Бактерія замість ракети: чи може Росія перетворити чуму на зброю проти українців

Чума повернулася до Росії — у всякому разі саме так виглядає історія, що розгортається в Іркутській області. Там померла 28-річна працівниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу Дар'я Шипілова, яка досліджувала штами чумної палички (Yersinia pestis). Після її раптової смерті близько 200 людей, які могли контактувати з науковицею, ізолювали, а згадки про інцидент почали зникати з російських медіа.

Перед смертю Шипілова перебувала у відрядженні поблизу Монголії, розповіли медіа. За їхніми даними, жінка померла через два дні після появи симптомів, ймовірно, від легеневої чуми. Заразитися вона могла як під час польових досліджень, так і внаслідок інциденту в лабораторії.

Офіційно російська влада не підтвердила, що причиною смерті стала саме чума. Водночас у мережі з'явилися кадри вимірювання температури пасажирам літака з Іркутська.

Фокус запитав епідеміологів і військових експертів, що насправді могло статися в Іркутській області, наскільки небезпечною є легенева чума та чи може Росія теоретично використати збудник як біологічну зброю проти України. Окремо експерти пояснили, чи можливо технічно доставити такий патоген, зокрема за допомогою безпілотника, і якими можуть бути наслідки подібної атаки.

Чума у РФ: що сталось у лабораторії під Іркутськом

Поки що достеменно невідомо, чи була причиною смерті працівниці Іркутського протичумного інституту саме чума. На цьому в розмові з Фокусом наголосила завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, головна експертка з біобезпеки РНБО Наталя Виноград.

За її словами, робити висновки про спалах або лабораторний інцидент зарано, доки немає офіційних результатів розслідування.

"Немає офіційно підтвердженої інформації, що сталося, де сталося і коли, за яких обставин, тому що ведеться розслідування, створюється комісія техногенно-екологічної безпеки, яка на державному рівні здійснює необхідні всі дії для встановлення факту і причин виникнення", — наголосила Виноград.

Важливо Хлорпікрин і CS на фронті: як РФ застосовує заборонену хімічну зброю проти України

Водночас версію можливого зараження під час роботи з патогеном експертка не відкидає. За її словами, у сучасній лабораторії навряд чи можна говорити про те, що якась ємність зі збудником просто "лопнула" або розбилася: під час таких досліджень використовують пластик, а сам процес контролюється та фіксується на відео.

Однією з версій може бути утворення аерозолю з матеріалом, який працівниця могла вдихнути. Інший можливий сценарій — технічний збій у роботі боксу біобезпеки, де за допомогою перепаду тиску створюються умови для безпечної роботи з небезпечними мікроорганізмами. Через несправність могла виникнути турбулентність повітря і, відповідно, ризик контакту зі збудником. Що саме сталося, за словами Виноград, мають встановити за результатами розслідування та записами з лабораторії.

"При утворенні аерозолю — низька доза. Для Yersinia pestis, щоб виникло захворювання (має бути) від 50 до 100 мікробних тіл для легені форми. Як один із варіантів реально буде перевірятися і підтверджуватися або спростовуватися", — сказала експертка.

Працівники таких установ належать до групи професійного ризику, тому для них передбачені окремі алгоритми дій у разі можливого зараження. Водночас Виноград звертає увагу на надзвичайно швидкий перебіг хвороби у молодої жінки.

Одним із пояснень може бути пізнє звернення по медичну допомогу. Восени високу температуру та інші перші симптоми легко сплутати зі звичайною респіраторною інфекцією. У випадку чуми час має критичне значення: що пізніше розпочинають лікування, то гіршим може бути прогноз.

Якщо чума дістанеться України: чи готова медицина

Навіть якщо йдеться саме про Yersinia pestis, чума сьогодні не є невідомою для медицини хворобою, наголошує Виноград. В Україні існують відповідні протоколи МОЗ та служби, які мають реагувати на особливо небезпечні інфекції.

Збудник чуми можна ідентифікувати, а саме захворювання — лікувати антибактеріальними препаратами. Ключовим залишається час: за появи високої температури та різкого погіршення стану людина має якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

"Перевага є в тім, що це ж не вірус, тут є бактерія і яка чутлива і ми знаємо якими препаратами треба лікувати та як й за якою схемою діяти для тих, хто підпав під потенційний ризик зараження, щоб людина не захворіла. І звичайно буде дуже мати значення, щоб людина вчасно звернулась за медичною допомогою. Інфекційний період дуже короткий", — наголосила експертка.

Наталя Виноград також коротко пояснила, що варто знати про чуму і коли ризик зараження справді зростає.

Насамперед, наголошує епідеміологиня, чума лікується. Якщо випадок виявляють вчасно і правильно запроваджують карантинні заходи, людей, які могли контактувати з хворим, беруть під медичний нагляд і профілактично призначають антибіотики.

"При правильному запровадженні карантинних заходів ми всіх беремо під контроль і профілактично всім даємо антибіотики, це й зупиняє проблему", — пояснила вона.

Вищим ризик є під час поїздок до країн, де випадки чуми фіксують регулярно. Серед них Виноград назвала Мадагаскар, Конго, В'єтнам і Монголію. За її словами, протягом останнього десятиліття летальність від цієї хвороби тримається приблизно на рівні 11%.

Особливо важливо не зволікати зі зверненням до лікарів у разі появи симптомів у дітей та людей старшого віку. До групи підвищеного ризику також належать ті, хто працює з тваринами або професійно контактує з небезпечними мікроорганізмами.

