Чи можуть забрати телефон або силоміць посадити в бус: Лубінець назвав межі повноважень ТЦК

Під час мобілізаційних заходів представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають діяти виключно в межах законодавства.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець вкотре наголосив, що виконання військового обов’язку не скасовує конституційних прав людини. За його словами, працівники ТЦК не можуть застосовувати фізичну силу, незаконно утримувати громадян, силоміць заштовхувати їх до автомобілів або забирати телефони, документи та особисті речі.

Омбудсман оприлюднив роз’яснення після звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізаційних заходів. Він пояснив, які дії належать до повноважень ТЦК та СП, а де проходить межа, за якою дії посадовців можуть бути незаконними.

Що можуть робити представники ТЦК

За словами Дмитра Лубінця, працівники ТЦК та СП мають визначені законом повноваження у сфері військового обліку та мобілізації. Зокрема, вони можуть перевіряти військово-облікові документи, вручати повістки та здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, а також направляти громадян на військово-лікарську комісію.

Порядок проведення мобілізації передбачає участь представників ТЦК у заходах оповіщення та оформленні призову. Водночас конкретні дії посадовців повинні відповідати законодавству, а не ґрунтуватися на довільному трактуванні їхніх повноважень.

Редакторська примітка: ВЛК — військово-лікарська комісія, яка проводить медичний огляд військовозобов’язаних та визначає придатність до військової служби відповідно до встановлених правил.

Окремо Лубінець наголосив на необхідності належного розгляду медичних документів. Під час проходження ВЛК мають враховуватися фактичний стан здоров’я людини та документи, які його підтверджують. Так само повинні розглядатися законні підстави для отримання відстрочки від призову.

Що ТЦК не мають права робити

Омбудсман наголосив, що мобілізація не означає автоматичного скасування інших прав людини. Працівники ТЦК не можуть діяти із застосуванням насильства або приниженням людської гідності. Йдеться, зокрема, про незаконне затримання чи утримання громадянина, примусове затягування людини до автомобіля та вилучення особистих речей.

У роз’ясненні Дмитро Лубінець окремо звернув увагу на мобільні телефони. За його словами, представники ТЦК не мають права забирати у громадян телефони, документи чи інші особисті речі. Також неприпустимо ігнорувати стан здоров’я людини, надані медичні документи або законні підстави для відстрочки.

Таким чином, сама участь людини у мобілізаційних заходах не означає, що посадовці можуть застосовувати до неї будь-які методи примусу. Кожна дія представників державних органів повинна мати законну підставу та здійснюватися у встановленому порядку.

Водночас важливо розрізняти незаконне утримання людини та передбачене законодавством адміністративне затримання. Закон встановлює окрему процедуру для випадків, коли військовозобов’язаний вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У таких ситуаціях керівник ТЦК може звернутися до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення людини до ТЦК.

Редакторська примітка: адміністративне затримання — це передбачений законом тимчасовий захід, який застосовується уповноваженими органами у визначених законом випадках. У контексті мобілізації йдеться, зокрема, про повноваження поліції щодо осіб, які вчинили відповідні адміністративні правопорушення.

Порядок проведення призову під час мобілізації прямо передбачає, що адміністративне затримання та доставлення таких осіб здійснюють органи або підрозділи Національної поліції за зверненням ТЦК. У разі відмови від отримання повістки або відмови прослідувати до ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, може провести адміністративне затримання та доставлення на підставі відповідних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому твердження про те, що будь-яке доставлення до ТЦК є незаконним, було б неправильним. Водночас законність таких дій залежить від наявності передбачених законом підстав, дотримання процедури та повноважень конкретних посадових осіб.

Що робити, якщо права під час мобілізації порушили

Дмитро Лубінець заявив, що Офіс Уповноваженого продовжить реагувати на повідомлення про можливі порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів. Раніше Офіс Омбудсмана повідомляв, що такі звернення перевіряються, а за підтвердження порушень направляються відповідні звернення до компетентних органів.

Для людини, яка вважає, що її права порушили, важливо за можливості зафіксувати обставини події: час і місце, дії конкретних посадовців, наявність свідків, медичні документи та інші матеріали, які можуть підтвердити описані обставини. Якщо йдеться про фізичне насильство, важливо також отримати медичну фіксацію можливих ушкоджень.

Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна через гарячу лінію 1678 або електронною поштою. З 1 жовтня 2026 року Офіс Омбудсмана також запустив у тестовому режимі електронний кабінет, через який можна подати звернення та відстежувати стан його розгляду.

В Офісі Омбудсмана зазначають, що звернення щодо порушення прав і свобод можуть стосуватися дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових і службових осіб. При цьому звернення має містити дані заявника, опис ситуації та прохання або вимоги.

Дмитро Лубінець наголосив, що захист України є конституційним обов’язком громадян, однак виконання військового обов’язку не означає відмову від інших гарантованих законом прав. За його словами, мобілізаційні заходи повинні проводитися без свавілля, приниження людської гідності та з дотриманням вимог законодавства.

Омбудсман також заявив, що й надалі реагуватиме на випадки перевищення повноважень та порушення прав громадян під час мобілізації.