Штучний інтелект, малі ракети та удари по аеродромах: як Україна ламає зимовий план Путіна

Росія посилює військовий та інформаційний тиск на Україну, намагаючись до кінця 2026 року змусити Київ до вигідних для Кремля переговорів. Водночас Україна переходить до більш превентивної тактики — завдає ударів по російській логістиці, авіації та військовій інфраструктурі, а також розбудовує нову багаторівневу систему ППО.

Військовий експерт та полковник запасу Роман Світан в інтерв'ю для 24 Каналу розповів, навіщо Кремль проводить масштабні навчання "Центр-2026", як удари по російських об'єктах можуть вплинути на подальший перебіг війни та як працюватиме нова "тріада" української ППО. Також він пояснив, що стоїть за протестами в Москві та чому Росія може готуватися до нової ескалації не лише проти України, а й у Європі.

Дедлайн Кремля та інформаційний тиск

Російське військово-політичне керівництво має чіткий дедлайн – змусити Україну до капітуляції або вигідних для Росії переговорів до грудня 2026 року. Саме цим пояснюється посилення ударів по українських тилах та підготовка до серйозних атак із застосуванням балістики.

За словами Романа Світана, показові військові навчання "Центр-2026", у яких залучено близько 47 тисяч військовослужбовців, є частиною інформаційно-психологічного тиску на українське та європейське суспільство. Ці 47 тисяч – це стратегічні резерви, які Росія накопичувала протягом півроку. Проте, враховуючи щоденні втрати окупантів на рівні 1,5 – 2 тисяч осіб, цих резервів вистачить ненадовго.

Путін усвідомлює, що після цієї зими у нього не залишиться механізмів для тиску на Україну, тому зараз Кремль використовує всі наявні ресурси, включно з відвертим шантажем.

Чи зможе Кремль змусити Україну до миру: дивіться відео

Превентивні удари по російській логістиці та авіації

Щоб зірвати плани ворога, Збройні Сили України почали діяти на випередження, завдаючи системних ударів по ключових об'єктах на території Росії. Одним із найважливіших досягнень стало ураження військового аеродрому Ханська в Адигеї. Ця база використовувалася для прикриття Північного Кавказу та підтримки російських військ, які наступають.

Знищення тамвинищувачів Су-35 та бомбардувальників Су-34, а також радіотехнічного обладнання та складів паливно-мастильних матеріалів фактично вивело аеродром із загальної системи ППО росіян. Це створює для українських сил певне "вікно можливостей" та безпечний коридор для подальших операцій на цьому напрямку.

Крім того, успішні удари по нафтопереробній інфраструктурі, зокрема по ЛПДС "Самара" (початок нафтопроводу "Дружба"), та радіозаводу в Калузі, який виробляє деталі для ракет Х-101, суттєво б'ють по економіці та військово-промисловому комплексу Росії. Знищення резервуарів-п'ятдесятитисячників завдає збитків на мільйони доларів, а їх відновлення триватиме роками.

Нова тріада української ППО

Найбільш революційною зміною у захисті українського неба стає формування нової багаторівневої системи протиповітряної оборони. Роман Світан виділяє три ключові елементи цієї "тріади", яка здатна нівелювати загрозу російських реактивних дронів та навіть керованих авіабомб (КАБів).

• Перший елемент – це малі зенітні ракети. Їх виробництво вже запущено, і вони є відносно дешевими (кілька тисяч доларів за одиницю), але здатними знищувати будь-які аероцілі у всепогодному режимі завдяки радіолокаційному наведенню.
• Другий елемент – кулеметні турелі зі штучним інтелектом. Використання машинного зору та алгоритмів дозволяє миттєво розраховувати кут випередження для стрільби, усуваючи людський фактор.
• Третій елемент – дрони-перехоплювачі.

Комбінація цих трьох засобів, ймовірно, дозволить створити щільну фронтальну систему ППО малої дальності, яка практично на 100% закриє тили від російських безпілотників.

Внутрішня дестабілізація та "подарунки" для Путіна

Окрім зовнішнього тиску, в Росії спостерігаються ознаки внутрішньої політичної турбулентності. Мітинги представників КПРФ із гаслами "геть царя" напередодні дня народження Путіна не є випадковістю.

Світан припускає, що це може бути проявом боротьби між так званими "баштами Кремля" та різними силовими структурами. М'яка реакція поліції на ці протести виглядає як своєрідне запрошення до подальшого розхитування ситуації. Це свідчить про те, що частина російських еліт незадоволена політикою диктатора і готова використовувати контрольовані протести для демонстрації своїх намірів.

На цьому тлі українські спецслужби та Збройні Сили також готують свої "подарунки" – масовані удари дальніми засобами ураження по російських військових об'єктах. Накопичення українських безпілотників протягом останнього тижня вказує на підготовку до масштабної операції, яка має стати болючою відповіддю на російський терор.

Проблема балістики та європейський фронт

Попри успіхи у боротьбі з дронами, балістичні ракети залишаються серйозним викликом. Системи Patriot здатні прикрити лише невелику частину території України. За словами експерта, єдиною ефективною відповіддю на балістику є власна балістична зброя та удари у відповідь по території ворога.

До слова. Володимир Зеленський підтвердив перше застосування в умовах бою вітчизняної тактичної ракети FP-7 та анонсував початок її масового випуску. Президент подякував українським військовим за ефективність нової розробки компанії Fire Point.

Надія також покладається на український проєкт "Грім-2" та британські розробки гіперзвукових ракет, які можуть надійти на озброєння вже на початку наступного року. Водночас агресивні плани Кремля не обмежуються Україною.

Росія розглядає можливість ескалації конфлікту з країнами Європи, зокрема в регіоні Балтійського моря. Європейські країни, такі як Німеччина, Франція, Британія та держави Балтії, вже активно готуються до можливого зіткнення. Одним із варіантів стримування російської агресії в Європі може стати знищення залишків російського Балтійського флоту силами українських спецслужб за підтримки західних партнерів.