Ця лампа світить уже понад 125 років: вона пропрацювала понад мільйон годин

За її роботою стежать за допомогою вебкамери, але сучасна техніка виявилася менш довговічною. За роки спостереження камери доводилося замінювати кілька разів, тоді як сама лампочка продовжує працювати, пише Уніан.

Йдеться про "Столітню лампу", яка перебуває у пожежній частині №6 у Ліверморі, штат Каліфорнія. Її виготовила американська компанія Shelby Electric, а вперше запалили ще 1901 року. Книга рекордів Гіннеса визнає її найдовговічнішою лампочкою у світі.

Колишній заступник начальника пожежної охорони Том Бремелл, який свого часу стежив за лампою, влучно описав її історію: "Лампочка не перегорає, а ось вебкамери – так".

За 125 років лампа все ж не працювала абсолютно безперервно. Були перебої з електропостачанням, ремонт і кілька переїздів. Наприклад, під час ремонту 1937 року вона залишалася без електрики приблизно тиждень. У 1976 році лампу перенесли на нинішню пожежну станцію.

6 червня 2026 року "Столітня лампа" відзначила 125-річчя. До цього вона досягла ще однієї символічної позначки — мільйона годин роботи у червні 2015 року.

Головне питання полягає в тому, чому вона взагалі працює так довго. Точної відповіді немає. Дослідники можуть аналізувати її конструкцію та умови роботи, але дослідити лампу методами, які могли б її пошкодити або зруйнувати, очевидно, неможливо.

Відомо, що це лампа з вугільною ниткою розжарювання, видута вручну. Саме матеріал нитки може бути одним із ключів до її довговічності. Пізніші лампи розжарювання використовували переважно вольфрамові нитки, які поводяться інакше.

Фізик та фахівець з електрооптики Мартін Кікта дослідив це питання у технічному аналізі 2021 року. Для розрахунків він використовував вимірювання іншої лампи Shelby Electric та моделював поведінку "Столітньої лампи".

За його оцінкою, важливу роль могли відіграти міцність і товщина вугільної нитки. Вона поступово втрачає матеріал, але має достатній запас, щоб продовжувати працювати. Є ще одна важлива деталь. Ця лампа розрахована на 60 ват, але нині вона споживає приблизно 4 вати та світить дуже тьмяно.

Саме низька температура роботи могла стати одним із головних чинників довговічності. Чим гарячіша нитка розжарювання, тим більше світла вона дає, але водночас швидше втрачає матеріал. Якщо знизити температуру, лампа світитиме слабше, зате нитка може працювати значно довше.

Кікта підрахував, що нитка "Столітньої лампи" здатна прослужити ще близько століття. Водночас це лише результат аналізу, а не гарантований прогноз.

За всю історію лампи був навіть випадок, коли вона згасла через технічну несправність. 20 травня 2013 року вебкамера зафіксувала перерву тривалістю 9 годин 45 хвилин. Проте проблема виникла не з ниткою, а з блоком живлення. Після обходу несправної резервної системи лампа знову запрацювала.

Історія "Столітньої лампи" часто використовується у розмовах про те, чи можуть виробники навмисно скорочувати термін служби своєї продукції. Але сама лампа не може бути доказом існування "вічних" лампочок, від яких виробники нібито відмовилися.

Водночас історія промисловості освітлення справді містить задокументований приклад узгодження терміну служби. 23 грудня 1924 року в Женеві представники великих компаній створили картель "Фебус". Серед пов'язаних із ним компаній були Osram, Philips та структури, пов'язані з General Electric.

Як писав професор медіадосліджень Маркус Краєвський для IEEE Spectrum, картель встановив стандарт у 1000 годин для побутових ламп. Корпоративні архіви свідчили про роботу над скороченням терміну служби, систему випробувань і штрафи за продукцію, яка не відповідала погодженому показнику.

Секрет "Столітньої лампи", найімовірніше, не зводиться до однієї причини. Вугільна нитка, її товщина, невисока температура роботи, дуже слабке світіння та незвичайні умови експлуатації могли разом забезпечити лампі таке довге життя.

Інші новини науки

• Історичні фотографії Львова зберегли ті частини міста, про які вже ніхто не пам'ятає. Частину споруд перебудували, а частини остаточно знесли.
• Вчені відтворили обличчя одного з перших Homo Sapiens. На думку дослідників, він жив 315 тисяч років тому.