Драпатий розробив план війни: що він має змінити, основні пункти документа

Драпатий та його команда підготували план війни, який визначає завдання української армії. Що передбачає документ і коли його можуть розглянути в РНБО.

Про що йдеться у матеріалі

• Які завдання для ЗСУ передбачає "план війни" Драпатого
• Як зміниться управління українською армією
• На що робить ставку Драпатий та коли цей план можуть прийняти

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий та його команда підготувалидокумент, який має визначити, що саме українська армія повинна зробити для збереження держави та в які терміни. За даними джерел українських ЗМІ, "план війни" уже кілька тижнів перебуває на розгляді Ради національної безпеки і оборони.

Главред з'ясував, що передбачає план війни Михайла Драпатого та які зміни він може принести українській армії.

Що передбачає "план війни" Михайла Драпатого

Розробка документа стала однією з найбільш помітних ініціатив команди нового головнокомандувача. За інформацією "Української правди", йдеться не лише про окремі військові рішення, а про спробу сформувати цілісне бачення того, як армія має діяти для досягнення визначеної державою мети.

Потреба в такому документі виникла на тлі тривалої дискусії серед військових щодо відсутності зрозумілого стратегічного горизонту. Командири, як зазначається в матеріалі, ставили питання про те, як планувати подальші дії без чіткого розуміння кінцевої цілі та послідовності кроків.

"Нам потрібна велика стратегія, років на 30, щоб ми як командири розуміли, куди нам рухатися", - заявили в одному з керівництв корпусів на умовах анонімності.

Документ має охоплювати не тільки загальні стратегічні орієнтири. У ньому порушуються конкретні питання організації оборони, зокрема доцільності перебування військовослужбовців на передньому краї, якщо їхня роль полягає переважно у спостереженні та передачі інформації.

Автори документа намагаються поєднати довгострокову мету із практичними рішеннями щодо того, як саме має діяти військо.

Чому в Генштабі почали переглядати офіцерів

Наступним елементом змін стала кадрова політика, яка безпосередньо пов'язана з вимогою підвищити практичну спроможність військового управління. Головнокомандувач Михайло Драпатий запустив перегляд офіцерів Генерального штабу, причому одним із критеріїв став актуальний досвід виконання бойових завдань.

За даними співрозмовника "Української правди", 28 вересня Драпатий особисто зібрав керівників структурних підрозділів Генштабу та озвучив очікування від подальшої роботи. Керівники мали подати інформацію про офіцерів і генералів, які з 2022 року не виконували бойових завдань у складі угруповань на рівнях від батальйону до угруповання військ.

"Бойовий досвід, звісно, не є єдиним критерієм професійності, але стратегічний штаб під час війни не може втрачати зв'язок із тим, що реально відбувається у військах. Генштаб має бути сервісом для військ і давати їм рішення, які допомагають воювати ефективніше", - пояснив офіцер Генштабу.

При цьому кадровий перегляд не означає автоматичного звільнення всіх військових, які не мають такого досвіду. Частину офіцерів планують направити безпосередньо до війська, а на їхні місця в Генштабі - добирати людей із сучасною практикою управління підрозділами. Окремо офіцери, які вже мають право на звільнення та пенсію, повинні визначитися зі своїм подальшим статусом.

За інформацією джерела, ці рішення вже спричинили спротив окремих військовослужбовців, які намагаються уникнути переміщення або вирішити питання через керівництво Генштабу.

Чому не правильно говорити лише про план Драпатого

Народний депутат і секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко погодився з головною проблемою, яка стала одним із мотивів появи нового документа. За його оцінкою, на рівні держави справді немає достатньо чіткого публічного формулювання щодо того, куди Україна рухається у війні, що саме має вважатися перемогою і якими можуть бути критерії поразки.

Водночас Костенко застеріг від сприйняття документа як персонального "плану Драпатого". На його думку, у державі має існувати система взаємопов'язаних планів, кожен з яких відповідає рівню та функціям конкретної структури.

"Не буває плану Драпатого, не буває плану Федорова, Хмари. Є різні плани і різна відповідальність кожної окремої структури", - наголосив Костенко в ефірі Radio NV.

Політична складова, за його словами, має бути вищою за суто військовий план. Костенко зазначив, що Міністерство оборони наразі працює над таким документом, до якого залучені відповідні структури. Ця стратегія повинна охоплювати не тільки бойові дії, а й дипломатію, внутрішню політику, міжнародну підтримку, фінансування та інші державні інструменти, адже сучасна війна не може бути виграна виключно на полі бою.

"Війна не виграється, ми ж розуміємо, тільки бойовими діями", - зазначив Костенко, пояснюючи, що український досвід особливо добре демонструє значення міжнародної підтримки.

