Розосереджений удар РФ: навіщо ворог бив по Прилуках і Кременчуку та "зберіг" реактивні "Шахеди"

Ніч проти 7 жовтня для України знову минула під звуки вибухів. Росія влаштувала масштабну комбіновану атаку, запустивши по країні балістичні та крилаті ракети, а також понад сотню ударних дронів. Під ударом опинилися Київ, Кременчук, Прилуки, Олександрія, Дніпро, Запоріжжя та інші міста. Є загиблі та поранені, пошкоджені житлові будинки, підприємства й об'єкти критичної та транспортної інфраструктури.

За даними Повітряних сил, уночі росіяни застосували протикорабельні ракети "Циркон"/"Онікс", балістичні "Іскандер-М", С-400 та KN-23, а також 48 крилатих ракет Х-101, "Іскандер-К" і "Калібр". Крім того, РФ запустила 130 ударних безпілотників.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 161 повітряну ціль. Йдеться про п'ять балістичних і протикорабельних ракет, 39 крилатих ракет та 117 безпілотників різних типів. Серед збитих дронів 38 були реактивними.

Водночас уникнути влучань не вдалося. Повітряні сили повідомили про удари ракет і безпілотників по 18 локаціях. Ще у п'яти місцях впали уламки збитих цілей.

Загиблі, зруйновані будинки та удари по критичній інфраструктурі

Одним із найтяжчих наслідків нічної атаки став удар по Прилуках на Чернігівщині. Російська ракета влучила у п'ятиповерховий житловий будинок. Станом на ранок відомо про двох загиблих та сімох постраждалих. Рятувальники продовжують розбирати завали, під якими можуть залишатися люди. Також пошкоджені Центр творчості дітей та юнацтва і одне з підприємств міста.

Серйозних руйнувань зазнав і Кременчук на Полтавщині. Унаслідок удару загинули 72-річна жінка та 40-річний чоловік. Пошкоджена група багатоповерхівок, приватні будинки та автомобілі, у житлових будинках вибиті вікна й понівечені фасади. Міський голова Віталій Малецький назвав наслідки атаки одними з наймасштабніших руйнувань житлової інфраструктури міста від початку повномасштабного вторгнення.

Балістикою росіяни били і по Києву. У столиці загинули двоє чоловіків. У Подільському районі ракета влучила у нежитлову забудову, після чого спалахнула пожежа. У Дарницькому районі через падіння ракети загорівся гаражний кооператив, ще за однією адресою уламки впали на відкритій території. Пізніше правоохоронці та рятувальники виявили серед житлових будинків нерозірвану балістичну ракету, яку мають вилучити та знешкодити.

Під ударом опинилася й Київська область. В Обухівському районі пошкоджені три виробничо-складські приміщення, вантажівка та причіп. Виникли пожежі, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих.

На Кіровоградщині російські війська атакували Олександрію. Внаслідок удару загинула жінка, ще троє людей отримали поранення. Під удар потрапило підприємство критичної інфраструктури, також загорівся дах приватного будинку. Ще з двома людьми на момент повідомлення місцевої влади не було зв'язку.

У Дніпрі та області постраждали двоє людей. Пошкоджень зазнали промислове підприємство, багатоквартирні будинки та спортивний клуб. Одночасно російські війська продовжували бити по Нікопольському району, де пошкоджені приватний будинок та автомобілі.

У Запоріжжі атака припала на об'єкт транспортної інфраструктури. Через наслідки удару на окремих ділянках міста можливі тимчасові обмеження руху. Загалом у Запорізькій області протягом доби через російські атаки загинула одна людина, ще шестеро дістали поранення.

Не лише Київ: чому Росія розпорошила масовану атаку по містах

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко звертає увагу, що сама схема атаки 7 жовтня суттєво не відрізнялася від попередніх комбінованих ударів РФ. Незвичним, на його думку, стало інше — росіяни цього разу не концентрували основну масу засобів ураження виключно на Києві, а розподілили їх між різними регіонами.

"Якщо говорити про саму тактику, то мене здивувало хіба що те, що вони не сконцентрували удар виключно по столиці. По Києву переважно летіла балістика. Не було і якоїсь величезної хвилі дронів, як ми вже бачили раніше: не 300, не 400, не 500. Як для масованого удару, їх було досить небагато", — говорить Коваленко Фокусу.

Авіаційна складова удару, за його словами, була цілком традиційною: росіяни застосували крилаті ракети Х-101, "Калібри" та "Іскандер-К". Усі вони є дозвуковими крилатими ракетами, а головна різниця полягає у способі запуску — з повітря, моря чи землі. Саме проти таких ракет українська ППО традиційно демонструє високий відсоток перехоплення.

