Гвинтики воєнної машини. Як Російська академія наук допомагає створювати зброю і технології для війни

Нещодавно російські дрони вдарили по будівлі Національної академії наук України в самісінькому центрі Києва. Є загиблі та постраждалі.

Це не перший удар по українській науці. Від початку повномасштабного вторгнення російські обстріли зруйнували десяток інститутів НАНУ — від інститутів біохімії та археології до літератури й філософії. А унікальна обсерваторія Радіоастрономічного інституту була розграбована та зруйнована під час окупації Харківщини. І, на превеликий жаль, цей перелік не вичерпний.

Проте поки російська зброя фізично вбиває українських вчених і знищує наукові центри, міжнародні інституції продовжують триматися за міф про те, що «наука поза політикою», і співпрацюють з державою-агресоркою на найвищому рівні. Попри численні заклики українських науковців до єдності (останній із яких датовано 28 вересня 2026 року).

Наприклад, 17 липня 2026 року в Парижі у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулася церемонія вручення Міжнародної премії UNESCO-Росії імені Д. І. Менделєєва за досягнення в галузі фундаментальних наук, профінансованої російським урядом. (Чому вона взагалі досі існує?) Захід особисто відвідав міністр науки та вищої освіти РФ Валєрій Фальков.

Часто продовження співпраці міжнародних установ з російськими аргументують тим, що війна окремо, а російська наука окремо, поза політикою. Але російські науковці функціонують не в стерильному вакуумі. Тому на тлі чергової атаки на Національну академію наук України ми проаналізували, що насправді стоїть за вивіскою «російська наука» і чим у реальності займається Російська академія наук (РАН), поки її країна веде війну на знищення.

Анексія українських установ

Ідея про науку поза політикою зазнала краху ще 2014 року, коли Російська академія наук офіційно приєднала до себе вкрадені українські наукові установи. Загалом ми нарахували сім українських інституцій, які були напряму приєднані до РАН. (Насправді окупанти привласнили значно більше установ, але з якихось причин їх не приєднали до РАН.)

1.       Кримська астрофізична обсерваторія (селище Научний, поблизу Бахчисарая).

2.       Інститут біології південних морів імені О. Ковалевського (Севастополь).

3.       Нікітський ботанічний сад (селище Нікіта, поблизу Ялти).

4.       Карадазька наукова станція імені Т. В’яземського (селище Курортне, Феодосійський район).

5.       Морський гідрофізичний інститут (Севастополь).

6.       Інститут археології Криму (Сімферополь) (до окупації — Кримський філіал Інституту археології НАН України).

7.       Кримський науково-дослідний центр виноградарства та виноробства «Магарач» (Ялта) (до окупації — Інститут винограду і вина «Магарач» Національної академії аграрних наук України).

На особливу увагу заслуговує Кримська астрофізична обсерваторія, оскільки її інфраструктура тепер цілком очікувано використовується у військових цілях. Наприклад, радіотелескоп RT-22 працює «в інтересах ГЛОНАСС» — російського аналога GPS.

Хоча ГЛОНАСС — система подвійного призначення, переважно її використовують російські військові для наведення зброї на українські міста. Мікрочипи з підтримкою ГЛОНАСС застосовуються щонайменше в таких видах зброї, як безпілотники «Орлан-10» і Shahed-136, РСЗВ «Торнадо-С» та «Смерч», ракети «Іскандер», «Калібр» та «Кинджал», а також авіаційні та крилаті ракети Х-101, Х-555, Х-38, Х-59МК, Х-31.

Санкції цивілізованого світу проти інститутів РАН

Станом на осінь 2026 року проти РФ запроваджено понад 26 500 різноманітних санкцій. Світовим лідером за кількістю санкцій проти Росії є США. І хоча санкції переважно зосереджені в економічній сфері, не оминули вони і науки країни-агресорки.

Ми взяли за основу офіційні обґрунтування США, ЄС та Канади щодо включення інститутів РАН до санкційних списків. Процес внесення до таких списків потребує детального вивчення діяльності установи відповідними урядовими та регуляторними органами, часто із залученням даних розвідки та експортного контролю. Тобто наукові установи не потрапляють під санкції просто за фактом своєї реєстрації в Росії. Вони опиняються там лише за наявності вагомої доказової бази їхньої співучасті у війні та підтримки військово-промислового комплексу.

Загалом 42 підрозділи РАН перебувають під санкціями щонайменше однієї з юрисдикцій — США, ЄС або Канади. Повний перелік установ із витягами з офіційних обґрунтувань — тут:

Ми виокремили сім основних причин, через які ці установи опинилися під санкціями. До того ж деякі з них потрапили до списків одразу з кількох причин.

1.       Розробка військових технологій та інновацій. Під санкціями — 31 інститут РАН. Кілька прикладів.

Науковці Інституту теоретичної та прикладної механіки ім. С.О. Хрістіяновіча беруть участь у розробці гіперзвукових ракет.

Інститут проблем механіки ім. О.Ю. Ішлінського проводить дослідження військових літаків.

