Хто отримав Нобелівську премію з хімії у 2026 році

Кому й за що вручать Нобелівську премію з хімії у 2026 році

Королівська шведська академія наук вирішила присудити премію з хімії за 2026 рік Анрі Б. Кагану та Кенсо Соаї за "відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі".

Анрі Б. Каган та Кенсо Соаї / Зображення The Nobel Prize

Що таке "автокаталіз в асиметричному органічному синтезі"

Автокаталіз в асиметричному органічному синтезі – це процес, у якому хіральний продукт реакції (оптично активна молекула, яка не збігається у просторі зі своїм дзеркальним відображенням) сам стає каталізатором для утворення нових молекул цього ж продукту. Тобто речовина фактично "допомагає створювати саму себе".

Особливість асиметричного автокаталізу полягає в тому, що каталізатор має певну просторову конфігурацію і спрямовує реакцію переважно на утворення одного з двох енантіомерів. У результаті невелика початкова перевага одного енантіомеру може поступово посилюватися.

Найвідоміший приклад – реакція Соя, відкрита Кенсо Соя та його колегами у 1995 році. У ній хіральний піримідильний спирт каталізує власне утворення під час реакції піримідин-5-карбальдегіду з діізопропілцинком. Якщо на початку є навіть дуже невеликий надлишок одного енантіомеру, він може спрямувати наступні цикли реакції на утворення переважно цього самого енантіомеру. Так відбувається ампліфікація енантіомерного надлишку – початкова майже непомітна асиметрія здатна перетворитися на дуже високий, понад 99,5 %, енантіомерний надлишок.

Звичайний каталізатор прискорює реакцію, але асиметричний автокаталізатор одночасно відтворює себе і посилює хіральність системи. Саме тому це явище важливе не лише для органічного синтезу, а й для дослідження походження гомохіральності – ситуації, коли біологічні молекули існують переважно в одній просторовій формі. Реакція Соя стала одним із ключових експериментальних прикладів того, як надзвичайно мала початкова асиметрія може хімічно підсилюватися до майже повної переваги одного енантіомеру.

Спадщина Альфреда Нобеля

Шведський винахідник, хімік та інженер Альфред Нобель, який створив динаміт і запатентував 355 винаходів, підписав свій історичний заповіт 27 листопада 1895 року. Вчений не хотів залишитися в пам'яті людства як творець руйнівної зброї, тому призначив 94 відсотки свого статку – 31 мільйон шведських крон – для нагородження тих, хто приніс найбільшу користь суспільству. Сьогодні цей спадок дорівнював би приблизно 198 мільйонам доларів США.

Першу відзнаку вручили 1901 року нідерландському вченому Якобусу Генрікусу Вант-Гоффу за закони хімічної динаміки та осмотичного тиску. Відтоді урочисту церемонію проводять щороку 10 грудня у Стокгольмі, вшановуючи річницю смерті засновника.

Претендентів оцінює комітет із п'яти членів, а остаточне рішення ухвалює Шведська королівська академія наук. Імена номінантів зберігаються у найсуворішій таємниці впродовж 50 років.

Переможці отримують золоту медаль, художній диплом і солідну грошову винагороду. Премію за правилами можуть розділити щонайбільше троє вчених за дві різні роботи.

Найбільше нагород здобули дослідники зі Сполучених Штатів Америки, а серед дисциплін лідирує органічна хімія. Двічі лауреатами ставали лише Фредерік Сенгер і Баррі Шарплесс, а легендарна Марія Склодовська-Кюрі виборола дві нагороди у фізиці та хімії.

Попередні тріумфатори: від квантових точок до штучного інтелекту

• У 2025 році найвище визнання здобули Сусуму Кітагава, Річард Робсон та Омар Ягі за створення метал-органічних каркасів. Ці пористі структури успішно очищають воду від стійких хімікатів ПФАС, уловлюють вуглекислий газ, нейтралізують токсичні речовини та добувають вологу в пустелях.
• Роком раніше, у 2024 році, премію розділили Девід Бейкер за дизайн білків, а також Деміс Хассабіс і Джон Джампер, чия модель штучного інтелекту AlphaFold передбачила структуру 200 мільйонів білків.
• У 2023 році відзнаку отримали Муні Бавенді, Луїс Брюс та Олексій Єкімов за синтез квантових точок, які діють у дисплеях QLED і медицині.