Перемир’я на горизонті: перспективи домовленостей між Україною, США та Росією найближчим часом

Чи вдасться нашій країні цього місяця отримати пакет із енергетичного і морського перемир’я, використовуючи власні козирі та передвиборчі американські резони Трампа і Путіна? Відповідь на це питання дізнаємося протягом чотирьох тижнів, які залишаються до проміжних виборів у Сполучених Штатах 3 листопада. Ця відповідь надзвичайно важлива для відповіді на питання про те, в яких умовах нашій країні доведеться проходити вкрай складну зиму.

Від самого початку варто визначитися у термінах. А саме: йдеться не про перемир’я, під час якого сторони визначаються із умовами закінчення війни і встановлення миру. А про більш вузькі речі — припинення вогню в окремих секторах, про зупинку ударів по енергетичних об’єктах обох країн та ударів по судноплавству і портах на Чорному морі.

Й саме тому, що йдеться про конкретні сектори, шансів на досягнення домовленостей об’єктивно набагато більше, ніж у намаганнях узгодити величезний пакет з умовами закінчення всієї гарячої фази війни у нашій країні. Успіху цих шансів також сприятиме зацікавленість у досягненні домовленостей тут як України і Росії, так й впливових посередників на чолі зі США (крім них тут ще Туреччина, Індія).

Принципова новизна моменту в тому, що позиція України як суб’єкта буде визначальною у досягненні цих домовленостей. Поряд з позиціями РФ і США. Трамп і Путін, звичайно, можуть традиційно спробувати “вирішити питання між великими хлопцями”. Ознаками чого є пожвавлення розмов про мегамасштабні економічні проєкти співробітництва США і РФ, помʼякшення санкцій проти РФ ще до оформлення закінчення війни в нашій країні тощо.

Проте й цього разу не вдасться. Як не вдалося й у попередні рази таких їхніх спроб домовитися між собою про українську війну (найбільш відомою з яких є минулорічна зустріч президентів США і РФ в Анкориджі).

Саме через те, що Україна завдяки нашим Силам оборони є суб’єктом у вирішенні питань щодо війни у нашій країні. Й саме успішні українські удари по НПЗ стали тим вирішальним чинником, який змушує РФ принаймні розглянути можливість взаємного зупинення ударів по енергетиці.

Підводних каменів, які загрожують досягненню домовленості щодо пакета із енергетичного і морського припинення вогню до 3 листопада, надзвичайно багато.

Починаючи від намагань Путіна максимально витиснути з Трампа потрібні Кремлю поступки за допомогою маніпулювання можливістю надати чи не надати американському президентові потрібний тому передвиборчий подарунок у вигляді припинення вогню. Й закінчуючи традиційною для Москви непомірною жадібністю. Коли в обмін на якісь свої поступки вона намагається отримати все і відразу. В цьому випадку — вимагаючи скасування санкцій, юридичного визнання контролю Росії над окупованими українськими територіями, відмови України від вступу до НАТО тощо.

Нашій стороні враховувати всі ці складнощі і небезпеки обов’язково потрібно у підготовчій роботі перед запланованою попередньо на кінець цього місяця тристоронньою зустріччю з представниками РФ і США.

Попередня ґрунтовно проведена підготовча робота надасть можливість чітко визначити наші ключові завдання в досягненні домовленостей про секторальне припинення вогню, “червоні лінії” та межі можливих компромісів у процесі складних перемовин.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.