Інтернет під час блекаутів: як провайдери готуються до відключень і ударів

Повністю вимкнути інтернет по всій Україні росія навряд чи зможе, принаймні такий сценарій зараз відкидають у Мінцифри. Проте локальні перебої через знеструмлення або руйнування окремих вузлів залишаються цілком реальним сценарієм. Заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько пояснюють: українська мережа децентралізована, дата-центри географічно рознесені, а оператори мають альтернативні маршрути передачі трафіку.

Саме різниця між загальнонаціональним блекаутом і локальною втратою зв'язку буде ключовою для цієї зими. Магістральна мережа може продовжувати працювати, але користувачи залишаться без інтернету, якщо знеструмлений вузол їх провайдера, пошкоджена лінія до будинку або немає живлення для домашнього обладнання. А якщо цілий район одночасно переходить із фіксованого інтернету на мобільний, проблема переміщується вже до базових станцій операторів.

Чому інтернет може зникнути, навіть якщо мережа продовжує працювати

Інтернет не працює як єдина централізована система, яку можна вимкнути одним рубильником. В Україні велика кількість операторів, маршрути передачі даних перетинаються і дублюються, а великі сервіси та дата-центри резервують свої потужності на кількох майданчиках.

Консультант із цифрових технологій Олександр Глущенко раніше пояснював нам, що саме велика кількість операторів, резервних маршрутів і децентралізація значно ускладнюють можливість повністю відключити країну від інтернету. Водночас удари здатні знищувати обладнання, обривати окремі маршрути та залишати без зв'язку окремі райони або клієнтів конкретного провайдера.

Народний депутат і голова підкомітету Верховної Ради з питань кіберзв'язку та кібербезпеки Олександр Федієнко також очікує не загального, а локального сценарію.

«Моя думка — буде. Я не виключаю перебої локального рівня», — відповів Федієнко на запитання SPEKA, чи матимуть українці інтернет узимку. Він радить не залежати від одного каналу зв'язку і, якщо безперервний доступ критично важливий, мати резервного оператора.

Але резервний маршрут вирішує лише частину проблеми. Кожен елемент мережі потребує електроенергії: дата-центр, магістральне обладнання, вузол провайдера, базова станція, обладнання в будинку і зрештою роутер у квартирі. Тому підготовка до зими дедалі більше перетворюється на завдання з енергонезалежності всієї цієї послідовності.

Чому коли зникає фіксований інтернет навантаження переходить на мобільний

Особливість великого блекауту полягає в тому, що проблеми фіксованих операторів майже миттєво перекидаються на мобільних.

Коли через знеструмлення або пошкодження вузлів у будинках перестає працювати дротовий інтернет, користувачі переходять на смартфони та мобільні роутери. На одну базову станцію одночасно приходить значно більше абонентів і трафіку, ніж у звичайний час.

У SPEKA цей ефект називають «радіоштормом»: базова станція може мати резервне електроживлення і залишатися технічно справною, але отримати навантаження, на яке мережа у звичайному режимі не розрахована.

Керівниця відділу зв'язків з громадськістю Vodafone Україна Вікторія Рубан пояснює, що оператори вже враховують такий сценарій під час планування мережі.

«Базові принципи архітектури мобільних мереж — автономність і резервування», — зазначає Рубан.

За її словами, у разі пошкодження окремих елементів трафік спрямовується альтернативними маршрутами, а критичні об'єкти мають кілька каналів зв'язку. Vodafone також посилює резервні потужності та системи безперебійного живлення майданчиків.

Отже, запас акумуляторів на базовій станції сам собою не гарантує звичної якості мобільного інтернету протягом тривалого блекауту. Має одночасно працювати живлення, канал передачі даних до станції й сама мережа повинна впоратися зі стрибком навантаження.

Як провайдери після ударів розподіляють мережу по різних локаціях

Енергетична автономність стала лише одним напрямом підготовки. Після серії ударів по дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі оператори змушені виходити ще й із припущення, що окремий майданчик може бути фізично знищений.

Тому головним принципом стає не створення одного максимально захищеного вузла, а дублювання: кілька майданчиків, різні маршрути оптики, резервні канали та можливість швидко перенаправити трафік.

