РФ б"є по промисловості, ЄС обмежує експорт: що чекає на металургію України

Промислове виробництво в Україні стрімко скорочується. Експерти пов’язують погіршення ситуації зударами РФ по підприємствах та інфраструктурі, а також проблемами з експортом української сталі та обмеженнями на ринку ЄС.

За даними Держстату, у серпні промислове виробництво скоротилося на 7,4% порівняно з липнем 2026-го. Це стало найбільшим місячним падінням за останній період, а загальне скорочення виробництва триває вже третій місяць поспіль.

Водночас результати за вісім місяців року залишаються різними за окремими видами промислової діяльності.

У січні-серпні видобувна промисловість зросла на 1,3% у річному вимірі, переробна — на 0,9%. Натомість виробництво та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, а також водопостачання та поводження з відходами скоротилися на 12,7%.

У серпні падіння було зафіксоване в усіх основних сегментах.

• Видобувна промисловість скоротилася на 8,5% у порівнянні з липнем і на 8,8% у річному вимірі.
• Переробна — на 8,2% м/м і на 3,9% р/р.
• У галузях енергетики, водопостачання та поводження з відходами спад становив 1,1% м/м і 10,8% р/р.

Металургія падає значно сильніше

Одним із найбільш проблемних сегментів залишається металургія. Економісти Центру економічної стратегії, автори трекеру економіки України під час війни, зазначають, що серпневі показники окремих видів металургійної продукції були значно гіршими за загальнопромислову статистику.

Стан дійсно важкий. Як ми бачили за серпневими даними, це останні наявні дані, які у нас є, падіння виробництва окремої металургійної продукції становило близько 60%, хоча воно навіть 66% у річному вимірі. Тобто порівняно із серпнем минулого року, коли все було більш-менш стабільно. Тобто навіть за цими даними про фактичне виробництво і за тими повідомленнями про зупинки заводів стан дійсно складний.

---

За її словами, головною причиною залишаються російські удари по підприємствах. Водночас на металургію впливають і економічні чинники — зокрема екологічне мито та нові торговельні обмеження ЄС.

"Насамперед це прямі наслідки російських ударів, але є дійсно і інші економічні фактори. Перший із них — це екологічне мито, яке не вдалося відстрочити в Україні, яке діє спочатку цього року. Механізм його стягнення Європейським Союзом ще досі однозначно не визначений. Тобто всі ці проблеми також підвищують вартість української сталі на зовнішніх ринках.

І друга важлива річ — це те, що Європейський Союз дуже жорстко запровадив щодо нас квоти, які почали діяти з липня цього року. Відповідно, вже в липні ми бачили скорочення виробництва металургії. Це було приблизно на 30–35% менше, ніж у червні. І тому ця складна ситуація дійсно існує", — зазначила старша економістка ЦЕС.

Промисловість України — обвал: у серпні металургія втратила до 40% виробництва

Окрему оцінку ситуації наводить економіст Максим Самойлюк. За його даними, у серпні металургійне виробництво скоротилося на 30-40% порівняно з липнем.

У серпні металургійне виробництво скоротилося на 30–40% м/м через зупинку морського експорту, квоти ЄС на імпорт української сталі, вимоги CBAM та втрату виробничих потужностей найбільших металургійних підприємств внаслідок посилення російських обстрілів. Після закриття морських шляхів Ferrexpo і Metinvest зупинили роботу гірничо-збагачувальних підприємств. Серпневі обстріли найбільших металургійних комбінатів змусили "Запоріжсталь" повністю зупинити роботу.

---

Одна з вагомих причин, за словами експерта, є зупинення морського експорту, квоти ЄС на імпорт української сталі, вимоги CBAM та втрату виробничих потужностей найбільших металургійних підприємств через посилення російських обстрілів.

Після закриття морських шляхів Ferrexpo і Metinvest зупинили роботу гірничо-збагачувальних підприємств. Серпневі обстріли найбільших металургійних комбінатів змусили "Запоріжсталь" повністю зупинити роботу.

За оцінкою Самойлюка, у другій половині вересня Росія знову завдала ударів по промисловій та енергетичній інфраструктурі Дніпропетровської та Запорізької областей. На ці два регіони разом припадає близько 90% виробництва сталі в Україні.

Такожприпинило роботу найбільше металургійне підприємство України "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Експерт звертає увагу і на ширший ризик для економіки. За оцінкою "ЦЕС Трекер економіки", вісім західних областей, де рідко оголошують загрозу балістики, забезпечують лише 22% ВВП. Тобто значна частина економічної активності залишається залежною від ситуації у регіонах, які перебувають під вищим ризиком російських атак.

