Виплати від ООН, рахунки за світло й «інвестиції в борг»: п’ять шахрайських пасток цієї осені

Як зловмисники маскують фішинг під соціальну допомогу, комунальні платежі, GameFi та інвестиції — і що перевірити, перш ніж вводити банківські дані або переказувати гроші.

Шахрайські схеми постійно змінюють оболонку, хоча прийоми, на яких вони побудовані, відомі давно. Людині обіцяють гроші, лякають боргом, пропонують надзвичайно вигідну інвестицію або створюють відчуття, що шансом потрібно скористатися просто зараз. А далі ведуть до потрібної шахраям дії: переходу на фішинговий сайт, введення даних картки чи інтернет-банкінгу, переказу грошей або навіть оформлення кредиту.

У Національному банку звертають увагу, що шахраї дедалі частіше намагаються вплинути саме на поведінку користувачів. «Шахраї дедалі частіше впливають не на системи, а на поведінку людей, адже соціальна інженерія залишається найпоширенішим методом шахрайства. За минулий рік 90% від загальної суми всіх збитків від шахрайства було спричинено саме такими схемами», — пояснив у травні 2026 року заступник голови НБУ Олексій Шабан.

За інформацією Нацбанку, у 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками, за якими були зазнані збитки, зменшилася на 5% — до 256 тисяч. Водночас загальна сума втрат зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд гривень.

Цієї осені схеми маскують під виплати від міжнародних організацій, додаткову допомогу пенсіонерам, онлайн-ігри з можливістю заробітку, рахунки за електроенергію й інвестиційні проєкти.

Розбираємо п’ять актуальних прикладів і ознаки, які допоможуть розгледіти шахрайство до того, як ваші гроші опиняться у зловмисників.

1. «Вам належить 8500 гривень»: фейкова допомога від ООН

На початку вересня проєкт BRAMA попередив про шахрайську схему, в якій українцям пропонували одноразову допомогу в розмірі 8500 гривень нібито від благодійного фонду ADRA Ukraine за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Схема починається з повідомлень у телеграм-групах. У них називають конкретну суму допомоги й обмежують час «подання заявки» — щоб підштовхнути людину діяти швидше. Посилання веде на сторонній сайт, оформлений у стилістиці «Дії». Користувачеві показують нібито вже розраховану «виплату», пропонують обрати український банк, а далі спрямовують на підроблену банківську сторінку, де просять ввести реквізити картки, дані для входу в онлайн-банкінг або код підтвердження.

У цій схемі добре видно один із головних інструментів соціальної інженерії: шахраї імітують відомі сервіси та згадують назви відомих організацій і таким чином «позичають» вашу довіру до них.

Координатор проєктів із медіаграмотності «Детектора медіа» Олександр Пирожков радить у таких ситуаціях не користуватися отриманим у месенджері посиланням: «Перш за все, що варто запам’ятати, це якщо ви хочете дійсно отримати виплату, варто звертатися лише до офіційних ресурсів».

Тобто безпечніший алгоритм — самостійно знайти сайт організації, яка нібито оголосила виплату, і вже там перевірити, чи існує така програма. Особливу підозру мають викликати прохання ввести пароль від банкінгу чи одноразовий код, а також повідомлення на кшталт «залишилося кілька годин» або «подайте заявку сьогодні».

Якщо дані картки чи інтернет-банкінгу вже були введені на підозрілому сайті, варто негайно звернутися до свого банку та заблокувати картку або доступ до банкінгу.

2. «Вам нарахували доплату до пенсії»: шахрайство, пристосоване до конкретної аудиторії

Наприкінці серпня Кіберполіція повідомила про іншу схему: у соцмережах і месенджерах поширювали повідомлення про нібито нові додаткові виплати пенсіонерам — від 3200 до 5300 гривень залежно від регіону проживання та трудового стажу.

Щоб оголошення виглядали переконливіше, шахраї використовують логотипи, кольори й інші елементи, схожі на офіційну символіку держорганів. Людині пропонують перейти за посиланням, підтвердити область проживання або «пройти ідентифікацію». Насправді посилання веде на фішинговий ресурс, де збирають персональні й банківські дані. Кіберполіція попереджає, що за допомогою отриманої інформації шахраї можуть спробувати дістатися до інтернет-банкінгу жертви та її коштів.

Технічно ця схема дуже нагадує попередню: обіцянка грошей, фішингове посилання, збір даних. Відмінність — у тому, як шахраї добирають приманку під конкретну аудиторію. Для людини, яка отримує пенсію, повідомлення про нову державну доплату може здаватися цілком правдоподібним, особливо якщо в ньому зазначено стаж, регіон проживання та використано державну айдентику.

Начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції України Олександр Ульяненко в ефірі Суспільного пояснює, що для фішингових атак злочинці навмисно обирають теми, які вже знайомі людям і не потребують додаткового пояснення. «Вони використовують уже те, що є і знайоме людям, і на цьому маніпулюють», — сказав Ульяненко.

За його словами, метою фішингового посилання може бути як захоплення акаунту в соціальній мережі чи месенджері, так і отримання доступу до платіжних даних: «Сама ціль безпосередньо фішингового посилання — це або компрометація нашого облікового запису в будь-якій соціальній мережі або в месенджері, або безпосередній доступ до наших платіжних реквізитів через онлайн-банкінг або безпосередньо до карток, щоб можна було скористатися нашими заощадженнями».

Тому головне правило у випадку несподіваного повідомлення про виплату — перевірити його незалежно від отриманого посилання. Якщо йдеться, наприклад, про Пенсійний фонд, інформацію про програму допомоги потрібно шукати безпосередньо на його офіційному ресурсі. Державні вебсайти розміщені на домені gov.ua.

Якщо ж повідомлення надійшло як несподіваний спам і містить невідоме посилання, Ульяненко радить узагалі його не відкривати. Випадкове посилання з Telegram, Viber, Facebook, SMS чи іншого каналу саме по собі не є підтвердженням справжності програми.

3. «Купи персонажа і заробляй»: фінансова піраміда під виглядом GameFi

Набувають популярності фінансові піраміди, які маскуються під GameFi.

GameFi — це такий формат онлайн-ігор, у яких ігровий процес поєднується з фінансовими інструментами: гравці можуть купувати персонажів чи інші віртуальні предмети, отримувати внутрішню валюту або токени за виконання завдань, а іноді — продавати ці активи іншим користувачам за реальні гроші.

Сама модель GameFi при цьому шахрайською не є. Проблема виникає тоді, коли гра фактично стає лише декорацією для залучення грошей: користувачам обіцяють гарантований або стабільний дохід, змушують постійно купувати нові «пакети» чи персонажів і заохочують приводити інших учасників, із внесків яких і здійснюються виплати.

Кіберполіція описує типовий сценарій так: спочатку людині пропонують придбати NFT-персонажа, стартовий пакет або токен. Далі обіцяють гарантований дохід, швидке зростання вартості активу чи щоденні нарахування. Для збільшення прибутку треба купувати дорожчі пакети, підвищувати рівень акаунту або запрошувати нових людей. Виплати першим учасникам при цьому можуть фінансуватися з внесків наступних. Коли потік нових грошей скорочується, система руйнується.

Консультантка з цифрової безпеки Аліна Елєвтєрова радить почати з базового запитання: звідки взагалі беруться гроші для цього доходу? Для пірамідальної моделі відповідь зазвичай одна: «Якщо це саме шахрайство або фінансова піраміда, то основним джерелом грошей стають внески наступних учасників».

Ще один сигнал небезпеки — демонстрація «прибутку» лише всередині застосунку. Красиве число на екрані не означає, що на рахунку справді є відповідні гроші чи актив, який можна продати. Шахрайський сервіс може просто показувати користувачеві намальований баланс або нараховувати власний токен, який має ціну лише доти, доки його купують нові учасники.

Обережність потрібна й тоді, коли гра просить під’єднати криптогаманець, банківську картку чи передати дані доступу. Елєвтєрова радить перевіряти, хто створив проєкт, як давно він працює, звідки виникає дохід, що формує попит на внутрішній токен і чи можна вивести кошти без нових платежів.

4. «Сплатіть рахунок за світло»: лист від Міненерго, якого Міненерго не надсилало

Ще одна вереснева схема грає на іншій емоції: страху перед боргом.

Кіберполіція попереджає про розсилання електронних листів і повідомлень у месенджерах із фальшивими платіжками за світло. Їх маскують під офіційні повідомлення Міністерства енергетики України.

Мета — змусити людину перейти за посиланням, за котрим можна потрапити на фішинговий сайт або завантажити файл зі шкідливою програмою. В результаті людина втрачає доступ до акаунту, банківського додатку або заражає свій пристрій вірусом.

У цієї схеми є слабке місце, яке помітить уважний читач. Міністерство енергетики не надсилає побутовим споживачам рахунків за електроенергію і не збирає комунальні платежі. Рахунки виставляють постачальники електроенергії, з якими споживач має відповідний договір. Саме на це прямо звертає увагу Кіберполіція.

Отже, якщо лист нібито «від Міненерго» вимагає терміново погасити заборгованість, уже сам відправник має стати сигналом перевірити повідомлення. Замість переходу за вкладеним посиланням варто відкрити сайт чи застосунок свого постачальника електроенергії самостійно та перевірити стан розрахунків там.

