Можливий спалах чуми в Росії: що про це пишуть західні ЗМІ

У п'ятницю, 2 жовтня, з'явилися повідомлення про те, що в Росіївід чуми померла 28-річна лаборантка Іркутського протичумного інституту Дар'я Шипілова. Після цього місцеві посадовці повідомили про госпіталізацію майже двох сотень людей, які контактували з лаборанткою, для нагляду за їхнім станом. Водночас Кремль і Росспоживнагляд заперечили наявність небезпечного захворювання, назвавши інформацію “чутками”. Що про інцидент пишуть західні ЗМІ?

США тиснуть на РФ, вимагаючи більшої прозорості

США посилюють тиск на Росію після повідомлень про можливий спалах чуми в Сибіру, написала WSJ. Вашингтон попередив Москву, що відмова розкрити подробиці смерті лаборантки Іркутського протичумного інституту суперечить міжнародним зобов’язанням у сфері охорони здоров’я. Як зазначає видання, Росія надала США дуже мало інформації про цей інцидент, що породило побоювання стосовно можливого поширення інфекційної хвороби як на території Росії, так і за її межами.

Конфіденційний дипломатичний лист став ще одним джерелом напруженості між РФ та США в той час, коли американський президент Дональд Трамп прагне покращити відносини з російським диктатором Владіміром Путіним та досягти прогресу в зусиллях щодо припинення війни Росії проти України. Трамп анонсував телефонну розмову Путіним щодо цього інциденту.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомляв, що наразі Вашингтон не має повної інформації стосовно того, що відбулося в Росії. Він закликав Москву бути відкритішою щодо обставин смерті працівниці лабораторії.

Речник Державного департаменту США розповів WSJ, що відомство офіційно звернулося до російського уряду з проханням надати додаткову інформацію та підтримує контакт стосовно цього питання з іншими країнами світу.

Згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами, країни зобов’язані повідомляти Всесвітній організації охорони здоров’я протягом 24 годин про події, які можуть стати міжнародною надзвичайною ситуацією у сфері громадського здоров’я. Цей пакт також передбачає, що країни-учасниці мають надавати детальну актуальну інформацію, зокрема результати лабораторних досліджень та заходи, що вживаються для локалізації загрози.

Хоча Москва й надала певну інформацію ВООЗ, вона досі не відповіла на основні запитання щодо цього випадку, зокрема про те, які саме тести проводилися.

У вівторок, 6 жовтня, ВООЗ заявила, що можливий випадок легеневої чуми в Росії становить “дуже низький” ризик за межами країни. У середу, 7 жовтня, Reuters повідомило, що ВООЗ звернулася до Росії з проханням надати додаткову інформацію щодо причин смерті співробітниці протичумного інституту. В організації наголосили, що прозорість має вирішальне значення для отримання чіткого уявлення про потенційні ризики для здоров’я.

Експерти також наголошують, що Росія повинна надати інформацію про смерть дослідниці, навіть якщо Москва наполягає на відсутності ризику масштабної надзвичайної ситуації.

“Максимальна прозорість допоможе заспокоїти побоювання щодо ризику подальшого міжнародного поширення”, — зазначила експертка з глобальної біологічної політики Хейлі Северанс.

Відсутність довіри до російських закладів охорони здоров’я викликала побоювання щодо можливого спалаху чуми серед жителів Іркутської області, яка розташована поблизу кордону з Монголією. Сусідні країни Центральної Азії також посилили заходи безпеки на кордонах та в аеропортах.

Попри те, що виникли паралелі між небажанням Росії ділитися інформацією про інцидент у Сибіру та відсутністю прозорості з боку Китаю щодо спалаху COVID-19, за словами чиновників, наразі немає ознак того, що інцидент у Росії може спричинити спалах, подібний до пандемії коронавірусу.

Bloomberg повідомляло, що Пекін уперше офіційно прокоментував повідомлення про можливий спалах легеневої чуми в Сибіру, заявивши, що співпрацює з Росією на тлі посилення занепокоєння щодо поширення інфекційного захворювання.

“Китай і Росія підтримують тісний зв’язок та співпрацю у сфері профілактики інфекційних захворювань та боротьби з ними, зокрема з чумою”, — сказав речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, відповідаючи на запитання про те, чи повідомила Москва Пекіну про цей інцидент. 

Однак у державних ЗМІ Китаю висвітлення цього інциденту було обмеженим, зауважує агентство.

WP також писало, що США посилюють тиск на Росію з метою отримання інформації. Представник Державного департаменту США розповів виданню, що експерти з питань охорони здоров’я відомства вже в п’ятницю, 2 жовтня, сконтактували з Міністерством закордонних справ РФ.

CNN пише, що адміністрація Трампа намагається отримати чіткі відповіді щодо смерті лаборантки в Іркутську. Однак небажання Росії ділитися інформацією про цей інцидент ускладнило ситуацію, через що чиновники США не мають упевненості стосовно того, які ширші ризики це може становити.

Досі Вашингтон отримав лише обмежену співпрацю. Та незначна інформація, що надійшла з Росії, викликала глибокий скептицизм, оскільки американські чиновники сумніваються, що Кремль є повністю відвертим.