За його словами, допомога десятків держав фінансами, зброєю та дипломатичними інструментами має бути частиною загального задуму, а не існувати окремо від військового планування.

Костенко навів і практичний приклад того, як політична стратегія повинна трансформуватися у військові завдання. Якщо ресурсів недостатньо для одночасного ведення активних бойових дій на всій 800-кілометровій лінії фронту, військове командування має визначити пріоритети, зосередивши сили на окремих напрямках, операціях та завданнях. Саме політичне рішення має визначати загальну мету, після чого Генеральний штаб переводить її у військову площину.

Водночас депутат наголосив, що будь-який військовий план упирається в реальні ресурси. Навіть теоретично ідеальний задум не може бути реалізований, якщо для нього немає необхідних літаків, дронів, пального, техніки чи мобілізаційного ресурсу.

"Тому у нас плани розробляються, як правило, під наявний ресурс", - пояснив Костенко, додавши, що дефіцит ресурсів уже сьогодні обмежує можливості українських сил.

Він очікує, що Міністерство оборони завершить політичний план, після чого його частина буде передана Генеральному штабу. Далі стратегічні завдання мають пройти вниз через корпуси та бригади, причому кожна ланка повинна отримати власні завдання відповідно до загального задуму держави.

"Він не може окремо, ще раз повторюю, зробити собі якийсь план без політичного плану", - наголосив Костенко.

Чи замінить план Драпатого попередні стратегії війни

Костенко пояснив, що реалізація загальної стратегії передбачає чітку вертикаль управління. Після визначення державного задуму Генеральний штаб має розподіляти завдання між корпусами, а ті - між бригадами та іншими підпорядкованими формуваннями. Він звернув увагу, що окремі корпуси та військові формування вже демонструють ефективну роботу в межах отриманих завдань.

За його словами, йдеться, зокрема, про Третій корпус, "Азов", десантні корпуси та інші піхотні корпуси. Вони отримують завдання від Генштабу, планують операції у визначеному для них напрямку та далі передають відповідні завдання на рівень бригад.

"Оця вертикаль, вона чітко має працювати згідно загального задуму, який повністю координується РНБО, Міністерством оборони, із загальним планом, загальною стратегією України щодо ведення війни", - наголосив він.

При цьому депутат не вважає, що поява нового документа автоматично перекреслює всі попередні військові напрацювання. Навпаки, за його оцінкою, частина нинішнього планування може спиратися на документи, які створювалися за часів Валерія Залужного, потім доопрацьовувалися Олександром Сирським, а тепер можуть коригуватися Драпатим.

Костенко звернув увагу, що основи стратегічного планування не повинні щоразу створюватися з нуля.

"Я впевнений, що частина з того, що зараз відбувається, це ще все робиться по тим планам, які, можливо, робив ще Залужний, потім доопрацьовував їх Сирський, а зараз буде доопрацьовувати Драпатий. Але, знову ж таки, вони мають це робити під загальну стратегію", - сказав Костенко.

Він вказав і на ширшу проблему - необхідність актуалізації державних стратегічних документів. Йдеться, зокрема, про стратегію національної безпеки та стратегію воєнної безпеки, які мають задавати орієнтири для подальшого планування.

Військове планування, за словами Костенка, має бути частиною єдиної системи, де кожен рівень отримує власне завдання, але не діє ізольовано від загального задуму.

"Вони мають розуміти, що від них хоче держава. І оце вертикаль. Тому план Генерального штабу, план армії, він чітко має базуватись на політичній стратегії, яка йде від президента, потім заходить в Кабмін, і потім це все спускається на ті міністерства, хто що має робити, для того, щоб ми досягли цілей, поставлених у війні", - пояснив депутат.

Які зміни план Драпатого може принести в управління армією

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, експерт із російських гібридних впливів Дмитро Жмайло бачить у запропонованому підході насамперед можливість змінити саму систему військового управління. На його думку, один із головних елементів концепції Драпатого - децентралізація командування та побудова більш ефективної системи управління силами на фронті.

Жмайло звернув увагу на попередній досвід Драпатого, який тривалий час очолював угруповання Об'єднаних сил. За його словами, ця структура була побудована як єдина ланка управління різними складовими сил оборони, що дозволяло координувати підрозділи ЗСУ, Нацгвардії, прикордонників та інших структур.

"Першочергово - це децентралізація управління. Михайло Драпатий довгий час очолював угруповання Об'єднаних сил. Я нагадаю, що це угруповання Об'єднаних сил було основною ієрархічною ланкою в період до повномасштабного вторгнення, під час АТО/ООС", - зазначив експерт.

У цій моделі, за його оцінкою, важливе місце займає формування зрозумілої системи командування всією лінією бойового зіткнення. Паралельно команда головнокомандувача намагається змінити принцип призначення військових, відходячи від лояльності до окремих середовищ та роблячи акцент на професійній спроможності й досвіді.

