Сім років від обіцянки "вироку": як "нові обличчя" влади опинилися під прицілом НАБУ та САП

Сім років тому гасло про посадки корупціонерів та прихід "нових облич" стало головною політичною обіцянкою влади, однак у 2026 році реальні судові вироки та підозри від антикорупційних органів отримують уже люди з найближчого оточення президента. Під час повномасштабної війни корупція стала прямою загрозою національній безпеці та євроінтеграції України.

Перші вироки: коли саджати почали "своїх"

У 2019 році суспільству запропонували просту формулу: є стара влада, яка краде, і є нова, яка прийде й притягне попередників до відповідальності. Гасло "Весна прийде – саджати будемо" швидко перетворилося на політичний мем, а виборці очікували реальних судових рішень.

Проте через сім років реальний обвинувальний вирок отримав народний депутат від монобільшості. 11 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд засудив до 9 років позбавлення волі нардепа від "Слуги народу" Олександра Юрченка у справі про хабарництво, відомій за матеріалами прослуховування НАБУ:

"– Плюшки? В смислі плюшки?

– Плюшки!"

Справа Юрченка виявилася не поодиноким випадком. Апеляційна палата ВАКС засудила іншого нардепа від "Слуги народу" Анатолія Гунька до чотирьох років ув'язнення за хабар та махінації з державними землями. Член антикорупційного комітету ВР Андрій Одарченко став фігурантом першої задокументованої справи про спробу дачі неправомірної вигоди у криптовалюті. За підрахунками руху ЧЕСНО, саме представники владної партії та забороненої ОПЗЖ отримали найбільше підозр серед депутатів дев'ятого скликання.

Водночас гучні заяви 2019 року щодо притягнення до відповідальності попередньої влади так і не матеріалізувалися в судові вироки. За сім років проти п'ятого президента лунали підозри та відкривалися провадження (зокрема справу про вугілля та персональні санкції 2025 року), однак обвинувального рішення суду немає. Маючи монобільшість у парламенті, сформовані уряди та кадрові важелі в Офісі президента, влада за сім років не довела ці справи до вироків, адже в правовій державі вироком є лише рішення суду, а не пости в соцмережах чи політичні заяви.

"Династія" та "Мідас": підозри у найближчому колі Банкової

Станом на перше півріччя 2026 року НАБУ та САП відзвітували про низку резонансних викриттів серед високопосадовців. Підозри отримали колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, його колишній заступник, ексочільник Міненерго Герман Галущенко та колишній бізнес-партнер президента Зеленського – Тимур Міндіч, якого оголосили в міжнародний розшук і заочно присудили арешт.

У межах справи "Династія" слідство розслідує легалізацію понад 460 мільйонів гривень на будівництві елітного містечка в Козині, де вартість однієї резиденції сягає близько двох мільйонів доларів. Серед підозрюваних – Андрій Єрмак, Олексій Чернишов та Тимур Міндіч.

Ще масштабнішим викриттям стала операція "Мідас", або "Міндічгейт", яка стосується діяльності злочинної організації в сфері енергетики під час війни. Детективи НАБУ провели понад 70 обшуків та опрацювали тисячі годин аудіозаписів. За версією слідства, керівником схеми виступив співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч.

Залучення осіб із довоєнного приватного та бізнесового кола президента свідчить про явище, яке аналітики описують як "приватизацію довіри" – коли особисті зв'язки стають визначальним критерієм для кадрових призначень та доступу до державних ресурсів.

Корупційний цинізм воєнного часу

У воюючій країні будь-яке розкрадання бюджетних коштів конвертується у втрачені засоби захисту – FPV-дрони, системи РЕБ, бронетехніку та медичне забезпечення.

