/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fcadffa40365a5ac68e2132d5ccc12b68.jpg)
США випробують лазери та мікрохвилі проти дронів на військових базах
Пентагон визначив чотири системи спрямованої енергії, які США випробують у межах нової програми захисту військових баз від дронів. До переліку увійшли три лазерні комплекси та одна система потужного мікрохвильового випромінювання.
Про це повідомляє Defense News.
Випробування проводить Joint Interagency Task Force 401 (JIATF-401) — структура Армії США, створена для координації боротьби з безпілотниками між військовими відомствами та іншими державними органами.
Програма розрахована приблизно на рік. Військовослужбовці безпосередньо експлуатуватимуть системи на американських базах, а Пентагон збиратиме дані про їхню ефективність, вартість застосування та вимоги до обслуговування.
Які системи обрали США
У програму потрапили:
- Palletized High-Energy Laser від AeroVironment;
- Leonidas від Epirus — система потужного мікрохвильового випромінювання;
- Firefly від Kord;
- Compact Laser Weapon System (CLWS) від Boeing.
Три з чотирьох комплексів використовують лазер для ураження дронів. Leonidas працює за іншим принципом — потужний мікрохвильовий імпульс впливає на електроніку безпілотників.
Саме ця відмінність може бути особливо важливою у боротьбі з групами дронів.
Лазер проти одного дрона, мікрохвилі — проти групи
Лазерна зброя зазвичай концентрує енергію на конкретній цілі. Промінь утримується на дроні достатньо довго, щоб пошкодити його конструкцію або критичні компоненти. Такий підхід дозволяє не витрачати дорогі ракети на відносно дешеві безпілотники.
Мікрохвильова зброя працює інакше. Вона може впливати одразу на кілька безпілотників, виводячи з ладу або порушуючи роботу їхньої електроніки.
Це робить такі системи потенційно цікавими для боротьби з роями дронів, коли одночасно наближається велика кількість цілей. Водночас ширша зона впливу мікрохвильової системи створює окремі питання щодо впливу на іншу електроніку поблизу.
Скільки коштує постріл лазером
Однією з головних причин інтересу американських військових до спрямованої енергії є потенційно низька вартість одного застосування.
На відміну від ракети-перехоплювача, лазер не потребує окремого боєприпасу для кожного пострілу. Мікрохвильова система також не використовує кінетичний боєприпас.
Але JIATF-401 хоче перевірити не лише ціну самого імпульсу. У серпні директор JIATF-401 бригадний генерал Метт Росс пояснював, що просте порівняння вартості одного пострілу може бути оманливим. Якщо система коштує мільйони доларів, її експлуатація, обслуговування та персонал також мають враховуватися в реальній вартості перехоплення.
Саме тому нова програма повинна показати, скільки коштує не абстрактний «постріл», а повноцінна експлуатація системи в реальних умовах.
AeroVironment вже має досвід застосування лазера
Одна з обраних систем — Palletized High-Energy Laser від AeroVironment. Вона базується на лазері LOCUST, встановленому на спеціальній платформі. Конструкція дозволяє перевозити комплекс як окремий модуль вантажівкою або кораблем і розгортати його там, де він потрібен.
У жовтні 2025 року палетизований LOCUST випробовували на борту американського авіаносця USS George H.W. Bush. Під час випробування система відстежувала та знищувала безпілотники.
У вересні 2026 року армія США також уклала з AeroVironment контракт на $464,8 млн на виробництво 30-кіловатної версії LOCUST X3 у межах програми Enduring-High Energy Laser.
Таким чином, американські військові вже переходять від експериментів із технологією до створення серійних систем.
Boeing використовує компактніший лазер
Ще одна система в програмі — Compact Laser Weapon System (CLWS) від Boeing. Це лазер меншої потужності. Компроміс очевидний: нижча потужність означає, що для ураження цілі може знадобитися більше часу, але сама система може бути компактнішою та мобільнішою.
Boeing повідомляла, що її 5-кіловатний CLWS під час випробувань у Саудівській Аравії знищував дрони групи 3 — безпілотники, маса яких може сягати приблизно 600 кг.
За даними компанії, під час попередніх випробувань і демонстрацій CLWS уразив майже 500 дронів на відстанях приблизно від 200 м до 2,5 км.
Firefly можна масштабувати до 40 кВт
Третя лазерна система — Firefly компанії Kord, дочірньої структури KBR. Її особливість — модульна конструкція. Система може масштабуватися за потужністю від 5 до 40 кВт і встановлюватися на мобільну платформу.