"Тому от вибудувати ось цю ієрархічну систему, розставити військових із досвідом, щоб не концентрувати владу у своїх одних руках і поступово передавати саме до структури управління об'єднаними силами на всю лінію бойового зіткнення - це, власне, те, що він зараз робить", - сказав Жмайло.

Окремий напрямок, який він виділяє, - технологізація управління. Йдеться, зокрема, про подальше використання системи ситуаційної обізнаності "Дельта", яка має забезпечувати командування актуальною інформацією для ухвалення рішень.

"Ну і так само продовження інтеграції нашої системи ситуаційної обізнаності "Дельта"... Технологізація - от це те, над чим, власне, наразі працює головнокомандувач, і це є, фактично, хребтом поданого плану війни", - зазначив експерт.

За словами Жмайла, частина завдань документа залишається закритою. Вони стосуються конкретних дій Сил оборони та встановлених строків на період осінньо-зимової кампанії.

Коли можуть розглянути документ Драпатого в РНБО

За оцінкою Жмайла, очікувати миттєвого публічного рішення щодо документа не варто, однак процес його розгляду, на його думку, може завершитися у відносно близькій перспективі. Експерт пов'язує це з тим, що зараз перед державним керівництвом стоять нагальніші завдання, пов'язані із забезпеченням стійкості країни в осінньо-зимовий період.

Свою оцінку Жмайло пов'язує із ситуацією з підготовкою України до осінньо-зимового періоду. Серед першочергових напрямків він називає протиповітряну оборону та отримання зовнішньої підтримки, необхідної для підвищення стійкості держави.

"Я думаю, що все-таки позитивно, що документ буде прийнятий або, скажімо так, обговорений найближчими тижнями. Можливо, це буде 2–3 тижні. Зараз фокус вищого військово-політичного керівництва саме націлений на протиповітряну оборону, на зовнішню допомогу для того, щоб пережити нашу зиму", - сказав Жмайло.

Водночас експерт вказує на вже отриману міжнародну підтримку та пов'язує її з ширшим завданням підвищення стійкості України. За його словами, частина актуальних проблем зараз має вищий пріоритет, тому стратегічний документ може бути розглянутий у міру проходження цих етапів.

"Тому, я думаю, що до цього так само дійде увага, просто є зараз гостріші питання, де, відповідно, Україна намагається посилити свою стійкість", - зазначив Жмайло.

Чи стане документ Драпатого публічним

Майор ЗСУ та політолог Андрій Ткачук окремо пояснив, наскільки суспільство взагалі зможе побачити зміст нового плану. На його думку, цивільне населення може отримати інформацію про загальні цілі та ключові заходи, однак очікувати публікації повного документа не варто через характер військових завдань.

Ткачук наголосив, що військовий план міститиме конкретні завдання для різних рівнів командування. Саме тому розкриття всіх деталей могло б створити ризик для операцій, особливо якщо інформація стане доступною російському командуванню.

"Тому що це все є секретні речі. Головне, щоб ворог не дізнався про цей план війни. Головне, щоб ворог не розумів, що як і буде", - наголосив Ткачук.

Він пов'язує таку обережність із попереднім досвідом війни, коли витік інформації про наміри української сторони міг впливати на перебіг операцій. Тому оцінювати новий підхід, на його думку, потрібно не за кількістю оприлюднених пунктів документа, а за тим, наскільки він запрацює на практиці.

"Тому зараз ключове в цій всій історії, аби воно почало функціонувати і запускатися", - сказав політолог.

Ткачук також оцінює кадрові рішення Драпатого як частину ширшого процесу перебудови. На його думку, йдеться не про механічну заміну військовослужбовців, а про поступове визначення того, які елементи системи працюють результативно, а які потребують корекції.

"Те, що є на сьогоднішній день неефективним, те, що грає мінусово, те, що не допомагає Збройним силам України, силам оборони в цілому, є абсолютно здоровий менеджерський підхід щодо того, аби ці речі змінити, ці речі, фактично, видалити з системи і замінити на те, що буде працювати. Тобто абсолютно нормальний менеджерський ефективний підхід. Посилюємо сильне, послаблюємо слабке", - пояснив Ткачук.

За його словами, нинішній процес відрізняється від одномоментної масштабної кадрової кампанії. Рішення ухвалюються поступово, з оцінкою конкретних офіцерів і генералів та їхньої спроможності виконувати поставлені завдання.

"Мені подобається те, що немає просто процесу замінити, аби замінити, щоб потішити людей новиною. Ні. Те, що я бачу, і той підхід, який сьогодні існує, і той підхід, який сьогодні є, це те, що є заміна не заради заміни, а заміна заради результату", - сказав Ткачук.