В України закінчуються гроші, попереду зима жорсткої економії — The Telegraph

Російські обстріли руйнують економіку та критичну інфраструктуру України, поки державний бюджет стрімко порожніє. Без нової масштабної допомоги від Заходу на українців може чекати сувора зима режиму жорсткої економії.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Президент Росії Володимир Путін дедалі частіше ігнорує будь-які обмеження щодо атак на цивільне населення, через що повсякденне життя у Києві стає дедалі менш передбачуваним.

На тлі посилення цієї загрози українська влада водночас намагається зберегти стабільність економіки воєнного часу, яка переживає дедалі серйозніші труднощі.

На Україну може чекати важка зима з жорсткою економією

Росія також може мати проблеми з фінансуванням своєї військової машини, однак Україна стикається з аналогічним викликом. Президент Володимир Зеленський змушений шукати додаткові ресурси для забезпечення оборони країни. Цього тижня він вирушив до Брюсселя, закликаючи європейських партнерів надати додаткову фінансову підтримку. Глава держави попередив про критичне становище, наголосивши, що українські фінанси вичерпуються.

Якщо новий пакет допомоги від Заходу не буде погоджений, на Україну може чекати важка зима з жорсткою економією. Це відбуватиметься на тлі вже наявних проблем, пов’язаних із російськими повітряними атаками, перебоями з електропостачанням та водою.

Водночас чимало європейських урядів, які публічно продовжують підтримувати Україну, самі стикаються з фінансовими обмеженнями. Деякі держави навіть ризикують опинитися у масштабній борговій кризі.

Попри це, європейські партнери наполягають, щоб Київ продовжував економічні та політичні перетворення, які раніше пообіцяв провести Зеленський. Від реалізації цих реформ залежить, зокрема, отримання подальшого фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.

Однак український парламент, виснажений тривалою війною, не демонструє готовності або можливості ухвалити всі необхідні законодавчі зміни. Через це під загрозою можуть опинитися й нинішні фінансові механізми, завдяки яким Зеленському вдається забезпечувати функціонування держави.

«Я вважаю, що це питання буде вирішено, але у нас закінчується час», — попередила Юлія Маркуц із Київської школи економіки.

Фінансове становище України складне, а війна здорожчала

Фінансове становище України залишається складним. Безпосередньо на фронті продовжує зростати вартість ведення бойових дій, тоді як у тилу російська ескалація негативно позначається на надходженнях до державного бюджету.

«Війна стала дорожчою. Нам потрібно більше ресурсів для військовослужбовців, дронів, боєприпасів і протиповітряної оборони. З іншого боку, російські атаки послаблюють доходи нашого бюджету. Вони пошкодили енергетичні об’єкти, порти, залізницю, промислові підприємства. Ми спостерігаємо скорочення виробництва, експорту, зайнятості — і це безпосередньо впливає на наші податкові надходження», — пояснила Маркуц.

Оцінити реальний фінансовий стан України наразі непросто, проте міністр фінансів Сергій Марченко цього тижня озвучив низку показників, які свідчать про серйозні проблеми. Зокрема, за його словами, у вересні податкові надходження були на 341 млн фунтів стерлінгів (20 млрд 296 млн 429 тис. грн) нижчими за прогноз. Додатковим ударом стала російська блокада Чорного моря, яка суттєво обмежила український аграрний експорт. Наразі країна може вивозити лише 40% зерна.

Окремо Марченко наголосив на високій вартості наземного контрнаступу України в Донецькій області, відомого як операція «Вівальді».

Паралельно Україна змушена витрачати дедалі більше коштів на запуск далекобійних дронів по території Росії та зміцнення власної ППО, необхідної для захисту від російських безпілотників.

Російські удари завдають шкоди й економіці України. Путін атакує порти, залізничну інфраструктуру та енергетичну систему, що дедалі сильніше позначається на можливостях країни виробляти та експортувати продукцію.

«Атаки більше не завдають лише тимчасової шкоди, вони загрожують нашим загальним виробничим потужностям, нашому експортному потенціалу та довгостроковому економічному відновленню», — розповілаМаркуц.

На початку року уряд прогнозував зростання валового внутрішнього продукту України на 2,4%. Однак згодом прогноз переглянули у бік зниження — до 0,6%.

