Рейд в Естонію замість великої війни: як Росія може зруйнувати НАТО зсередини

Військовий експерт вважає, що навіть коротка провокація в Балтії може розколоти Альянс, а за ним і Європейський Союз.

Ключові тези Жданова:

• У Путіна зараз немає сил для наступу на НАТО
• Біля кордону з Фінляндією РФ будує базу для угруповання чисельністю 500 тис.
• Головна загроза - удар по Естонії під чужим прапором

Росія може вторгнутися в Естонію під естонським прапором і короткою операцією спровокувати розкол НАТО без повномасштабної війни та захоплення територій. Саме такого сценарію, а не відкритого наступу виснаженої російської армії, найбільше побоюються в Європі. Про це повідомив військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв’ю Главреду.

Попри те, що армія РФ не здатна виконати навіть мінімальне завдання в Україні - захопити Донецьку область, столиці ЄС нарощують військові видатки та переозброюються. Жданов вважає таку стратегію виправданою.

"У цьому випадку Європа діє правильно: хочеш миру - готуйся до війни. Європейці нарешті згадали, що обороноздатність країни дуже важлива", - зазначає експерт.

Ще один мотив, за його словами, пов’язаний із результатом війни в Україні: європейців лякає перспектива російського успіху тут, адже будь-яка поступка Кремлю стане сигналом до подальшої експансії.

"Якщо Путін зламає нас і змусить Київ капітулювати, навіть частково, він поверне до ладу половину країни. У цьому випадку він оголосить, що Росія перемагає, тому треба йти далі й тиснути до кінця під гаслом 1944 року "Розгромимо нацистів у їхньому лігві. На Берлін!"", - попереджає Жданов.

Плацдарм біля фінського кордону

Ресурсів для відкритого конфлікту з Альянсом у Москви поки що не вистачає, визнає полковник. Однак окремі напрямки Кремль уже облаштовує.

"Так, у Путіна сьогодні немає сил і засобів, щоб наступати на країни НАТО. Хоча на фінському кордоні триває підготовка Ленінградського військового округу, а округ - це наступальна структура", - підкреслює він.

За даними Жданова, там споруджують масштабну матеріально-технічну інфраструктуру, розраховану на угруповання чисельністю близько півмільйона військовослужбовців. Коли Росія зможе укомплектувати таку кількість особового складу, поки що незрозуміло, проте казарми та житло для військ уже будуються.

Сценарій "чужого прапора"

Набагато реальнішою загрозою експерт вважає короткий удар без мети утримувати землі. Такий рейд мав би суто деструктивний характер.

"Росії не потрібно захоплювати чиюсь територію - їй достатньо зайти, наробити галасу, перестріляти купу людей, усе підірвати-підпалити й піти. Російські війська цілком можуть увійти до Естонії під естонським прапором як "національно-визвольний рух проти західного гніту, який бореться за права російськомовного населення"", - припускає Жданов.

Формально Москва при цьому буде відхрещуватися від причетності, посилаючись на естонську символіку та уніформу нападників, зазначає він.

Головна небезпека такої провокації - не втрати на полі бою, а політична реакція всередині Північноатлантичного блоку. Жданов прогнозує, що вона може призвести до краху блоку, а слідом - і Євросоюзу.

"Члени Альянсу розпочнуть консультації щодо статті 4 Статуту НАТО, під час яких перегризуть один одному горлянки: як відповідати, хто піде воювати, хто надасть війська, хто виділить кошти", - вважає експерт.

Окремий ризик пов’язаний із союзними контингентами в Балтії. За словами Жданова, зараз у Литві дислокована бригада Бундесверу, яка прийшла на зміну танковому батальйону: Вільнюс просив Фрідріха Мерца розгорнути підрозділ до рівня бригади на постійній основі. В Естонії, у свою чергу, перебувають американські військові.

"Якщо відбудеться вторгнення під чужим прапором на територію однієї з цих країн, що робитимуть іноземні війська? Замкнуться в казармах? Піднімуть білий прапор і скажуть, що не беруть участі? Чи почнуть бойові дії? А тоді це буде війна, НАТО вступить у війну", - міркує Жданов.

Саме ця дилема, переконаний полковник, змушує столиці ЄС поспішати зі зміцненням оборони, а підтримка України для них є питанням власної безпеки.

"Ось чого боїться Європа! А Путін рано чи пізно це зробить, якщо нам не дадуть можливості тут зламати йому роги й поставити на місце", - підкреслив Жданов.

Війна Росії та НАТО - новини

Як писав Главред з посиланням на El Mundo, країна-агресор Росія готує операцію з ударними безпілотниками проти Іспанії, Франції чи Італії. Запускати дрони планують з торгових суден у міжнародних водах. Американська розвідка зібрала дані про ці плани Кремля та передала їх кільком європейським урядам, а Париж, Мадрид і Рим отримали окреме попередження про можливу підготовку атаки проти однієї з трьох країн.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що частина західних політиків нібито намагається спровокувати прямий конфлікт між НАТО та Росією після провалу стратегії, спрямованої на поразку Москви у війні проти України. На думку Фіцо, Європа зараз як ніколи близька до масштабної війни, яка може вийти за межі українського конфлікту.

Американська розвідка допускає ймовірність військового нападу країни-агресора Росії на країну НАТО в період з осені 2026 року по 2029-й. Про це пише видання The Atlantic.

У свою чергу, диктатор РФ Володимир Путін заявив, що Росія нібито не має агресивних намірів щодо Європи, і закликав інші країни "жити дружно".

Чому в Європі не всі сприймають російську загрозу серйозно

Політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Гринченка Максим Розумний в інтерв’ю Главреду зазначив, що єдиного розуміння масштабу виклику з боку РФ на континенті досі не склалося. На його думку, реакція кожної європейської столиці залежить від її географічного положення та політичного контексту.

Як приклад професор навів Словаччину та Угорщину. Для Братислави та Будапешта, поки бойові дії тривають на українській землі, ризик російської агресії здається віддаленим і малоймовірним. На східних рубежах альянсу ситуація виглядає принципово інакше.

"Для інших країн, країн Балтії, наприклад, Литви чи Естонії, Польщі, ця загроза є більш наочною й актуальною. Про неї прямо попереджають різні експерти, зокрема фахівці з безпеки, розвідки різних країн, для яких переконливість цієї загрози є очевидною. Але їхні заяви продиктовані поточною ситуацією та необхідністю реагувати саме зараз", - сказав політолог.

Окремо Розумний звернув увагу на подвійну роль російсько-української війни для держав, які найгостріше відчувають сусідство з РФ. Бойові дії одночасно викривають плани Кремля і, як не парадоксально, відіграють для цих країн захисну роль.

"Війна Росії проти України для них, з одного боку, є загрозою та підтвердженням агресивних намірів Росії. Але з іншого боку, певною мірою - стримуючим фактором. Вони розуміють, що Росія навряд чи воюватиме на два фронти. І поки триває війна в Україні, для них загроза такої повномасштабної війни менша, ніж, наприклад, у разі завершення активних бойових дій в Україні", - пояснив Розумний.