Співвласник провайдера «Павутина» та член правління Інтернет Асоціації України Олександр Арутюнян розповів нам, що після ударів оператор перебудовує мережу саме за таким принципом.

«Нові вузли ми вже будуємо під землею та в місцях, які не є публічними й масовими», — підкреслив Арутюнян.

За його словами, провайдер моделює різні сценарії пошкоджень, створює нові вузли і резервні маршрути. Наявність власної незалежної оптичної мережі дозволяє розносити обладнання територіально, хоча така перебудова потребує значних витрат.

У цьому сенсі захист мережі від ракетного удару і від тривалого відключення електроенергії сходяться в одній точці: інфраструктура повинна продовжувати працювати, навіть якщо окремий її елемент стає недоступним.

Чи допоможе будівництво підземних дата-центрів захистити мережу

Окремим напрямом стає фізичний захист найбільших цифрових об'єктів. Vodafone Україна ще влітку анонсувала будівництво підземного дата-центру стандарту Tier III. Проєкт представили на Ukraine Recovery Conference 2026, а сам центр має стати частиною інфраструктури, пов'язаної з міжнародними маршрутами передачі даних.

Після осінніх атак цей підхід набув іншого значення. Vodafone уже називає підземний дата-центр довгостроковою інвестицією у фізичну стійкість цифрової інфраструктури та безперервність критичних сервісів.

Проте перенести під землю всі дата-центри, вузли зв'язку та базові станції неможливо. Федієнко звертає увагу й на інше обмеження: держава фізично не може прикрити засобами ППО кожний цифровий об'єкт.

«Неможливо ставити на кожному дата-центрі протиповітряну оборону», — каже Федієнко.

На його думку, захист від повітряних загроз залишається відповідальністю держави, тоді як оператори мають будувати свою інфраструктуру так, щоб втрата одного об'єкта не зупиняла всю систему.

Чому і наскільки зимою зросте собівартість інтернету

Перебудова мережі означає додаткове обладнання, нові оптичні маршрути, акумулятори, генератори, захищені майданчики й більше аварійних бригад. Частина цих витрат зрештою потрапить у собівартість інтернету.

Арутюнян оцінює додаткові витрати операторів фіксованого зв'язку у 20–80 грн на одного абонента, залежно від міста й регіону. Йдеться саме про зростання витрат оператора, а не автоматичне підвищення тарифу на таку саму суму. Причина — необхідність розносити вузли, будувати резервні лінії та утримувати більшу кількість технічного персоналу.

У галузі водночас кажуть, що самостійно профінансувати весь обсяг необхідної стійкості буде складно. Інтернет Асоціація України та Асоціація правовласників і постачальників контенту наприкінці вересня звернулися до уряду з пакетом пропозицій щодо підтримки операторів. Серед них — питання оподаткування, бронювання працівників, доступу до електроенергії та фінансування.

Окремою проблемою стає брак людей. Для цілодобової роботи мережі потрібні інженери, монтажники й аварійні бригади, які можуть виїжджати на пошкоджені об'єкти. Арутюнян вважає нинішню можливість бронювати 50% персоналу недостатньою для критичної інфраструктури й домагаються можливості бронювати весь критично необхідний інженерно-технічний персонал.

Від чого залежатиме стабільність інтернету узимку

Український інтернет входить у новий сезон без єдиного універсального захисту від блекауту. Його стійкість складається з наступних рівнів:

автономного живлення;
резервних маршрутів;
дублювання обладнання;
територіально рознесених дата-центрів;
захищених і підземних вузлів;
аварійних команд, здатних швидко відновлювати пошкодження.

Ця архітектура і пояснює, чому Мінцифри не очікує тотального інтернет-блекауту. Втрата однієї базової станції, дата-центру або вузла ще не означає зупинку всієї мережі. Але для конкретного будинку чи району відмінність між «інтернет в Україні працює» і «в мене є інтернет» може бути дуже відчутною.

Тому практичним сценарієм цієї зими залишаються не стільки загальнонаціональні відключення зв'язку, скільки локальні перебої різної тривалості. А відповіддю операторів на них стає дедалі дорожча система резервів: