Добровольці з ПАР та Ірану відверто розповіли, чому воюють за Україну: "Не хочу, щоб українці були біженцями"

Міністерство оборони Українизапустило роботу міжвідомчої групи для покращення умов служби іноземців у ЗСУ. Фахівці зосередяться на п'яти ключових напрямках: легальне перебування добровольців в Україні, просування по службі, супровід і лікування під час поранень, виплати родинам у разі загибелі, а також визначення спроможностей військових частин для залучення іноземних бійців.

Зараз у війську є великий запит на залучення іноземців. На боці України вже воюють добровольці із 75 країн світу. Про їхню мотивацію та бойовий шлях дізнавалася кореспондентка ТСН Ірина Маркевич.

Чоппер: від ферми в ПАР до «Вампіра» в «Азові»

Доброволець із позивним «Чоппер» збирає свій гексакоптер «Вампір» перед бойовим виїздом. На батьківщині, у Південно-Африканській Республіці, він мав ліцензію пілота гвинтокрила («чоппер» — гелікоптер на слензі). У цивільному житті він також працював у сільському господарстві на фермі друзів — керував тракторами та поратися у теплицях.

«Я багато працював на сонці, на свіжому повітрі, інколи сумую за цим», — ділиться військовий.

За війною в Україні Чоппер стежив ще від 2014 року й знав подробиці анексії Криму. Коли почалося повномасштабне вторгнення, шукав правдиву інформацію в різних джерелах, адже в інформаційному просторі ПАР матеріалів про події за 8,5 тисяч кілометрів було небагато. Вирішальним фактором для нього стали сюжети міжнародних ЗМІ про те, що Росія примусово депортує українських дітей.

«Мене вразило викрадення дітей. Що Росія вивозила українських дітей! Це те, що світ повинен зупинити!» — наголошує Чоппер.

Чоппер приїхав в Україну в грудні 2024 року. Він заповнив заявку до Інтернаціонального легіону, але згодом дізнався, що 12-та бригада спеціального призначення «Азов» створила свій інтернаціональний батальйон. Чоппер став одним із перших іноземних добровольців у цій бригаді.

«Ми розпочали тренування, і вони тривали до трьох місяців. Я спочатку записався в команду водіїв. Мій добрий друг сказав: "Ми обидва будемо водіями", а всі інші відповіли: "Ні, хлопці, ви божевільні!"» — пригадує він.

Близько 8 місяців Чоппер був водієм, але зрештою перенавчився на пілота дронів. Нині він керує гексакоптером «Вампір», який може нести до 15 кілограмів вибухівки.

«Ми можемо тут закріпити 4 бомби одночасно. У нього хороша вогнева міць. Ми націлюємося на траншеї, бліндажі. Якщо через дірку в даху скинути протитанкову міну, то можна зруйнувати ціле приміщення», — пояснює пілот.

Крім того, Чоппер доправляє «Вампіром» воду, провізію та медикаменти на позиції, до яких небезпечно дістатися транспортом — а це майже вся «кіл-зона» на Донеччині.

У бійця підписаний трирічний контракт. На запитання про плани на майбутнє каже, що хотів би побачитися з батьками, які зараз живуть у Британії. Повертатися до ПАР він наміру не має і своє майбутнє бачить в Україні навіть після закінчення війни.

«Я хотів би залишитися в Україні та допомогти розміновувати територію, бо ця земля напхана небезпечними боєприпасами для цивільних», — зазначає Чоппер.

Поки Чоппер збирається на бойовий виїзд, ми обговорюємо дивовижний контраст, у якому живуть українці. У прифронтовому містечку вирує життя, а вже за кілька десятків кілометрів починається зона бойових дій.

«Ось тут ми маємо ранкову каву, люди йдуть на роботу, а вже через 10 хвилин тебе переслідує FPV або ти на позиціях — літає артилерія, над тобою пролітають міни. Але проходить якийсь час, і ти потрапляєш у цивілізацію, сидиш і замовляєш сніданок у ресторані. І це така дивна річ, такий неймовірний контраст», — дивується боєць.

Умови служби та легалізація іноземців у ЗСУ

Усі іноземці, які воюють на боці України, є добровольцями. З відкритих джерел відомо, що щомісяця близько 600 громадян інших країн підписують контракт із ЗСУ.

За словами кореспондентки ТСН Ірини Маркевич, усі іноземці в Україні проходять випробувальний термін тривалістю 2 місяці. Упродовж цього часу частина кандидатів відсіюється і повертається додому. Ті ж, хто залишається, підписують контракт на 3 роки. При цьому вони мають унікальне право — розірвати контракт після 6 місяців безперервної служби.

