Чи залишиться Україна без інтернету: Мінцифри про удари по дата-центрах і «блекаут» зв’язку

Російські атаки цієї осені націлені на українські дата-центри, від яких залежить не лише домашній інтернет, а й робота бізнесу та державних сервісів. Заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько розповіли «РБК-Україна», що означають такі удари для людей і компаній, чи можливий повний «блекаут» зв’язку, чи подорожчає інтернет і як підготуватися до перебоїв.

Російські удари по дата-центрах схожі на удар по несучій балці: людина може не бачити самого об’єкта, але відчуває наслідки на всіх поверхах. Саме про це говорить Балашов: наслідки значно ширші, ніж «пропав інтернет вдома».

Що означає удар по дата-центру для звичайних людей

За словами Балашова, найперше це локальні й тимчасові перебої, але вони зачіпають багато сфер, бо дата-центри забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Тому люди відчули не лише перебої з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.

Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. У більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. «Ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється», — каже Балашов.

Як удари по дата-центрах б’ють по бізнесу

Найбільше страждають компанії, чиї сервіси фізично розташовані в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об’єктів були хостинг-провайдери, і для їхніх клієнтів це означало тимчасову недоступність сайтів та онлайн-сервісів, доки роботу не перенесли на резерв.

Щодо платежів, окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої через ушкодження конкретних дата-центрів. Банківська система загалом працює, а банки й НБУ мають резервні канали. Головний висновок для бізнесу, за словами Балашова, один: резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив’язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами, і компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.

Чому удар по Києву відчувають в інших містах

Цифрові сервіси не прив’язані до місця, де ними користуються. Регіональне інформаційне табло чи міський сервіс може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо об’єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать в іншому місті.

Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу, за словами Балашова, лежить насамперед на його власнику й операторі: критична система не повинна залежати від однієї фізичної точки. Мережа в цілому розподілена, тож удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.

Скільки дата-центрів атакували і що з їх захистом

Кількість атакованих об’єктів і деталі влучань у Мінцифри не коментують, бо така інформація може допомогти ворогові коригувати наступні удари. Балашов лише каже, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об’єктів критичної інфраструктури зв’язку. Деталі з міркувань безпеки не розкривають.

Наслідки різні. Одні об’єкти відновлюють роботу з резерву за короткий час, інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що не відновлюватиме свою роботу: у найгіршому разі йдеться про побудову потужностей заново в іншому місці. Пріоритетом для відомства стало пошук фінансових можливостей для відновлення, а в держсекторі вже забезпечили додаткове фінансування на резервування.

Чи можливий повний «блекаут» зв’язку

За словами Прибитька, локально так: якщо пошкоджені базові станції або немає електрики, у конкретному районі зв’язок може зникнути. Але залишити без зв’язку всю Україну навряд чи вийде. Український телеком-ринок диверсифікований: сотні провайдерів, багато дата-центрів, є резервування й альтернативні маршрути передачі даних. Масована атака, яка одночасно пошкодить багато об’єктів, може спричинити перебої в окремих регіонах, і саме тому компанії посилюють резервне живлення й альтернативні маршрути.

Чи подорожчає інтернет

Прибитько визнає, що ціни на зв’язок можуть змінитися, але пояснює причину: додаткові витрати виникають не тому, що провайдери хочуть підняти тарифи. Росія атакує телеком-інфраструктуру, знищує обладнання, дата-центри та мережі, і провайдерам доводиться купувати нове обладнання, відновлювати пошкоджене, створювати резервні маршрути й забезпечувати роботу мереж. Якщо вартість послуг і зміниться, то насамперед через зростання витрат на підтримку та відновлення мереж в умовах війни.

Як зв’язок переживе відключення світла

За даними Прибитька, 92% базових станцій можуть працювати до 8 годин від акумуляторів, а 68% понад три доби завдяки генераторам. Показник зростає: оператори встановлюють додаткові генератори, а громади допомагають «підживлювати» зв’язок під час відключень. Усі області вже провели масштабні навчання: перевіряли, як швидко виїжджають бригади, чи є доступ до базових станцій, як працюють генератори й як взаємодіють ОВА, громади та оператори. Наприклад, на Миколаївщині протестували систему за участю 44 громад, 74 мобільних бригад і 93 базових станцій.

Дві SIM-карти, два провайдери чи xPON: що реально працює

Кілька SIM-карт корисні. Якщо потрібно просто залишатися на зв’язку, працює національний роумінг: телефон може підключитися до мережі іншого оператора, якщо мережа вашого недоступна. Для надійного мобільного інтернету дві SIM різних операторів дають додатковий варіант.

Із домашнім інтернетом складніше: два провайдери можуть допомогти, але це не гарантія. Якщо вони використовують одну магістраль чи спільну інфраструктуру, її пошкодження одночасно вплине на обох. Щоб лишатися онлайн під час відключень світла, Прибитько радить підключати xPON. У такій мережі між провайдером і домом немає активного обладнання, якому потрібна електроенергія, тож достатньо заживити свій Wi-Fi-роутер і модем від павербанка чи іншого резервного джерела.

Національний роумінг і Starlink: на що не варто розраховувати

Національний роумінг і надалі допомагатиме залишатися на зв’язку, але він не працює за будь-яких умов: якщо через обстріли чи довге знеструмлення вимкнуться станції кількох операторів одночасно, роумінг їх не замінить. Мобільний інтернет у національному роумінгу зараз недоступний, Мінцифри вивчає можливість його додати. Головне завдання роумінгу нині, щоб людина могла зателефонувати рідним, викликати допомогу чи надіслати SMS, коли виникли проблеми з її оператором.

Starlink може бути резервним чи кризовим варіантом, особливо там, де інших способів підключитися немає, але це не заміна звичайному домашньому інтернету. Для його роботи потрібен термінал із доступом до відкритого неба, тож у квартирі його просто так не поставити: зазвичай обладнання монтують на даху чи іншому відкритому місці. Для більшості міських квартир краще мати надійний домашній інтернет із резервним живленням на кшталт xPON, а Starlink розглядати як додатковий кризовий варіант.