109 метрів та 6800 м³ вантажу: найбільший літак у світі готують до виробництва
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2Fd0b0a47387f979f51efb292db87e2078.jpg)
Проєкт найбільшого вантажного літака у світі WindRunner перейшов до нового етапу обговорення: тепер питання полягає не лише в тому, чи зможе Radia побудувати гігантську машину, а й у тому, чи знайдеться достатній ринок для її серійного виробництва. Водночас компанія продовжує розширювати застосування літака — від вітроенергетики до військової та космічної логістики.
WindRunner потрібні великі замовлення
Наприкінці вересня Aviation International News опублікував детальний матеріал про економічні ризики проєкту. Видання звернуло увагу на досвід Boeing, який свого часу вивчав можливість створення спеціалізованого вантажного літака, але не зміг знайти достатнього попиту на такий продукт. Для Radia, загалом, ця проблема ще масштабніша. WindRunner створюють практично з нуля, а його конструкція орієнтована на дуже вузький сегмент — перевезення надвеликих, але відносно легких вантажів. За оцінкою співрозмовника AIN, сукупні одноразові витрати на програму можуть становити $15–20 млрд.
“Компанія вже бачить значний інтерес з боку американських військових. Урядове фінансування може істотно знизити точку беззбитковості програми. Radia розраховує не просто продати окремі літаки, а стати новим постачальником стратегічних авіаційних можливостей”, — заявив генеральний директор Radia Марк Лундстром.
Це важливий поворот для WindRunner. Спочатку літак задумували насамперед для доставки наддовгих лопатей вітрових турбін безпосередньо до віддалених наземних електростанцій. Тепер потенційний ринок значно ширший.
Літак, якому потрібен не вантаж, а об’єм
WindRunner робить ставку на характеристику, якої не вистачає сучасним транспортним літакам, — величезний внутрішній простір. Довжина машини становитиме близько 109 метрів, розмах крила — приблизно 80 метрів, а об’єм вантажного відсіку — близько 6800 кубометрів. Це дозволяє перевозити великогабаритні об’єкти, які сьогодні доводиться розбирати або доставляти морем і суходолом.
За задумом Radia, літак зможе перевозити, наприклад, шість вертольотів CH-47 Chinook або кілька винищувачів без розбирання. При цьому максимальне корисне навантаження становитиме близько 73 тонн — значно менше, ніж у найважчих стратегічних транспортників. Саме тому WindRunner не має замінити C-5 чи C-17: його перевага полягає не в масі вантажу, а в його розмірах. Конструкція передбачає низьку вантажну палубу, носову рампу та можливість роботи з відносно коротких ґрунтових або гравійних смуг. Це потенційно дозволить доставляти великі об’єкти туди, куди звичайні важкі транспортні літаки просто не можуть сісти.
Від вітрових турбін до ракет
У вересні Radia додала до концепції ще один великий напрям — космічну логістику. Компанія представила WindRunner як платформу для перевезення повністю зібраних ракет, ступенів, бустерів і великих супутників. Ідея полягає в тому, щоб не розбирати дорогий космічний апарат для транспортування. WindRunner має доставляти його цілим із виробничого підприємства на випробувальний комплекс, космодром або віддалений майданчик. Radia заявляє, що в окремих сценаріях така доставка займатиме години замість днів.
Літак також розрахований на підтримку багаторазових космічних систем: після посадки ступінь або інший великий елемент ракети можна буде перевезти до іншого майданчика для обслуговування чи повторного запуску. Для військової сфери ця можливість особливо цікава через концепцію розподілених операцій. Великий вантаж можна доставляти між виробничими підприємствами, базами, полігонами, космодромами та тимчасовими майданчиками без прив’язки до великих спеціалізованих аеропортів.
WindRunner вже збирає промислову екосистему
При цьому проєкт поступово виходить за межі презентацій. У липні Radia повідомила про понад 20 постачальників і технологічних партнерів, які працюють над різними компонентами майбутнього літака. Серед них — Latecoere, що бере участь у створенні електричної архітектури та системи EWIS, і Stirling Dynamics, залучена до інтеграції систем керування польотом. Astronautics окремо отримала завдання розробити план кібербезпеки літака відповідно до вимог RTCA DO-326A.
Таким чином, WindRunner поступово переходить від концепту до реальної промислової програми. Перший політ Radia планується на 2030 рік, а введення літака в експлуатацію — на початок 2030-х. Головна інтрига тепер полягає в тому, чи зможе компанія перетворити унікальні можливості WindRunner на достатню кількість замовлень. Якщо це вдасться, літак може стати не просто найбільшим вантажним повітряним судном в історії, а новим інструментом для перевезення вітрових турбін, військової техніки, ракет і супутників.
Джерело: Aviation International