Проте частина засобів ураження все ж досягла цілей. Окремо Коваленко звертає увагу на удари по Кременчуку та Прилуках. На його думку, вибір таких міст міг бути частиною російської тактики тиску на цивільне населення.

"Складається враження, що ці удари мали цілеспрямований характер — щоб посилити панічні та хаотичні настрої, які росіяни намагалися каталізувати останнім часом, зокрема ударами по Києву. Але цього разу сама атака була більше розпорошена по менших містах та обласних центрах. Київ не був єдиним центром удару", — зазначає експерт.

Водночас Коваленко не погоджується з припущенням, що Росія могла в останній момент змінити цілі після публічних попереджень української влади про підготовку масованої атаки. За його словами, настільки складні операції плануються заздалегідь і швидко перебудувати їх практично неможливо.

"Усі польотні завдання, маршрути, траєкторії, координати готуються заздалегідь. Під кожну ціль формується боєкомплект. Не буває так, що Зеленський попередив — і за годину росіяни змінили маршрути та весь план удару. Це велика робота: розвідка, агентурна діяльність, робота інженерів і спеціалістів. Простіше взагалі скасувати удар, ніж за короткий час повністю його перепланувати. Тому вони били саме так, як і планували", — пояснює Коваленко.

Однією з причин вибору менш захищених міст експерт називає різницю у можливостях протиповітряної оборони. За його оцінкою, якби основна маса крилатих ракет була спрямована безпосередньо на столицю, показник їхнього перехоплення міг би бути вищим.

"Якби всі 48 крилатих ракет летіли саме на Київ, думаю, показник збиття був би значно більшим. Тому могли обирати й менш захищені напрямки", — додає він.

Щодо Кременчука, Коваленко припускає, що свою роль могла зіграти велика кількість безпілотників, які рухалися цим напрямком. Це змушувало сили протиповітряної оборони розосереджувати увагу та засоби. У випадку Прилук одним із факторів могла бути географія та відстань до наявних систем ППО.

При цьому нічого принципово нового в арсеналі або самій тактиці російської армії під час цієї атаки експерт не побачив.

"Ми не побачили якоїсь специфічної зброї, принципово нової тактики чи незвичної кількості засобів ураження. Єдине, що справді привертає увагу, — відносно невелика кількість дронів. 130 безпілотників для такого масованого удару — це небагато", — каже Коваленко.

Загальна кількість ракет, за оцінкою експерта, перевищувала пів сотні. Точну кількість запущених балістичних ракет Повітряні сили не називають, однак лише крилатих ракет було 48, а ще п'ять балістичних та протикорабельних ракет українські сили змогли перехопити.

Чому Росія береже "Шахеди"

Натомість значно цікавішим Коваленко вважає питання, чому Росія останнім часом запускає менше "Шахедів", хоча раніше могла спрямовувати на Україну одразу сотні безпілотників. Він не пов'язує це зі збільшенням кількості українських дронів-перехоплювачів.

"Так, зараз випробовують перехоплювачі, зокрема на реактивній тязі. Але що заважає росіянам здійснювати масовані нальоти? Точно не перехоплювачі. Навіть коли ми збивали по 90–95% "Шахедів", вони все одно запускали 500, 600 чи навіть більше безпілотників. Наявність перехоплювачів їх від цього не зупиняла", — пояснює експерт.

На його думку, одна з можливих причин полягає в тому, що Росія накопичує безпілотники напередодні початку опалювального сезону. Тоді масовані ракетні удари можуть використовуватися для первинного ураження енергетичних об'єктів, а дрони — для систематичних повторних атак.

"Може бути побоювання, що вони залишають дрони саме на початок опалювального сезону. Коли він почнеться, можуть більше не просто бити, а саме добивати об'єкти. Балістика завдає первинного удару, а після цього дрони можуть систематично атакувати ті самі цілі, щоб тримати їх у постійно нефункціональному стані. Тобто нальоти можуть відбуватися майже щодня, аби об'єкти весь час перебували в ремонті й не встигали повноцінно відновлюватися", — підсумовує Коваленко.

Нагадаємо, під час тієї ж масованої атаки РФ було повністю знищено центральний склад мережі АТЛ Автосервіс у Києві — головний логістичний хаб, через який проходили основні обсяги мастил, акумуляторів та інших автотоварів. У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а магазини й сервіси продовжують роботу завдяки заздалегідь сформованим запасам, хоча найближчим часом асортимент може скоротитися. Як писавФокус, компанія планує перебудувати логістику та відновити знищену інфраструктуру.