Інститут проблем управління ім. В.О. Трапєзнікова в партнерстві з Міністерством оборони РФ розробляє реактивну техніку та системи управління авіаційними газотурбінними двигунами.

Науковці Об’єднаного інституту високих температур досліджують процеси горіння, детонації та вибухів.

В Інституті океанології ім. П.П. Ширшова створюють автономні роботизовані інструменти, які формують системи для розвідки та наведення підводних і надводних сил військово-морського флоту РФ.

Інститут точної механіки та обчислювальної техніки ім. С.О. Лєбідєва та Інститут прикладної фізики взагалі мають офіційну ліцензію російського уряду на розробку, виробництво та випробування зброї і військової техніки.

2.       Контрабанда західних технологій для російського ВПК — 13 інститутів РАН.

Оскільки західні експортні обмеження відрізали російські оборонні заводи від легального імпорту мікроелектроніки, російська влада використовує наукові інститути як прикриття для контрабанди. Під виглядом обладнання для фундаментальних досліджень вони намагаються купувати західну компонентну базу, яка потім опиняється в російських ракетах, радарах і системах управління.

Відстеженням таких тіньових схем і блокуванням нелегальних закупівель займається Бюро промисловості та безпеки США (BIS). Згідно з офіційними обґрунтуваннями BIS, усі ці інститути були покарані за закупівлю та спроби незаконного придбання товарів, компонентів і технологій американського походження для збройних сил РФ.

Ще один підрозділ РАН потрапив під санкції BIS за блокування інспекцій. Простими словами, вони закуповували західні технології нібито для потреб науки, але категорично відмовилися показати американським інспекторам, куди ці технології насправді пішли.

3.       Участь у кібервійні — 5 інститутів РАН.

Наприклад, Інститут точної механіки та обчислювальної техніки ім. С.О. Лєбєдєва розробляє для спецслужб РФ інструменти, призначені для збереження та управління величезними масивами інформації, отриманої через шпигунство.

Інститут системного програмування ім. В.П. Іваннікова потрапив під санкції за співпрацю з російськими військовими та розвідувальними органами для підтримки цілей уряду РФ у кіберрозвідці.

4.       Розробка хімічної та біологічної зброї — 4 інститути РАН.

Біологи і хіміки РАН теж знайшли своє місце у військовій машині РФ серед інших інженерів. Усі чотири інститути отримали однакове звинувачення — дослідження, виробництво та спроби закупівлі матеріалів для підтримки російської державної програми створення хімічної та біологічної зброї.

5.       Пропаганда — 1 інститут РАН.

Науковий (!) Інститут держави і права РАН потрапив до санкційних списків Канади за поширення брехливих наративів і пропаганди, замаскованих під об'єктивну «експертну думку», з метою легітимізувати невиправдане порушення Росією суверенітету та територіальної цілісності України.

Цікава статистика

Які наукові галузі залучені до ВПК?

Загалом під санкціями опинилися установи з восьми різних відділень РАН.

Майже 70% усіх підсанкційних установ припадає лише на три напрями: фізику, IT/нанотехнології та механіку/машинобудування — саме ті сфери, які забезпечують апаратну частину, софт і ракетно-авіаційні компоненти для ВПК РФ.

Яка частина установ РАН перебуває під санкціями?

Звісно, рахувати, який відсоток становлять 42 установи від усіх інституцій РАН, малоінформативно, оскільки, наприклад, лише до сільськогосподарського відділення РАН входять понад 200 інститутів. Тому порахуємо відсоток за галузями наук.

Ці числа дуже показові. Найвища частка підсанкційних установ спостерігається у фізиці (35%) та IT/нанотехнологіях (31%). Тобто кожен третій фізик, що працює в РАН, залучений до військово-промислового комплексу РФ. Аналогічно кожен третій фахівець з інформаційних технологій у системі РАН працює в інтересах російської військової машини та кіберрозвідки.

Чому лабораторний халат не знімає відповідальності

Пропонуємо всім, хто з якихось причин усе ще думає, що наука поза політикою, порефлексувати над наведеною вище статистикою. Також наголосимо, що під санкції потрапили ті установи, роботу яких на російський ВПК доведено. Їх може бути набагато більше, адже часто військові розробки ведуться під грифом «державна таємниця». За недопущенням витоку будь-яких даних пильно стежить ФСБ, і саме її регулярні арешти вчених за держзраду доводять: під вивіскою цивільних досліджень у РАН часто ховаються секретні військові програми.

Світовій академічній спільноті настав час подорослішати й усвідомити, що сучасна війна вже давно не про танки і кулемети. Вона — про перегони технологій. Технології створюють не люди у військовій формі — ті, кого всім легко визнавати відповідальними за війну. Їх створюють високоосвічені люди з науковими ступенями. Ті, хто працює у системі РАН чи російських університетах.

Міжнародна спільнота має припинити себе обманювати і визнати очевидний факт: ті, хто сидить у лабораторіях Москви чи Новосибірська і створює технології для російського ВПК, несуть таку саму відповідальність за пролиту кров, як і генерали на полі бою. Академічний ступінь не має бути індульгенцією від відповідальності за терор.