Дрони замість подарунків: Путін зустрічає 74-річчя в пеклі власноруч розпочатої війни та кризи — ЗМІ

Президент Росії Володимир Путін зустрічає свій 74-й день народження в умовах, які суттєво відрізняються від попередніх років. Постійні атаки українських безпілотників на нафтову промисловість та економічні виклики серйозно псують святкову атмосферу в Кремлі. Символічно, що цей день збігається з 20-ю річницею вбивства опозиційної журналістки Анни Політковської.

Про це йдеться у статті ABC.

День народження Путіна у несвятковій атмосфері

Щороку на 7 жовтня в Росії припадають одразу дві знакові дати. Цього дня Путін святкує 74-й день народження, а також минає 20 років від убивства Політковської. Вона була однією з найвідоміших критиків диктатора та опозиційною журналісткою, яка активно висвітлювала чеченські війни.

Цьогоріч Путін зустрічає свій день народження, ймовірно, у менш сприятливій атмосфері, ніж раніше. Українські дрони стали для Росії постійним джерелом загрози. Зокрема, російське Міноборони заявило, що у ніч проти 7 жовтня ЗСУ атакували РФ понад 300 дронів.

У внутрішній політиці очільник Кремля може вважати успіхом переконливу перемогу його партії «Єдина Росія» на нещодавніх парламентських виборах. Результат голосування створює для Путіна комфортні умови напередодні президентських виборів 2030 року.

Водночас ситуацію для Кремля ускладнює Україна. Регулярні удари по російській території завдають шкоди нафтовій галузі, посилюють занепокоєння серед населення та впливають на рейтинг президента. Ще кілька місяців тому західні розвідслужби активно поширювали припущення про можливу дестабілізацію в Росії, однак нині такі розмови відійшли на другий план.

Паралельно Кремль намагається поступово послаблювати міжнародну ізоляцію. На це вказують активна участь Путіна в саміті БРІКС, його плани щодо формування нової архітектури євразійської безпеки та виступ очільника російського МЗС Сергія Лаврова на Генеральній асамблеї ООН. У Кремлі також заявили, що напередодні дня народження Путін отримав вітання від очільника Китаю Сі Цзіньпіна та інших світових лідерів.

Початок політичної кар’єри Путіна

На початку політичної кар’єри Путін залишався майже невідомою широкому загалу фігурою. 1999 року він стрімко вийшов на передові позиції російської політики. У серпні того ж року Борис Єльцин призначив його прем’єр-міністром. До цього Путін очолював ФСБ — структуру, що стала наступницею радянського КДБ.

Фактично його тривале правління почалося 31 грудня 1999 року, коли відбулася зміна влади на тлі переходу до нового тисячоліття. Протягом 2008-2012 років Путін формально залишив президентську посаду, передавши її Дмитру Медведєву. Таким чином він обійшов конституційне обмеження щодо кількості президентських термінів поспіль, однак продовжив контролювати ключові процеси в країні як прем’єр-міністр.

У період так званого «тандему» саме Путін фактично зберігав вирішальний вплив на найважливіші державні рішення. Після чотирирічної перерви він знову став президентом Росії, при цьому його політичний контроль над країною фактично не послабився.

Дивний збіг — день народження Путіна і день вбивства Політковської

Те, що день народження Путіна припадає на дату загибелі Політковської, протягом років ставало приводом для різних припущень. Дисиденти та колишні колеги журналістки з «Нової газети» припускають, що безпосередній убивця міг кілька днів стежити за Політковською, навмисно очікуючи саме 7 жовтня. На їхню думку, це може свідчити про заздалегідь спланований злочин із символічним підтекстом.

Кремль ці звинувачення послідовно відкидав. Сам Путін свого часу заявляв, що, на його думку, вбивство Політковської завдало «набагато більшої шкоди Росії та нинішній владі, ніж усі її публікації разом узяті».

Політковська багато років висвітлювала чеченські війни, після яких Кремлю вдалося відновити контроль над регіоном. 7 жовтня 2006 року журналістку застрелили в ліфті її московського будинку. Жінка саме поверталася з покупок, коли нападник чотири рази вистрілив у неї. Політковська загинула на місці.

Безпосереднім виконавцем убивства суд визнав чеченця Рустама Махмудова, якого засудили до довічного ув’язнення. Покарання отримали й кілька його спільників, які брали участь в організації злочину. Водночас питання про те, хто замовив убивство журналістки, досі залишається відкритим.

2004 року Політковська попереджала про небезпеку, яка загрожувала незалежній журналістиці в Росії.

«Ми на повній швидкості прямуємо до радянської прірви, до інформаційного вакууму, який через наше невігластво означає смерть; усе, що нам залишається, — це Інтернет, де інформація ще доступна; в іншому разі, якщо хтось хоче працювати журналістом, це повне підпорядкування Путіну; якщо ні, настає смерть — від куль, отрути або судового переслідування», — заявляла Політковська.

На той момент журналістка не могла знати, що через 22 роки навіть Інтернет у Росії зазнає масштабних обмежень. Роскомнагляд уже обмежив доступ до понад 4 млн сайтів. До переліку заблокованих ресурсів потрапила й «Новая газета».

За тривалістю перебування при владі Путін перевершив низку історичних правителів

Минуло два десятиліття від дня загибелі Політковської, а Москва знову веде масштабну війну — цього разу проти України. Водночас Путін досі залишається при владі.

На парламентських виборах його партія «Єдина Росія» здобула більшість місць у Держдумі. Вибори супроводжувалися суперечками через відсутність політичного плюралізму, однак отриманий результат дозволяє партії фактично самостійно ухвалювати законопроєкти, не залежачи від підтримки інших політичних сил.

Водночас чинне законодавство створило для Путіна можливість залишатися при владі до 2036 року. За тривалістю перебування на чолі Росії він уже перевершив низку історичних правителів. Зокрема, диктатор перебуває при владі довше за Леоніда Брежнєва, який керував СРСР 18 років, Миколу II, чий період правління тривав 22 роки, та Йосипа Сталіна, який безперервно перебував при владі 29 років після царської епохи.

Якщо Путін скористається можливістю залишатися президентом до 2036 року, загальна тривалість його перебування при владі становитиме близько 37 років. У такому разі він зрівняється за тривалістю правління з Іваном Грозним і перевершить показник Катерини Великої, яка перебувала на російському престолі 34 роки.