Автоцивільна відповідальність: як обов’язковий страховий продукт стає ареною для сервісної конкуренції

У першому кварталі 2026 року середня виплата за автоцивілкою в Україні становила 57 455 грн, що на 52% більше, ніж роком раніше. Середня премія за той самий період зросла на 8,8%, до 3 237 грн. Виплати ростуть швидше за платежі, бо після реформи зі збитку більше не вираховують знос, а ремонт подорожчав разом із запчастинами й роботою СТО.

Для страховика це означає просту річ: заробити на автоцивілці можна тільки тоді, коли ти точно розумієш, кого страхуєш, і вмієш швидко врегульовувати збитки. Усе інше, деталі.

Ліміти в автоцивілці встановлює держава: 250 тис. грн за шкоду майну і 500 тис. грн за шкоду життю та здоров’ю на одного потерпілого. Ці суми однакові в будь-якій компанії, і змінити їх страховик не може.

Тому конкурувати залишається двома речами: ціною поліса та тим, що відбувається після ДТП. Другий пункт довго залишався поза увагою ринку, бо клієнт купував поліс «щоб був», а не заради сервісу. Ситуація змінилася, коли запрацювало пряме врегулювання. Тепер потерпілий звертається не до страховика винуватця, а до власного. Клієнт уперше побачив, як працює саме його компанія, і порівняння стало неминучим.

Цифри показують різницю. У першому кварталі 2026 року справи за прямим врегулюванням закривали в середньому за 32 дні, за стандартною процедурою — за 57. Пряме врегулювання охопило 55% усіх врегульованих випадків.

У КАСКО сервіс завжди був частиною продукту, бо клієнт платить десятки тисяч гривень і вимагає відповідного ставлення. Заявити про подію можна із застосунку, на місце виїжджає аварійний комісар, авто ремонтують на СТО, з яким у компанії договір, а не там, де вийде. Ми пішли шляхом перенесення цієї моделі в обов’язковий продукт. Клієнт з автоцивілкою ARX заявляє про страхову подію в застосунку MyARX, має інформаційну підтримку цілодобово і послугу «Автоконсьєрж» — евакуацію, заміну колеса, підвезення пального.

Загалом, логіка проста, водій, який потрапив у ДТП, перебуває в однаковому стані незалежно від того, який поліс у нього в кишені. Йому потрібні однакові речі: зрозумілий алгоритм, людина на зв’язку і гроші або відремонтоване авто в передбачувані строки.

Окремо скажу про клієнтів, для яких КАСКО економічно недоцільне. Вартість КАСКО прив’язана до вартості авто, і для машини віком 15 і більше років воно часто не має сенсу. Для цих водіїв автоцивілка — єдиний страховий продукт, з яким вони мають справу, і я вважаю правильним, щоб рівень сервісу для них не був другосортним.

У КАСКО ціна завжди залежала від конкретного клієнта: марки й віку авто, досвіду водія, історії збитків. В автоцивілці до недавнього часу основними факторами були тип транспортного засобу і місце реєстрації. З 2025 року страховики визначають платіж за власними методиками. Це відкрило можливість рахувати ризик, а не застосовувати єдиний для всіх тариф.

Ми запустили систему бонус-малус, яка враховує страхову історію водія та конкретного автомобіля за попередні роки. Роки без ДТП і без виплат за договорами дають знижку, яка може сягати навіть 40%. Якщо водій регулярно потрапляє в аварії, ціна для нього зростає. Дані беремо не зі слів клієнта, а з централізованої бази МТСБУ, тому розрахунок не потребує довідок і працює під час оформлення поліса.

Для нового авто або першого в житті поліса історії ще немає, тому розрахунок іде за стандартним тарифом. Знижка накопичується з роками, так само, як стаж безаварійної їзди в КАСКО. Тут є ефект, який рідко обговорюють публічно: до появи бонус-малуса акуратні водії частково оплачували збитки аварійних. Персоналізація тарифу прибирає це перехресне субсидування. Частина клієнтів отримує нижчу ціну, частина — вищу, і це нормальний результат чесного розрахунку.

Автоцивілка залишається продуктом із низькою маржею і високою частотою звернень. За 2025 рік ринок урегулював 150 982 вимоги, а частота ДТП зросла до 2 випадків на 100 договорів; у першому кварталі 2026-го вона наблизилася до трьох.

У такій економіці страховик виграє за рахунок двох речей: правильного відбору клієнтів на вході й дешевого та швидкого врегулювання. Бонус-малус працює на перше завдання, цифровий сервіс — на друге.

При цьому історія водія зберігається в базі МТСБУ і доступна кожному страховику. Тож конкуренція тут іде за точність розрахунку, а не за монопольне володіння даними про клієнта.

Є й ефект з боку продажів, ОСЦПВ купують щороку, і рішення про продовження клієнт ухвалює на основі останнього досвіду спілкування з компанією. Якщо цей досвід був поганим, жодна знижка наступного року не втримає. Показово, що при 150 000 врегульованих випадків ринок отримав 446 скарг за рік — 0,3%. Це означає, що базова якість уже прийнятна, і подальша конкуренція точиться не навколо «виплатили чи ні», а навколо строків, зручності та передбачуваності.

Ринок автоцивілки переходить у стадію, де виграє не найдешевша пропозиція, а точний розрахунок у парі з сервісом. Клієнт стикається з цим сервісом раз на кілька років і саме за ним потім оцінює компанію.

Я не беруся стверджувати, що персоналізація тарифів автоматично зробить автоцивілку прибутковою для ринку. Зростання вартості ремонту може з’їсти цей ефект, а справжню картину ми побачимо за підсумками кількох років спостережень. Але напрям я вважаю безальтернативним. Обов’язковий продукт перестав бути формальністю, і компанії, які й далі продаватимуть його як папірець для поліції, втратять саме тих клієнтів, на яких тримається економіка портфеля, водіїв, що роками їздять без аварій.

ARX працює в Україні 31 рік і 17 років є лідером ринку КАСКО України. Сервісні стандарти, вибудувані в добровільному страхуванні, ми вважаємо базовими й для обов’язкового.