За словами одного з посадовців, доки адміністрація президента США не отримає більше інформації завдяки розвідданим та дипломатичним контактам, Вашингтон не вживає таких заходів, як запровадження обмежень на поїздки, щоб запобігти можливому поширенню хвороби. США вже не рекомендують своїм громадянам здійснювати поїздки до Росії через різні фактори, зокрема через можливість незаконного затримання та війну РФ проти України. Водночас посольство США в Росіївипустило спеціальне медичне попередження через повідомлення про можливий випадок легеневої чуми в Іркутській області.  

Американські чиновники також намагаються з’ясувати, чи може вірус бути якимось чином модифікованим, що могло б кардинально змінити підхід США та інших країн до реагування на ситуацію.

Однак відносно віддалене розташування Іркутського протичумного інституту на сході Росії дають медичним експертам певну впевненість у тому, що будь-яку безпосередню загрозу можна локалізувати.

Росія намагається “придушити чутки”

Росія намагається придушити поширення чуток про можливу чуму в Сибіру, пише NYT. Хоча конкретної інформації мало, суперечливих повідомлень — безліч. За непідтвердженою інформацією місцевих ЗМІ, лаборантка розбила пробірку з бактерією, яка спричиняє чуму. Однак Росія називає офіційною причиною смерті працівниці інституту пневмонію “невідомого” походження. 

Видання Newsweek також зауважувало, щоу РФ прибирають згадки про чуму після смерті науковиці, а версії щодо інциденту різняться.  

Чиновники США та ЄС заявили, що знають про повідомлення щодо Іркутська та стежать за ситуацією. Можливий витік з лабораторії та страх перед хворобою викликали певні паралелі з COVID-19, але експерти зазначають, що навіть у разі підтвердження чуми ризик буде обмеженим, зазначає NYT.  Випадки захворювання на чуму серед людей трапляються щороку, і їх відносно легко лікувати. Вірусолог з Університету Редінга Єн Джонс припустив, що випадок в Іркутську “схожий на рідкісний лабораторний інцидент і навряд чи набуде більшого розголосу”.

Оскільки пандемія коронавірусу ще “свіжа в пам'яті”, очікувано, що історія про можливий спалах чуми в Росії привернула увагу в усьому світі, писав The Economist. Неминуче виникли й запитання, чи не пов'язаний цей інцидент із російською програмою біологічної зброї, яка, за даними західних розвідувальних служб, досі діє.

Однак останніми роками РФ зберігає секретність навколо своїх військових об'єктів, які займаються біологічними дослідженнями.  Можливо, чутки про витік із лабораторії не мають під собою жодних підстав. Однак за такої відсутності прозорості словами Росії важко довіряти, зазначає видання.

Чума — це не хвороба минулого, але більше не потрібно покладатися на середньовічну медицину

Чума — це гостре інфекційне захворювання, спричинене бактерією Yersinia pestis. Існують бубонна, септична та легенева форми. Особливо небезпечною є легенева чума, оскільки вона може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хвороба спричиняла пандемії, які забрали життя десятків мільйонів людей по всьому світу. Однак сьогодні випадки захворювання серед людей трапляються рідко, і зазвичай хворобу можна вилікувати антибіотиками.

The Guardian нагадало, що РФ офіційно заперечує спалах чуми, однак досі залишаються запитання, на які потрібно відповісти. Видання зауважує, що чума — це не хвороба минулого.

“Щороку у світі реєструється кілька сотень випадків чуми, зазвичай у географічно обмежених районах, зокрема на Мадагаскарі та в Демократичній Республіці Конго, хоча невелика кількість випадків фіксується також на заході США, у Центральній Азії, Монголії тощо”, — зазначив доктор з Імперського коледжу Лондона Малік Гібані. 

Водночас він додав, що країнам більше не потрібно покладатися на середньовічну медицину.

“На відміну від багатьох вірусних респіраторних захворювань, чуму викликають бактерії, і антибіотики, такі як фторхінолони та аміноглікозиди, ефективно діють проти цього збудника, якщо їх призначити вчасно. Їх також часто призначають профілактично після контакту з інфекцією”, — заявив доктор Саймон Кларк з Університету Редінга. 

Однак професор Брендан Рен із Лондонської школи гігієни та тропічної медицини зауважив, що з’являються штами, стійкі до багатьох антибіотиків.

“Ізоляція та моніторинг — це розумні стратегії”, — додав Рен.

Європейські органи охорони здоров’я пильно стежать за можливим спалахом чуми в Сибіру. Єврокомісія та держави ЄС мають намір обговорити це питання в середу, 7 жовтня, писало Euronews. У середу в Брюсселі відбудеться засідання Комітету з питань безпеки здоров'я. Засідання запланували заздалегідь, але питання можливого спалаху чуми у Росії також внесли до порядку денного.

Чи є загроза для України? У Центрі громадського здоров’я повідомили ZN.UA, що наразі ризик для нашої країни оцінюють як дуже низький. Випадків чуми серед людей в Україні не фіксували понад сто років. Водночас у Центрі наголосили, що відсутність захворювань не означає відсутності готовності системи охорони здоров’я до можливої загрози.

Центр громадського здоров’я продовжує відстежувати ситуацію через офіційні канали ВООЗ та механізми Міжнародних медико-санітарних правил. У разі надходження верифікованої інформації, яка впливатиме на оцінку ризику для України або потребуватиме додаткових заходів, Центр пообіцяв інформувати про це додатково.