Кандидати проходять перевірку в Міграційній та Прикордонній службах, Нацполіції, СБУ та контррозвідці. Після підписання контракту, базової і спеціалізованої підготовки та бойового злагодження бійці потрапляють на лінію фронту. Вони можуть служити в піхоті, штурмових підрозділах або Силах спеціальних операцій.

«Грошове забезпечення аналогічне тому, яке отримують українці — як мобілізовані, так і ті, хто підписав контракт», — розповів пресофіцер Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства МО України Тарас Паляниця.

Іноземці, які уклали контракт із ЗСУ, отримують посвідку на тимчасове проживання. Вона дає право легально перебувати в Україні на термін дії контракту плюс 6 місяців після його закінчення. У травні цього року уряд остаточно впорядкував легалізацію іноземних добровольців.

«Після року служби вони отримують право на громадянство України у спрощеному порядку. Найголовніше те, що їм не треба виходити з попереднього громадянства», — підкреслив Тарас Паляниця.

Хосро: іранський лікар, якого на батьківщині засудили до страти

Спрощеною системою для отримання українського паспорта збирається скористатися і Хосро. В українському війську він працює бойовим медиком. Перед виїздом боєць ретельно перевіряє укладку рюкзака, де завжди має бути запас щонайменше на десятьох поранених.

«Ми завжди розраховуємо на більше, бо ніхто не знає, що буде по дорозі. Під час евакуації можуть бути прильоти, дрони, нові поранення», — каже медик.

Також Хосро готує ручний сіткомет на випадок атаки FPV-дрона. Евакуаційні машини для ворога є пріоритетною ціллю.

«Це найнеобхідніше. Це останнє, коли нічого не допоможе — це врятує, зупинить дрон», — пояснює він.

Хосро зізнається, що ця війна не схожа на жодну з тих, де він бував раніше. В Ірані він проходив строкову службу у прикордонних військах на кордоні з Афганістаном, а також служив за контрактом у Сирії впродовж 2 років.

За освітою Хосро — іранський лікар. Він має 4 вищі освіти та вільно володіє вісьмома мовами. Не погоджуючись із політичним режимом у своїй країні, чоловік став політичним біженцем. У 2014 році разом із дружиною-українкою він переїхав до Києва та відкрив власний ресторан. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, одразу пішов до тероборони захищати столицю.

«Коли мені потрібен був захист, бо я був політичним біженцем, Україна мені його дала. Коли Україну треба було захистити — я мав надати захист», — наголошує він.

Хосро підписав свій перший 3-річний контракт. Після звільнення Київщини перейшов до морської піхоти, брав участь у визволенні Херсонщини та численних евакуаціях поранених човнами. Одна з таких операцій ледь не коштувала йому життя.

«Наш човен підбили, ми втратили пораненого і думали, що це все», — пригадує боєць.

У Херсоні під час обстрілу з РСЗВ «Град» він дістав тяжке поранення.

«У мене були пошкоджені ноги, руки, уламки в спині», — розповідає медик.

Після тривалого лікування та реабілітації Хосро повернувся до строю і продовжив службу вже у 128-й бригаді «Дике Поле», підписавши свій другий трирічний контракт.

«Здаватися я не вмію, в житті ніколи не здавався», — стверджує бієць.

Хорсо зізнається, що зараз на фронті дуже важко, адже війна суттєво змінилася порівняно з 2023–2024 роками.

«Дуже складно. Ми їдемо на евакуацію наосліп, не знаємо, що на нас чекає. Від дронів боронитися майже неможливо. Дуже складно. Кожен день, коли ми їдемо на чергування, ми розуміємо, що це може бути останній день», — зізнається військовий медик.

Попри виснаження, він продовжує працювати. Хосро радий, що до ЗСУ приєднуються іноземці, адже саме на полі бою видно, що Росія — це концентроване зло. Повернувшись додому, іноземці зможуть поширювати правду про війну у своїх країнах.

Рідний Іран для Хосро закритий: ця країна є союзником Росії, і за участь у війні на боці України там його засудили до страти. І хоча Україна не є його батьківщиною за народженням, вона стала для нього справжнім домом.

«Хочу бачити цю країну вільною, я особисто і на фронті за це. Я розумію, хто такий біженець, і я не хочу, щоб українці були біженцями», — підсумовує Хосро.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ПІДЛІ ПЛАНИ КРЕМЛЯ: СКОРО МАСОВАНИЙ УДАР! | ТСН 20:00 6 жовтня