ЄС обмежив можливості експорту української сталі

Наталія Колесніченко наголошує, що Україна могла бути виключена з нового механізму європейських квот, оскільки країна перебуває у стані повномасштабної війни. Однак Єврокомісія на це не погодилася.

"Щодо цих квот, то вони доволі несправедливі, хоча можна було домовитися про те, щоб Україну вилучити з цього механізму, тому що у нас триває повномасштабна війна. Ми маємо право на це вилучення. Але Єврокомісія на це не погодилася. Ми отримали максимально можливі квоти, і ці квоти становили близько 60% того, що ми експортували в ЄС минулого року. Тобто це суттєве скорочення", — пояснила економістка в ефірі "Громадського радіо".

Водночас, за її словами, відновлення металургійних підприємств залежатиме від масштабу пошкоджень.

Важливо В Україні більше немає сталеливарної промисловості: скільки втратила країна, — FT

"Це залежить від фактичних втрат, які відбулися. На жаль, можливо, і не на жаль, ми не знаємо точно. Про це знають власники, про це знає керівництво заводу. Ми з відкритих джерел дуже побіжно можемо отримати цю інформацію, можливо, це і добре. Але все залежить від глибини цих руйнувань. Якщо, скажімо, це зруйнована домна, то поновити її роботу дуже складно. Це займає багато часу і багато ресурсів", — сказала вона.

На думку Колесніченко, відновлення може стати можливістю для технологічної перебудови галузі.

"Можливо, це сприятиме переходу нашої металургії на більш екологічне виробництво і плавити сталь не в домнах, а за допомогою електрики. Але це питання дуже великих інвестиційних вкладень. І відновлення — це питання дуже великих грошей", — зазначила Колесніченко.

Металургія важлива для економіки, попри падіння

Металургія вже втратила значну частину своєї ролі в українському експорті через війну та втрату промислових потужностей на окупованих територіях.

"Металургія важлива. Попри все, що з нею відбулося від 2014 року, коли були захоплені потужності в Донецькій і Луганській областях і, відповідно, перестали працювати на Україну, частка галузі значно зменшилася. Вона становила, скажімо, 2021 року 25% в експорті, а 2025-го — 8%. Це вже вплив війни. Тобто вплив війни на металургію і, зокрема, зупинення портів, про які ми також із вами ще не поговорили, — це все дуже сильно впливає на її стан", — розповіла старша економістка ЦЕС.

Попри це, галузь залишається важливою для економіки.

Важливо Українській економіці залишився рік: що буде, якщо не вдасться домогтися нових умов від ЄС та МВФ

"Але вона все одно важлива. 8% експорту — це не так мало. А по-друге, загалом, з урахуванням різних суміжних галузей, металургія забезпечує близько 5-6% ВВП, хоча це значно менше, ніж було, скажімо, у 2006-2007 рр. Тобто таке падіння відбулося, це факт, але вона все ще важлива для нашої економіки", — наголосила Колесніченко.

Проблеми галузі матимуть наслідки не лише для виробників, а й для валютних надходжень та імпорту.

"Тому сказати, що ми зовсім нічого від цього не відчуємо, — це неправда. Нам все одно потрібен метал. Нам потрібен метал і для фортифікації, і, можливо, для якогось оперативного відновлення там, де це можна зробити швидко. Відповідно, у нас будуть менші експортні валютні надходження. Але ми змушені будемо і більше валюти витрачати на імпорт того самого металу, наприклад, із Туреччини", — пояснила вона.

Важливо Втричі дешевше, ніж в Україні. ЄС знизить ціну на електрику до 50 євро, щоб підтримати свою промисловість

Експертка наголошує, що тривала зупинка підприємств ускладнюватиме подальше відновлення галузі.

"Ситуація для економіки в цілому складна. І чим довше триватиме ця зупинка металургійних підприємств, тим складніше буде далі відновлюватися", — підсумувала старша економістка ЦЕС.

Нагадаємо, у вересні 2026 року ЗС РФ вдарили по "АрселорМіттал Кривий Ріг". Обстріл агресора уніс життя двох співробітників підрядних організацій.

Також вже йшлося, що внаслідок масованого обстрілу в ніч на 12 вересня, в Запоріжжі було пошкоджено підприємство "Запоріжсталь". Це сталося вночі 12 вересня. Тоді Росія втретє за місяць атакувала "Запоріжсталь" балістичними ракетами. Чотири ракети влучили у виробничий майданчик підприємства, яке після попередніх ударів 11 і 27 серпня досі не відновило виробництво. Четверо працівників отримали травми.