Під час демонстрації в Алабамі представники компанії заявляли, що встановленій на вантажівці версії Firefly зазвичай потрібно кілька секунд утримувати лазер на невеликому дроні для його ураження. Саме мобільність таких комплексів є важливою для захисту об'єктів, які можуть мати різні вимоги до розміщення протидронових систем.
Leonidas може працювати проти роїв
Єдина мікрохвильова система в американській програмі — Leonidas від Epirus. На відміну від лазерів, система не повинна фізично пропалювати корпус кожного дрона. Її завдання — створити потужний електромагнітний вплив на електроніку безпілотників.
Epirus заявляла, що у вересні 2025 року Leonidas під час випробування на полігоні Camp Atterbury в штаті Індіана вивів з ладу всі 61 цільовий дрон у п'яти сценаріях. В одному з епізодів система протидіяла групі з 49 безпілотників одним імпульсом.
Для сучасної війни це принципово інший підхід до протидії БПЛА: замість послідовного ураження окремих цілей система намагається одночасно вплинути на значну кількість безпілотників.
П'ять американських баз уже визначені
У травні JIATF-401 визначила п'ять військових об'єктів, де проходитиме пілотна програма:
- Fort Huachuca, Аризона;
- Fort Bliss, Техас;
- Naval Base Kitsap, Вашингтон;
- Grand Forks Air Force Base, Північна Дакота;
- Whiteman Air Force Base, Міссурі.
Дві перші бази пов'язані з місією на південному кордоні США.
Пентагон поки не повідомляє, яка саме система буде розгорнута на кожному об'єкті, скільки комплексів передадуть військовим і скільки загалом коштуватиме програма.
Ці дані мають стати однією з частин результатів річного випробування.
США вже зіткнулися з проблемами під час застосування лазерів
Програма стартує на тлі попереднього інциденту з використанням протидронового лазера поблизу Fort Bliss.
У лютому Федеральне управління цивільної авіації США тимчасово закривало повітряний простір над Ель-Пасо після використання протидронового лазера без належної координації з FAA. Після цього військові та цивільні авіаційні структури провели додаткові випробування безпеки.
У березні на полігоні White Sands Missile Range в Нью-Мексико представники оборонного відомства та FAA провели демонстрацію роботи лазерної системи. Згодом AeroVironment повідомила, що під час тесту використовувався LOCUST.
У квітні FAA заявило, що після проведеної оцінки лазерні системи за умови дотримання необхідних заходів безпеки не становлять надмірного ризику для пасажирської авіації.
Це важливий момент для майбутнього таких систем, адже протидронові комплекси дедалі частіше доведеться використовувати не на ізольованих полігонах, а поблизу аеропортів, міст, військових баз та іншої критичної інфраструктури.
Пентагон хоче перейти від випробувань до закупівель
Чотири системи, обрані зараз, не є фінальним списком. У грудні на полігоні Dugway Proving Ground в штаті Юта США планують провести окремий конкурс для додаткових лазерних та мікрохвильових систем.
За задумом JIATF-401, результати цього випробування можуть безпосередньо вплинути на подальші закупівлі. Це означає, що американські військові фактично намагаються побудувати цикл випробування — оцінка — закупівля — масштабування, а не залишати спрямовану енергію на рівні експериментальних технологій.
Паралельно JIATF-401 розширює програму Domestic Shield. Наприкінці вересня Армія США повідомила про укладення 10 контрактів загальною потенційною вартістю до $4,15 млрд на сенсори, оптичні системи та комплекси з гарматним озброєнням для захисту пріоритетних військових об'єктів у США.
Тобто лазери та мікрохвилі розглядаються не як заміна всієї протиповітряної оборони, а як один із рівнів багатошарової системи боротьби з дронами.
Саме практичні випробування на військових базах мають показати, де така зброя справді дає перевагу — проти одиночних безпілотників, масованих атак, дешевих FPV чи інших типів повітряних загроз.
Що це означає
Головний інтерес американської програми полягає не лише в самих лазерах. США намагаються зрозуміти, як інтегрувати зброю спрямованої енергії у вже наявну систему протиповітряної та протидронової оборони.
Для країн, які стикаються з масованим застосуванням БПЛА, це особливо важливий напрям. Вартість дрона і вартість традиційного засобу його перехоплення можуть сильно відрізнятися, тому військові шукають способи переносити боротьбу з безпілотниками на дешевші та масштабованіші засоби.