У Києві розгорнули 12 роботизованих ШІ-турелей: вони вже збили "Герань-5"

Речник Повітряних Сил Юрій Ігнат підтвердив те, що ще місяць тому здавалося малоймовірним: роботизовані турелі з машинним зором і штучним інтелектом, розгорнуті в Києві, вже збили реактивні безпілотники “Герань-5”.

Система виключила людський фактор і пришвидшила розрахунки до рівня, недосяжного для оператора-людини. Частина турелей уже в Києві, частина їде у Київську область. І це, за словами Сергія “Флеша” Бескрестнова, не межа.

Доба від анонсу до першого підтвердженого збиття

4 жовтня президент Зеленський під час спільного спілкування з журналістами разом із канцлером Мерцем оголосив: у Києві вже встановлено понад 12 автоматичних бойових модулів, у Київській області планується ще 8. Того ж дня Флеш у Telegram підтвердив і деталізував: турелі є українською розробкою, кулеметні установки під керуванням ШІ, продовжуватимуть встановлювати.

Сьогодні прийшло підтвердження від речника ПС Ігната: збиття реактивних БПЛА, включно з “Геранню-5”, вже відбулися.  Тож, перша задокументована дата результативного застосування ШІ-турелей проти реактивних цілей у Києві — 5 жовтня 2026 року.

50-й калібр і машинний зір: як це працює

Роботизовані турелі — автоматичні бойові модулі, розраховані на кулемети 50-го калібру. Це важлива деталь: .50 BMG (12,7×99 мм) — набій, що забезпечує ефективне ураження малорозмірних повітряних цілей на дистанціях до кількох сотень метрів при відповідній точності наведення. Але реактивна “Герань-5” летить зі швидкістю близько 500 км/год — для людського оператора відстеження і захоплення такої цілі в реальному часі є фізично складним завданням. Система машинного зору виявляє ціль, розраховує траєкторію і видає точку випередження для стрільби швидше, ніж людина встигає проаналізувати відеопотік.

Радіус ефективної дії турелей Ігнат назвав невеликим — що є характеристикою кулеметної системи, а не її обмеженням: турелі призначені не для дальнього перехоплення, а для захисту конкретних об’єктів — мостів, критичної інфраструктури — у ближній зоні.

Мости як пріоритетна точка розгортання

Ігнат підкреслив: турелі встановлюють, зокрема, на мостах. Це принципова деталь у контексті останніх подій. 4 жовтня росія вдруге за два дні вдарила по Північному мосту Києва. Атаки на мости стали окремим напрямком: реактивні “Герані-5”, запущені з відстані близько 400 км, летять на малій висоті і важко перехоплюються традиційними засобами ППО до моменту, коли вже наближаються до цілі.

Флеш припустив, що для наведення дронів на мости противник може використовувати приховані MESH-ретранслятори у місті. Якщо це підтвердиться — захист мостів потребує не лише ППО, а й контрзаходів у радіоелектронному просторі. Турелі на мостах вирішують специфічне завдання: коли дрон вже подолав основну зону ППО і виходить на фінальну траєкторію до об’єкта — саме тут кулемет з машинним зором має найкращий шанс на ураження.

Ефективність: 50–70% проти реактивних і чому це вже добре

Ігнат назвав і орієнтовний відсоток перехоплення реактивних дронів: близько 50–70%. Для порівняння — 85–92% для дозвукових “Шахедів”. Різниця суттєва, але не вражаюча у поганому сенсі. “Герань-5” запускається з 400 км і летить по траєкторії, де більшість перехоплювачів не встигає. Турелі, навпаки, чекають на ціль на конкретному об’єкті. 50–70% знищення у ближній зоні захисту при нульовому ризику для особового складу — це принципово інша логіка застосування, ніж у перехоплювачів.

12 турелей у Києві — перша хвиля. Ще 8 у Київській області — друга. Турелі будуть встановлювати і надалі. Масштабування залежить від темпів виробництва — а це вже питання до українських виробників бойових модулів, назву яких публічно не розкрито.

Джерело: Chas News