Серед найгучніших проваджень воєнного часу:

• Закупівлі харчування для ЗСУ: розслідування НАБУ щодо завищених цін (зокрема відомих яєць по 17 гривень), де пов'язані постачальники отримали понад 733 мільйони гривень надприбутку. Скандал призвів до відставки міністра оборони Олексія Резнікова.
• Справа Гринкевичів: контракти Міноборони на понад 1,8 мільярда гривень із поставкою неякісного одягу; збитки оцінюються в 1,167 мільярда гривень.
• Зловживання в Держспецзв'язку: у серпні 2026 року НАБУ уточнило суму збитків під час закупівель дронів – вона зросла до 254 мільйонів гривень.
• Справа Хмельницької МСЕК: у вересні 2026 року до суду скеровано справу щодо Тетяни Крупи, її чоловіка та сина за підозрою у незаконному збагаченні на суму близько 160 мільйонів гривень.

Ще у 2019 році під час відвідин НАБУ Володимир Зеленський заявляв:

"Я розумію, що на вас дуже багато тиснули, а може навіть зараз хтось тисне. Але якщо хтось тисне, дивіться, ми впливати на вас не будемо, а якщо хтось тисне, ви нам кажіть, на них будемо. Домовилися?"

Однак події подальших років показали загострення боротьби навколо незалежності антикорупційної системи.

Протести 2025 року та операції "Форест Гамп", "Феміда" й "Карфаген"

22 липня 2025 року парламент ухвалив закон №12414, який підпорядковував НАБУ та САП Генеральному прокурору Руслану Кравченку. Це рішення викликало критику як всередині країни, так і з боку міжнародних партнерів.

Нардепка Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала голосування:

"Пострілом у спину народу, якого хочуть безкарно красти, роблячи його нездатним чинити опір".

Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко пізніше визнала:

"Ми теж голосували за цю дурню".

Масові протести та реакція Європейського Союзу змусили Верховну Раду вже 31 липня 2025 року відновити процесуальну незалежність антикорупційних органів.

Після збереження незалежності НАБУ і САП провели серію нових операцій:

1. "Форест Гамп" та "Феміда" (серпень 2026): викриття рекетирських схем, втручання в системи Мін'юсту та відмивання 150 мільйонів гривень готівки для внесення застави за фігуранта справи "Мідас" Германа Галущенка. Підозра оголошена колишній заступниці керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку ВАКС узяв під варту із заставою в 20 мільйонів гривень. На оприлюднених плівках НАБУ зафіксовано її фразу: `"Нам всім п...!"`.
2. "Карфаген" (вересень 2026): викриття злочинної організації в Офісі Генерального прокурора, яка здійснювала системне "кришування" мошенницьких кол-центрів. Під час обшуків детективам НАБУ довелося потрапляти до будівлі ОГП через вікна за допомогою драбин.

На тлі скандалу Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку та залишив Україну, виїхавши до Парижа. 14 вересня 2026 року парламент підтримав його звільнення після заклику президента:

"У цього генерального прокурора є лише один шлях – звільнення з посади".

Ціна монополії та суспільні настрої

Концентрація влади в межах монобільшості та Офісу президента посилює політичну відповідальність керівництва держави за дії посадовців усіх рівнів.

За даними соціологічного дослідження КМІС за квітень 2026 року, на пряме запитання про головні загрози розвитку України 54% респондентів обрали корупцію у владі, тоді як 39% вказали на російську військову агресію. Опитування компанії SOCIS влітку 2026 року показало, що 60,2% громадян вважають збереження високого рівня корупції та розкрадання бюджету головною помилкою чинної влади.

Окрім внутрішньої дестабілізації, корупційні скандали створюють ризики для міжнародної підтримки. Надання фінансової допомоги за програмою Ukraine Facility (до 50 мільярдів євро) та прогрес у переговорах про вступ до ЄС прямо прив'язані до дотримання принципів верховенства права й ефективності боротьби з корупцією. Кожен факт розкрадань використовується ворожою пропагандою для послаблення військової та фінансової допомоги Україні з боку західних союзників.

О. Рибінська

Читайте також попередній великий матеріал проєкту "НЕ ВЕДІТЬСЯ": Від Балаклії до Вишневого та Милої: хто відповість за вибухи на складах боєприпасів у тилу.