У Давньому Єгипті приносили в жертву слуг фараонів для служіння після смерті

Повторне дослідження людських останків із царських поховань Давнього Єгипту надало нові свідчення можливих жертвопринесень слуг. На 18 черепах виявили травми, які могли спричинити смерть і підтримують версію про ритуальні вбивства. Про це повідомило видання Live Science.

У Давньому Єгипті невдовзі після об’єднання країни могли практикувати людські жертвопринесення під час поховання правителів. Нові аргументи на користь цієї версії отримали після повторного аналізу черепів людей, похованих біля царських гробниць. Дослідниця антропології з Університету Пердью Розелін Кемпбелл застосувала сучасні судово-медичні методи до знахідок віком близько 5000 років.

Кемпбелл дослідила 46 черепів із поховань поблизу гробниць царів Джера, Джета та Меретнейт — жінки, яка, ймовірно, певний час правила Єгиптом. Гробниці спорудили біля давнього священного міста Абідос. Усі троє правителів належали до Першої династії. Цей період розпочався близько 5000 років тому, коли Верхній і Нижній Єгипет об’єднали в одне царство. Людей, яких вважають принесеними в жертву слугами, ховали поруч із гробницею правителя, якому вони служили.

На початку XX століття археолог Фліндерс Пітрі виявив біля царських гробниць сотні інших поховань. Він припустив, що вони належали людям поза царською родиною, зокрема слугам та іншим представникам оточення правителів. На деяких надгробках були зазначені посади, наприклад «носій печатки». Такі написи давали підстави пов’язувати похованих із царською службою. За гіпотезою Пітрі, цих людей убивали після смерті правителя, щоб вони могли й надалі служити йому в потойбічному світі.

Однак археолог не знайшов на кістках доказів смертельних ушкоджень. Через це його припущення про жертвопринесення залишалося предметом дискусій. Більшість останків Пітрі повторно поховав. Натомість 46 черепів зберегли для подальшого вивчення, і вони залишилися в колекціях Дакворта Кембриджського університету.

Під час нового аналізу Кемпбелл використала сучасні судово-медичні методи та знання про сліди різних травм на людському скелеті. На 18 черепах вона виявила ушкодження, які, ймовірно, були смертельними. Це вказує на можливе принесення цих людей у жертву. Зокрема, на багатьох черепах були лінійні переломи. Пітрі свого часу помилково розцінив їх як пошкодження, що виникли вже після поховання.

У дослідженні Кемпбелл пояснила, що такі переломи можуть утворюватися, коли череп ударяється об відносно великий предмет або зазнає удару ним навіть за невеликої загальної сили. Через округлу форму черепа енергія удару розподіляється по його склепінню. Лінійні переломи не завжди призводять до негайної смерті.

Проте вони часто спричиняють внутрішньочерепні ушкодження або крововиливи. Без операції для зниження тиску це може швидко призвести до втрати свідомості та смерті. Точно встановити знаряддя, яким завдали травм, складно. Дослідниця зіставила результати з іншими судово-медичними та археологічними дослідженнями.

«Найімовірніше, знаряддя було пласким і відносно легким, мабуть, виготовленим із чогось на кшталт дерева, а не каменю», — зазначила Кемпбелл.

Свідчень людських жертвопринесень у Давньому Єгипті небагато, і вони стосуються переважно Першої династії. З переходом до Другої династії ця практика, схоже, припинилася. Кемпбелл уточнила, що йдеться саме про принесення в жертву слуг правителя.

«Наскільки ми можемо судити, цей конкретний різновид жертвопринесення слуг, схоже, припинився із завершенням Першої династії. Це означає, що він тривав близько двох століть або, можливо, менше», — зазначила вона.

Єгиптолог Гронінгенського університету в Нідерландах Якобус ван Дейк, який не брав участі в дослідженні, позитивно оцінив його результати. За його словами, існування жертвопринесень слуг у ранньому Єгипті завжди викликало суперечки. Робота Кемпбелл додає вагомий аргумент на користь дослідників, які вважають, що такий звичай практикували в ранньодинастичний період.

Водночас запропонований спосіб убивства здивував ван Дейка. Він звернув увагу на зображення ритуального вбивства на дерев’яних табличках. За його тлумаченням, вони показують інший спосіб: жертва стоїть навколішки зі зв’язаними за спиною руками, а їй завдають удару ножем у груди.

Нагадаємо, що давні єгиптяни протягом тисячоліть ховали правителів та їхніх наближених у некрополі Саккара. За словами єгиптологині Саліми Ікрам, його значення пояснюється близькістю до Мемфіса — важливого адміністративного та релігійного центру. Наближені до фараонів чиновники будували навколо пірамід гробниці-мастаби.

Окрім того, дослідження іншої єгипетської мумії дозволило з’ясувати, що дівчина-підліток померла під час пологів двійні. Їй було приблизно 14–17 років, а смерть настала близько двох тисяч років тому. Останки знайшли у 1908 році, і понад століття вони перебували в колекції Смітсонівського музею.