/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fca84c07f945a9568a3ccd97aabb139b7.jpg)
Народного депутата Олексія Гончаренка внесли до бази «Миротворця» після скандальних заяв
Все почалося 2 жовтня, коли Олексій Гончаренко неочікувано запропонував свій «мирний план» щодо переговорів з Росією. У своїх публікаціях у соцмережах він висловив думку про те, що Україна нібито програє війну на виснаження та втрачає значну кількість людей, тому необхідно йти на поетапні переговори з агресором. Він стверджував, що можна домовитися про припинення обстрілів шкіл, зерновозів та церков, а також про часткове послаблення санкцій в обмін на припинення далекобійних ударів.
Ці заяви швидко розлетілися мережею, викликавши хвилю критики та обурення. Багато хто розцінив їх як підігрування російській пропаганді та звинуватив депутата в капітулянтських настроях. Волонтери та громадські діячі, що відповідають за роботу сайту «Миротворець», не залишилися осторонь. 5 жовтня стало відомо, що Гончаренко поскаржився на погрози, але бажаючих дискутувати з ним охочих не було.
Вже 6 жовтня ім'я Олексія Гончаренка з'явилося у базі даних центру «Миротворець». У профілі на сайті його було названо «професійним провокатором» та «політичним популістом». Ресурс інкримінував йому системні та свідомі дії, спрямовані на деморалізацію українського суспільства, зниження його волі до опору російській агресії та підрив мобілізаційних заходів. Зазначалося, що його публічна риторика містить ознаки дій на користь російських загарбників.
Наслідки не забарилися. Через ідеологічні розбіжності та принципово різні погляди на майбутнє держави, Олексія Гончаренка виключили з фракції «Європейська солідарність». У заяві політичної сили було наголошено, що фундаментом державності є сильна армія, мова, церква, а також членство в ЄС та НАТО, і ці принципи не можуть бути предметом торгу. Партія заявила, що не може продовжувати спільний політичний шлях, незважаючи на роки спільної роботи.
Тим часом, інші політики та експерти також висловилися щодо ситуації. Наприклад, політолог Вадим Денисенко проаналізував позицію Гончаренка, а нардеп Данило Гетманцев заявив про важкий економічний прогноз та підтримку суспільством перемовин. Мер Харкова Ігор Терехов розкритикував «партію війни», підкресливши, що прагнення миру не потребує виправдань. Однак, деякі експерти зауважують, що пропозиції Гончаренка, незважаючи на їхню суперечливість, могли стати обговорюваною концепцією на тлі відсутності офіційної стратегії від влади, що частково сприймається суспільством як «гірка правда».
Сайт «Миротворець» було запущено у 2014 році волонтерами та громадськими діячами. Його мета – збір та оприлюднення інформації про осіб, які, на думку авторів ресурсу, є загрозою національній безпеці України. У базі «Миротворця» вже містяться тисячі імен та досьє, і цей ресурс часто стає джерелом обговорень та суперечок щодо його діяльності та критеріїв внесення до нього.
Історія з Олексієм Гончаренком не є першим випадком, коли публічні заяви політиків щодо мирного врегулювання конфлікту викликають такий широкий резонанс. Подібні дискусії завжди загострюються в умовах війни, коли суспільство надзвичайно чутливо реагує на будь-які пропозиції, що можуть трактуватися як послаблення позицій України або зрада національних інтересів.
«Усвідомлені системні навмисні дії, створені задля деморалізації суспільства, придушення його волі до опору російській агресії. Системні дії на користь російсько-фашистських загарбників, спрямовані на зрив мобілізаційних заходів в Україні», – йдеться в досьє Олексія Гончаренка на сайті «Миротворець».
«Чи можна домовитись з росіянами не бити по школах? Можна. Чи можна з ними домовитись не бити по зерновозах? Можна. Чи можна домовитись не бити по церквах? Можна», – написав Олексій Гончаренко у своїх публікаціях, обґрунтовуючи необхідність переговорів.
Інцидент з Олексієм Гончаренком відображає складність суспільної та політичної дискусії в Україні під час війни. Він також підкреслює чутливість суспільства до будь-яких пропозицій щодо «мирних планів» і те, наскільки важливою є єдність у відстоюванні національних інтересів.