єра Андріс Кулбергс проводив цілком проукраїнський курс, включення до коаліції партії, що спирається на голоси "росіян", могло би стати проблемою для України.

Втім, рекордно високий результат "Об’єднаного списку" дає йому можливість бути більш розбірливим у підборі коаліційних партнерів.

Зокрема, прем’єр Кулбергс вже встиг заявити, що не планує створення коаліції з партією "Латвія на першому місці" – мовляв, політичні обіцянки цієї політсили є "нездійсненними".

Натомість у день виборів прем’єр заявив, що не виключає блокування з партіями чинної коаліції. Тобто – з "Новою єдністю" та Союзом зелених та фермерів (якби останні подолали виборчий бар’єр). Тим самим – спростувавши свої передвиборчі заяви про неприпустимість подібних альянсів.

Тож яка партія має найбільші шанси скласти компанію "Об’єднаному списку" у формуванні уряду?

Очевидно, це будуть не ліберали з партії "Прогресивні" – між ними та консервативним "Об’єднаним списком" занадто велика ідеологічна різниця. 

Найімовірнішим партнером переможців є "Національний альянс".

 Це ідеологічна близько партія, яка набрала на виборах 8,9%. У Європарламенті представники "Об'єднаного списку" на "Національного альянсу" разом входять до групи "Європейських консерваторів і реформістів". 

Тож дві правоконсервативні політичні сили сумарно матимуть у новому Сеймі 51 мандат зі 100. Щоправда, така більшість буде дуже хиткою, а тому виправданим виглядає залучення третього коаліційного партнера.

У такому разі ним безальтернативно буде "Нова єдність" – навіть попри її складні стосунки з партією Кулбергса. А головне, попри те, що залучення цієї партії до коаліції виглядатиме як ігнорування волі виборців, які голосували за зміни.

Втім, для Києва такий сценарій виглядатиме цілком позитивним – коаліцію формуватимуть виключно проукраїнські політичні сили.

Автор: Юрій Панченко,

співзасновник "Європейської правди"