Шлях зараження залежить від форми хвороби. Бубонна чума найчастіше передається через укус інфікованої блохи, тоді як легенева — через вдихання аерозолю, що містить збудник. За словами Виноград, небезпечними можуть бути навіть частинки решток інфікованих бліх, якщо вони потрапляють у повітря.

Зауважмо, що на порталі ООН є інформація про сучасну ситуацію з чумою у світі. Вказано, що підтверджені випадки (або підозри) цієї хвороби зафіксували в Азії (Монголія, Китай, Тайвань, В'єтнам), Південній Америці (Бразилія, Еквадор), а в Африці (Республіка Конго, Мадагаскар) — регулярні спалахи щороку.

Крім того, є дані про найбільші епідемії чуми, про які знає людська цивілізація. На першому місці за найбільшою кількістю жертв — епідемія бубонної чуми у 1347-1351 роках, коли в Азії та Європі померло 200 млн людей. На другому місці — Юстиніанова чума 541-452 роках, коли померло 30-50 млн людей. На третьому — Третя пандемія від 1855 року, коли померло 12 млн.

Бактеріологічна зброя та чума

Окреме питання — чи може чума бути не лише природним або лабораторним інцидентом, а й інструментом сучасної війни.

Епідеміологиня пояснила, що збудник чуми належить до особливо небезпечних патогенів групи А і в науковій та військовій літературі справді описувався як потенційний агент для створення бойових біологічних рецептур. Водночас, на її думку, практичне застосування такого збудника для самої сторони, яка його поширює, було б надзвичайно ризикованим.

Причина в тому, що чума, особливо її легенева форма, здатна передаватися далі й виходити за межі початкової зони зараження. Тобто наслідки такої атаки було б складно контролювати, а загроза могла б у підсумку повернутися і до самої Росії.

"Потенційно хто хоче, що хоче, може сьогодні зробити в тому світі, то може і так виглядає, але навряд. У кого є інтерес, щоб його діти і внуки повмирали, ні? Воно ж назад додому вернеться, не все так просто. З біологічною якраз рецептурою треба бачити і наслідки для себе", — наголосила Виноград.

Втім, сама по собі можливість використання чуми як біологічної зброї не є новою темою. Ще за часів СРСР існували програми роботи з особливо небезпечними патогенами, тому Фокус звернувся до військового експерта Олега Жданова, аби з'ясувати, наскільки реалістичним сьогодні є такий сценарій.

На думку Жданова, нереалістичним виглядає сценарій умовної пробірки зі збудником чуми, який розпилюють над Україною з дрона. При цьому він озвучив інші кілька варіантів залежно від форми, яку має збудник. Наприклад, сибірську виразку надсилали у порошку, а застосування на війні — це розпилення через касетні боєприпаси чи через ВАП (великі авіаційні пристрої для розпилення). Щодо чуми, то у минулому у СРСР розглядали варіант особливої бомби, яку скидали з літака на малій висоті на парашуті: на землі з ємності висипалась зграя щурів, які мали поширювати хворобу на території противника.

"Це дуже фантастичний варіант. Дуже складно зробити таку бактеріологічну атаку. Але в принципі, це зброя. Не скинути пробірку, бо гризуни є переносниками і потрібен контакт з людиною для того, щоб вона заразилася. Але все ж думаю, що ні", — пояснив експерт.

Жданов також відкинув версію, що РФ могла б використати чуму як біологічну зброю, щоб посіяти паніку в українському тилу, чи створити проблеми на фронті. Проблема полягає у тому, що хвороба заразна і не можливо проконтролювати, щоб осередок зараження лишався локальним. З огляду на це епідемія пошириться по усій країні, тим часом Путін хотів би взяти під контроль Україну, а не, умовно, "отруйну пустелю". До всього, епідемія пошириться на російські війська, і тому немає сенсу розглядати такий сценарій.

Військовий експерт також звернув увагу на те, що після смерті російської лаборантки ізолювали дві сотні людей, але поки немає даних, щоб хтось захворів: у випадку реальної чуми цього б не було. До всього, коли говорять про "розбиту пробірку", то не враховують, що сучасні "пробірки" — це вироби зі спеціального скла, захищені гумою, які не розіб'ються від удару об підлогу. Натомість Кремль міг навмисно влаштувати чи використати інцидент, щоб розіграти політичні карти: "налякати китайців", які проводять масову експансію на Забайкалля, та отримати допомогу США. До всього, скандал з чумою не має змісту, щоб закрити корони та почати мобілізацію. Найперше, з цього регіону забрали багато чоловіків у перші роки війни проти України, там мала густина населення. Крім того, мовчать про закриття кордону з Грузією чи Білоруссю, через який тікають потенційні солдати ЗС РФ: тобто чума не стала приводом.

"Треба спочатку треба поставити питання, а чи був хлопчик? Подивіться з точки зору збереження території Російської Федерації. Думаю, що це "постановочна епідемія" і вона може носити й політичний характер", — підсумував Жданов.

Зазначимо, 5 жовтня медіа The Axios розповіло про реакцію Вашингтона на можливу епідемію чуми у РФ. Згідно з даними медіа, Білий дім "стежить за ситуацією".

Нагадуємо, у травні 2026 року спалахнув скандал через директорку Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка заявила про 40 біолабораторій на території України.