Чума в Росії: що відомо про спалах небезпечної інфекції в Іркутській області та чи є загроза для України та світу

Росія опинилася в центрі уваги через повідомлення про можливий спалах легеневої чуми в Іркутській області. Після смерті 28-річної співробітниці протичумного інституту під карантинний нагляд потрапили близько 200 людей, у регіоні запровадили обмеження, а сусідні країни посилили санітарний контроль на кордонах.

Водночас російська влада не підтверджує, що жінка померла саме від чуми. Офіційно говорять про "пневмонію невідомої етіології", а Роспотребнагляд запевняє, що ситуація перебуває під контролем.

Однак інформації з Росії недостатньо, а карантин, перевірки пасажирів та обмеження роботи медичних закладів лише посилюють занепокоєння. США вже закликали своїх громадян залишити Росію, а країни Центральної Азії посилили санітарний контроль на кордонах, а експерти кажуть про небезпечні ігри росіянам з біологічною зброєю.

24 Канал розібрався, що відомо про чуму в Росії, звідки могла взятися інфекція та які наслідки ситуація може мати для інших країн. Свої оцінки на цю тему поділились експерти – деталі читайте у матеріалі.

Що відомо про чуму в Іркутській області

Підозри щодо чуми виникли після смерті 28-річної Дар'ї Шипілової – співробітниці Іркутського протичумного інституту. За даними місцевих медіа, жінка могла заразитися під час експедиції в районі російсько-монгольського кордону.

Після її смерті 189 людей помістили під карантинний нагляд через можливий контакт із жінкою. Серед них – пацієнти медичних закладів, медики та інші люди. У чотирьох лікарнях та одному пологовому будинку Іркутська запровадили тритижневий карантин.

У Шелехові також запровадили обмеження. На Іркутському алюмінієвому заводі ввели масковий режим, а в Москві почали перевіряти пасажирів, які прибувають із Іркутська. На тлі паніки в окремих аптеках почали закінчуватися антибіотики.

Важливо! Повідомлення з Росії викликали реакцію сусідніх держав. Киргизстан, Казахстан, Узбекистан і Таджикистан посилили санітарно-карантинний контроль або підвищили готовність відповідних служб.

Іркутський протичумний інститут / фото з відкритих джерел

Чому виникли підозри щодо походження інфекції

Російські медіа поширювали версію, що зараження могло статися через випадкове пошкодження пробірки зі збудником чуми в лабораторії. Однак російський епідеміолог Михайло Фаворов, який живе у США, назвав такий сценарій малоймовірним, зокрема через суворі заходи захисту під час роботи з небезпечними патогенами.

Водночас дипломат Роман Безсмертний у розмові з 24 Каналом звернув увагу на ще один можливий сценарій – розробку або випробування біологічної зброї.

Безсмертний також звертає увагу на реакцію Росії – ізоляцію людей, карантин у медичних закладах та проблеми з доступністю антибіотиків. Він вважає, що потенційна інфекція може потрапити в Україну через фронт, зокрема через контакти військових із військовополоненими.

Чума в Росії / фото AP News

Чому Росія не говорить прямо про чуму

Попри карантинні заходи, російська влада не підтверджує, що смерть Шипілової пов'язана саме з чумою. Роспотребнагляд називає ситуацію стабільною, а причиною смерті – "пневмонію невідомої етіології". Речник Кремля Дмитро Пєсков закликав орієнтуватися лише на офіційні повідомлення. Але через те, що в Росії "офіційні повідомлення" – зазвичай брехня, такі заяви лише поглибили паніку.

Водночас російські медіа повідомляли про обмеження на поширення інформації. Працівникам медичних установ забороняли спілкуватися з пресою та розповідати подробиці ситуації в соцмережах, а окремі публікації про можливий спалах зникали з інформаційного простору.

Таку поведінку російської влади критикує політолог Ігор Чаленко. На його думку, проблема полягає не лише у можливому поширенні інфекції, а й у небажанні Москви відкрито говорити про ситуацію. Росія вже неодноразово нехтувала безпекою під час біологічних розробок.

Чаленко у розмові з 24 Каналом також закцентував увагу на цікавій суперечності: Москва роками звинувачувала Україну в нібито роботі американських біолабораторій, тоді як тепер сама опинилася в центрі розмов про можливу біологічну загрозу.

І вже США в особі голови Держдепу Марко Рубіо висловлюють гостре занепокоєння спалахом чуми в Росії, а президент Трамп обіцяє допомогти особисто.

Схожу проблему бачить і Валерій Клочок. Він підкреслив, що ж суттєва різниця між офіційними заявами Москви та рішеннями, які ухвалюють на практиці.

На думку Клочка, якщо ситуація справді настільки серйозна, як побоюються за межами Росії, Москва мала б діяти прозоро та допустити іноземних фахівців до перевірки.

Масковий режим у Росії через загрозу чуми / Скриншот

Однак, на думку політолога Петра Олещука, карантин та можливе обмеження перетину російських кордонів можуть створити для Кремля додаткові можливості всередині країни.

Чому США та інші країни стежать за ситуацією

Питання можливого поширення інфекції вже вийшло за межі Росії. Держсекретар США Марко Рубіо закликав Москву надати світові більше інформації, наголосивши, що це дозволить іншим країнам краще оцінити ризики та підготуватися до можливої реакції.

Зверніть увагу! На тлі повідомлень із Росії посольство США в Москві 7 жовтнязакликало американських громадян залишити країну. Дипломати послалися на повідомлення про можливу легеневу чуму в Іркутській області, смерть людини та карантинні заходи.

Президент США Дональд Трамп заявляв, що Вашингтон готовий допомогти Росії у разі потреби. Він також назвав чуму серйозним захворюванням і висловив занепокоєння тим, що деякі інфекції можуть ставати стійкішими до лікування.

Цікаво, що політтехнолог Тарас Загородній припускає, що американська реакція на можливу чуму може мати не лише медичний, а й геополітичний вимір. На його думку, Вашингтон може використовувати тему потенційної біологічної загрози в Росії як важіль тиску на Китай, оскільки Іркутська область розташована відносно близько до китайського кордону.

Які ризики існують для інших країн

Всесвітня організація охорони здоров'я наголошує, що діагноз чуми в Росії офіційно не підтверджений. Водночас організація запросила додаткову інформацію для перевірки ситуації.

Особливе занепокоєння викликає легенева форма чуми, яка може передаватися респіраторним шляхом. Саме тому важливими є контроль за контактними особами, обмеження переміщення потенційно інфікованих людей та санітарний контроль на кордонах.

Для України ризик оцінюють як дуже низький. Центр громадського здоров'я МОЗ повідомляв, що випадків чуми в Україні не реєстрували понад сто років, а система епідеміологічного нагляду готова реагувати на можливі випадки.

Проте Безсмертний вважає, що Україна не може повністю ігнорувати ситуацію через близькість війни та постійне переміщення людей. Саме тому він наголошує на необхідності відповідних заходів безпеки для військових.