Як Росія використовує українських дітей для утвердження окупації та ведення тривалої війни

Приблизно через рік після повномасштабного вторгнення в Україну місто Мурманськ на арктичному північному заході Росії відзначило свій щорічний регіональний день святом для дітей. Поряд із синами та доньками російських солдатів стояли діти, забрані з окупованого Приморського району Запорізької області України.

Українська влада підтвердила 20 651 випадок депортації або примусового переміщення дітей до Росії та Білорусі з 2022 року. Деякі оцінки, включно з даними, наданими самими російськими чиновниками, сягають 744 000. Станом на вересень 2026 року було повернуто лише 2644 українських дітей.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського лідера Володимира Путіна та його уповноваженої з питань дітей Марії Львової-Бєлової за їхню роль у цій кампанії.

Але проєкт "Де наші люди?", з яким я співпрацюю, виявив щонайменше 47 російських та білоруських осіб, безпосередньо причетних до депортацій. Серед цих людей – від регіональних губернаторів до керівників підприємств. Лише деякі з них перебувають під західними санкціями.

Моя робота, яку я виконую разом з колегами з Королівського коледжу Лондона, включає відстеження долі депортованих українських дітей за допомогою документів регіонального уряду та публікацій російських чиновників у соціальних мережах. Наші висновки свідчать про те, що депортація дітей не є побічним продуктом війни, а систематичним інструментом окупації.

У короткостроковій перспективі депортація дітей означає контроль над сім'ями в окупованій Україні. Дітей вивозять з окупованих територій під приводом "реабілітації" або "оздоровчого відпочинку", щоб уникнути активного конфлікту. Потім їх розміщують за тисячі миль у Сибіру, Арктиці чи на Далекому Сході.

Їхні персональні дані приховуються, а деяких дітей розміщують у російських сім'ях. Для батьків, які залишилися в окупованих містах, таких як Мелітополь чи Маріуполь, збереження можливості повернення своїх дітей означає виконання вимог російської влади на її умовах.

Довгострокова мета Росії полягає в тому, щоб наступне покоління українців з окупованих територій взагалі не вважало себе українцями. Дослідники Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету склали карту 210 установ у Росії, де утримуються депортовані українські діти, які піддаються перевихованню або мілітаризації.

Ця шкода триватиме довше, ніж будь-яке припинення вогню. Дослідники кажуть, що депортовані діти, які зрештою повертаються до України, стикаються з "подвійною адаптацією" – не відновленням довоєнного життя, а його переглядом. Вони повинні адаптуватися до нового середовища, одночасно відбудовуючи ідентичність, яка пригнічувалася роками. Україна не має єдиної державної програми підтримки цих людей.

Резерв для армії

Діти, які залишаються в окупованій Україні, також піддаються перевихованню та мілітаризації. Близько 1,6 мільйона українських дітей зараз живуть під окупацією, з яких щонайменше 582 000 – шкільного віку.

Цих дітей навчають за російськими стандартами. Обов’язкові щотижневі уроки під назвою "Розмови про важливі речі" розпочалися у 2022 році у школах на окупованих територіях. Міністерство освіти Росії уточнює, що це за важливі речі.

В окупованому Запоріжжі ці уроки навчають учнів, як звільняли регіон від нацистів у Другій світовій війні та розповідають про нібито "повернення нацизму" в Україну після 2014 року, коли проросійський уряд Віктора Януковича у Києві було усунено від влади. Уроки зображують вторгнення Росії як друге звільнення.

Діти, які з того часу покинули окуповану територію, розповідають про вчителів, які вихваляють так звану "спеціальну військову операцію" Росії в Україні, показують фільми, що прославляють війну, та запрошують на уроки російських солдатів, які закликають учнів бути готовими захищати "батьківщину".

Усередині Росії уроки "Розмови про важливі речі" мають на меті зміцнити лояльність до держави. В окупованій Україні вони служать іншій меті: замінити українську ідентичність дітей на російську.

Учні початкової школи в окупованій Україні також навчаються в "Орлята Росії". Це молодше крило кремлівського "Руху перших" для російських дітей та відродження "Маленьких жовтенят" радянської епохи, які забезпечують дітей військовою підготовкою, такою як складання зброї та керування безпілотниками.

Тільки в окупованому Запоріжжі програма, як вважається, налічує понад 10 000 учасників у 97 школах. Дітей церемоніально "освячують" на орлят, і результати можуть бути разючими.

Одну українську дівчинку, депортовану з Донецька на сході України у 2022 році та зараховану до програми в школі під Москвою, сфотографували через рік біля коробок з допомогою, зібраною для російських солдатів, які воюють проти її власної країни.

Десятки тисяч молодих людей з окупованої України також були зараховані до Юнармії ("Молодої армії"), яка була заснована за підтримки російських військових у 2015 році та зараз налічує понад 2 мільйони членів. Юнармія навчає дітей та підлітків основам військових навичок та фізичної підготовки, а також забезпечує їх патріотичним вихованням.

Нічого з цього не є новим. Український регіон Крим, який Росія офіційно анексувала у 2014 році, був випробувальним майданчиком для цієї системи. Загальна кількість кадетських класів у школах окупованого Криму зросла з 12 у 2016-2017 навчальному році до 260 у 2024-2025 навчальному році, що свідчить про систематичну мілітаризацію освітнього простору.

Дітей, які живуть у Росії чи окупованій Україні, навчають, що Україна – це ворог, і вони стають солдатами, яких відправляють воювати з нею.

Українські чиновники стверджують, що між лютим 2022 року та липнем 2025 року Росія мобілізувала до своєї армії понад 46 000 жителів окупованих територій. Тільки в окупованому Донецьку в перший рік повномасштабної війни було мобілізовано понад 3500 студентів, а 70 з них загинули.

Оригінал опубліковано на The Conversation