/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fab1e9cc09115d28032c6997f6b219e66.jpg)
Чому Політковська була небезпечною для Путінської Росії
Журналістку вбили у день народження російського диктатора. Детальніше про це читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Чому Анна Політковська була небезпечною для Кремля?
Автор колонки зазначає, що в той час у Росії вистачало критиків Володимира Путіна. Водночас Політковська була небезпечною для системи, бо могла конкретними фактами зруйнувати державну пропаганду. Вона знаходила закатованих силовиками людей, розслідувала зникнення, називала імена та показувала, як влаштоване насильство держави.
Всупереч кремлівській пропаганді, яка називала Другу чеченську війну "успішною боротьбою з терористами", Політковська писала правду про масові вбивства мирних жителів, викрадення та тортури.
Найяскравішим прикладом її діяльності стала "справа Кадета". У 2001 році міліціонер із Сибіру Сергій Лапін, позивний "Кадет", жорстоко катував у Грозному місцевого жителя Зелімхана Мурдалова, який після цього зник безвісти. Проте завдяки статтям та тиску журналістки, міліціонер отримав реальний тюремний термін. Це стало небезпечним прецедентом для путінської Росії.
Політковська показала, що за злочин під час війни можна притягнути до відповідальності не абстрактного "бойовика", а співробітника органів – доблесної російської міліції,
– пише Максиміліан Андронніков (Цезар).
Після завершення Другої чеченської війни, журналістка жорстко критикувала діяльність лояльного до Росії Рамзана Кадирова та його оточення, називаючи їх злочинцями. Кадиров у відповідь називав її своїм ворогом.
А вона не боялася і продовжувала показувати, що мир у Чечні – це ілюзія, побудована на насильстві,
– зазначає автор колонки.
У 2003 році журналістка провела розслідування про захоплення заручників у московському театральному центрі на Дубровці. Їй вдалось встановити, що серед терористів був Ханпаш Теркібаєв – людина, яку пов'язували із російськими спецслужбами.
За даними розслідування, він зміг спокійно покинути будівлю до початку газової атаки та штурму. Якщо ця інформація була правдивою, то виникало питання, яке для влади було набагато небезпечнішим, ніж сам теракт: що спецслужби знали про напад і чому не могли чи не хотіли запобігти загибелі людей? Проте Теркібаєв не зміг дати відповіді на ці питання, бо згодом загинув у автомобільній аварії.
Політковська продовжувала ставити незручні питання і про Путіна. Вона критикувала очільника Кремля у своїй книзі "Путінська Росія" та численних статтях. Журналістка писала про те, як Москва використовує страх, пропаганду та насильство для того, щоб тримати російське суспільство під контролем.
Після її смерті Путін сам вимовив фразу, яка стала одним із найцинічніших епізодів цієї історії: вбивство Політковської, за його словами, завдало владі більше шкоди, ніж її статті,
– пише Максиміліан Андронніков (Цезар).