Цей приклад підсвічує ще один принцип роботи шахраїв. Вони можуть заманювати людину обіцянкою отримати гроші, як у схемах із соціальною допомогою, а можуть діяти через загрозу втрати: «у вас борг», «рахунок прострочений», «потрібно негайно сплатити».

5. «Візьміть кредит, щоб інвестувати»: шахраї залишають жертві борг

22 вересня Кіберполіція описала схему, в якій шахраї знаходять потенційних жертв у спільнотах про інвестиції, криптовалюти та пасивний дохід.

Людині обіцяють легкий заробіток або подвоєння вкладених коштів. Якщо власних грошей для «інвестиції» немає, її переконують оформити онлайн-кредит чи мікропозику. Після переказу позичених грошей шахраї зникають. У результаті людина втрачає «інвестицію» й водночас залишається з реальним боргом перед банком або фінансовою компанією.

Кіберполіція формулює важливий орієнтир: легальні інвестиційні проєкти не вимагають від клієнта взяти кредит або мікропозику, щоб вкласти позичені кошти саме в запропонований ними проєкт. Заклик позичити гроші заради обіцяного швидкого прибутку — серйозний сигнал небезпеки.

Перед вкладенням коштів правоохоронці також радять перевіряти законність роботи компанії, реєстраційні документи, необхідні ліцензії та фінансову звітність. Для сумнівних інвестиційних пропозицій є ще один інструмент: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку веде перелік проєктів, у яких виявила одну або кілька ознак сумнівності чи недобросовісного залучення коштів. Сама НКЦПФР наголошує: навіть одна така ознака є приводом уважніше проаналізувати рекламні обіцянки перед інвестуванням.

Особливо небезпечне поєднання — гарантований високий дохід, вимога діяти терміново та пропозиція позичити гроші, щоб «не втратити можливість». Тут психологічний тиск фактично додає до інвестиційного ризику ще й кредитний.

Що об’єднує ці п’ять схем

Виплата від міжнародної організації, пенсійна доплата, онлайн-гра, рахунок за електроенергію та інвестиційна платформа виглядають як зовсім різношерстні історії. Але шахрайський сценарій будується за схожою калькою.

Спочатку зловмисники шукають емоцію, яка змусить діяти: бажання отримати гроші, страх втратити їх, азарт, відчуття дефіциту або боязнь проґавити вигідну можливість. Потім додають ознаки довіри — назву державного органу, міжнародної організації, банку, знайомий дизайн або популярну технологію. І зрештою підводять людину до дії, після якої шахраї отримують гроші чи доступ до них.

Тому перед фінансовою дією в інтернеті корисно зробити коротку перевірку:

● Не поспішайте. Заклик «терміново», «лише сьогодні» чи «залишилося кілька місць» має бути приводом перевіряти ретельніше.

● Знайдіть першоджерело самостійно. Не використовуйте посилання з повідомлення — відкрийте сайт державного органу, банку, благодійної організації або постачальника послуг через браузер чи офіційний застосунок.

● Не передавайте секретні дані. Пароль від інтернет-банкінгу, PIN-код і одноразові коди підтвердження не потрібні для того, щоб хтось «перерахував вам допомогу». Національний банк також наголошує, що ні НБУ, ні банки не запитують у клієнтів PIN-коди та подібну конфіденційну інформацію.

● Для інвестицій поставте запитання: звідки береться прибуток? Якщо дохід залежить насамперед від постійного припливу нових учасників, перед вами може бути фінансова піраміда.

● Якщо дані вже передано — дійте одразу. Зверніться до банку, заблокуйте скомпрометовану картку чи доступ до банкінгу, змініть необхідні паролі та повідомте про шахрайство Кіберполіцію.

Складність сучасних шахрайських схем часто полягає саме в їхній буденності. Вони можуть не виглядати як дивна пропозиція від незнайомця: повідомлення наслідує «Дію», рахунок нагадує справжній, інвестиційний застосунок показує прибуток, а оголошення про виплату містить логотип відомої організації.

Тому найнадійнішим захистом є власна допитливість: перевірте, хто надіслав повідомлення, чи справді існує запропонована програма або платіж і навіщо від вас вимагають конкретні дані чи гроші.

Начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненко радить починати саме з перевірки походження інформації: «У першу чергу я наголошую на тому, що ми перевіряємо джерело інформації, звідки воно нам прийшло, а потім перевіряємо на офіційних ресурсах ту чи ту послугу, яку нам пропонують отримати».

Кілька додаткових запитань і хвилина на перевірку часто можуть зруйнувати сценарій, який шахраї розрахували на поспіх і автоматичну довіру.