Дефіцит бюджету України і кредит ЄС на 90 млрд євро

На цьому тлі уряд Зеленського опинився перед серйозним фінансовим викликом. Прем’єр-міністр Сергій Корецький нещодавно оцінив цьогорічний бюджетний дефіцит у 27 млрд дол. (5 трлн 710 млрд 298 млн грн).

За його оцінкою, уряд потенційно може скоротити видатки на 7 млрд дол. (314,74 млрд грн), але навіть після цього залишиться «діра» у 20 млрд. дол. (899,26 млрд грн).

Капітальні видатки вже призупинені до кінця року. Водночас Марченко заявив у Брюсселі, що з цьогорічним дефіцитом, імовірно, вдасться «впоратися», але «на жаль, у нас досі залишається непокритий дефіцит на 2027 рік».

Одним із головних завдань Зеленського під час візиту до Брюсселя було домогтися пришвидшення надання Україні кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро (4,55 трлн грн), погодженого у квітні. Половину цієї суми планували виділити вже цього року, однак наразі Україна отримала лише 15 млрд євро (758,28 млрд грн).

Після кількох напружених днів переговорів у Брюсселі Зеленському, схоже, вдалося досягти потрібного результату. Україна та Європейська комісія погодилися «швидко рухатися вперед» із виділенням наступного року траншу на 45 млрд євро (2,275 трлн грн).

Зеленський повідомив, що сторони «домовилися про формат, графік і необхідні кроки для забезпечення повного покриття» фінансових та оборонних потреб України.

Водночас українські міністри закликали Брюссель надати Києву більше гнучкості під час виконання програми реформ. Вони пояснили, що в умовах війни ухвалення та реалізація необхідних рішень відбуваються складніше й повільніше.

Протягом тижня залишалося незрозумілим, чи готовий Брюссель піти Україні назустріч у цьому питанні. Однак у п’ятницю Київ отримав 2,9 млрд євро із кредитного фінансування ЄС, передбаченого на 2026 рік. Ці кошти стали результатом виконання парламентом щонайменше частини необхідних реформ.

Передбачалося, що кредит у 90 млрд євро від ЄС покриє лише близько двох третин фінансових потреб України на цей і наступний роки. Решту коштів мали надати окремі держави. Поки що на такий заклик відреагувала лише Норвегія, яка запропонувала виділити 9 млн дол. наступного року.

Фінансова підтримка України — посилення обороноздатності Європи

Представник аналітичного центру Chatham House та керівник фонду RBC BlueBay Тімоті Еш переконаний, що фінансова підтримка України водночас є способом посилити обороноздатність самої Європи перед загрозою з боку Путіна.

«Європі потрібно активізуватися і перейти до автономного оборонного потенціалу. Нам потрібно виграти час, і українці дають нам цей час», — заявив Еш.

За його словами, нинішні витрати на підтримку України є відносно невеликими порівняно з потенційними видатками Європи у разі перемоги Росії.

«Нам це коштує близько 100 млрд дол. на рік, щоб фінансувати Україну в цій війні. Це недорога інвестиція, враховуючи, що в разі перемоги Росії нам доведеться дуже швидко перейти від витрат на оборону в розмірі 2,3% ВВП до, ймовірно, 3% або 4%», — розповів Еш.

Подібну позицію у четвер озвучив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він також попередив про можливі наслідки недостатнього стримування Росії.

«Якщо ми не зможемо стримати Москву, російська військова машина рано чи пізно розвернеться проти нас і проти НАТО», — заявив він.

Водночас ставлення німецького суспільства до подальшої військової допомоги Україні залишається неоднозначним. Згідно з нещодавнім опитуванням, 42% громадян Німеччини вважають, що підтримка України зброєю вже зайшла надто далеко.

На думку Еша, одним із найочевидніших способів забезпечити Україну необхідними ресурсами стало б використання заморожених російських активів на суму 210 млрд євро, які перебувають у ЄС. Минулого року спробу отримати доступ до цих коштів заблокувала Бельгія. Саме в цій країні розташована компанія Euroclear, яка зберігає 185 млрд євро заморожених російських активів.

Нездатність європейських держав домовитися навіть щодо використання російських коштів ставить під сумнів їхню готовність самостійно забезпечити Україну необхідним фінансуванням.

Водночас Олександра Мироненко з київського Центру економічної стратегії зазначає, що українці, виснажені тривалою війною, продовжують сподіватися на підтримку Заходу.

«Надія — це єдине, на що ми можемо покладатися. Тому що якщо у нас не буде надії, то що ще у нас залишиться?» — сказала Мироненко.