Таємниця Сфінкса здивувала вчених: до чого тут крокодили віком 54 млн років

Великий Сфінкс у Гізі може приховувати значно давнішу історію, ніж сам монумент. Вчені з’ясували, що в породах, з яких понад чотири тисячі років тому створили одну з найвідоміших пам’яток Стародавнього Єгипту, трапляються скам’янілості крокодилів, які жили десятки мільйонів років тому.

Про це повідомило видання Daily Mail.

Палеонтологи описали новий вид вимерлого крокодила, рештки якого походять із формації Мокаттам на півночі Єгипту. Тварина жила приблизно 54 мільйони років тому та отримала назву Herugavialis cairensis. Результати дослідження опублікували в науковому журналі Royal Society Open Science.

Особливий інтерес викликало місце походження знахідки. Herugavialis виявили у тих самих вапнякових породах, які використовували під час створення Великого Сфінкса Гізи. Через це дослідники припускають, що скам’янілості подібних стародавніх тварин теоретично можуть міститися і безпосередньо в породі монумента.

Провідний автор дослідження Пол Берк зі Шведського музею природної історії підтвердив, що така можливість існує. Водночас перевірити припущення без втручання в саму пам’ятку неможливо. Науковець жартома зауважив, що не радив би розбирати Сфінкса заради пошуку скам’янілості.

Знахідка майже століття чекала на повторне дослідження

Сам скам’янілий череп знайшли нещодавно лише в науковому сенсі. Насправді його виявили ще у 1920-х роках під час розкопок у формації Мокаттам. Тоді дослідники вважали, що рештки належать «хибному гавіалу» — Tomistoma schlegelii.

Нові методи дали змогу переглянути цю класифікацію. Зокрема, дослідники застосували комп’ютерну томографію, щоб детальніше вивчити будову черепа. Аналіз показав важливі відмінності між давньою знахідкою та «хибним гавіалом».

У результаті вчені дійшли висновку, що перед ними представник окремого, раніше невідомого виду вимерлих крокодилів.

Herugavialis належав до гавіалів — групи крокодилів, характерною рисою яких є видовжена та вузька морда. Нині збереглися лише два сучасні види цієї групи, які живуть у прісноводних водоймах Індійського субконтиненту та Південно-Східної Азії.

Чим харчувався стародавній крокодил

За будовою черепа Herugavialis був схожий на сучасного індійського гавіала. Він мав довгу тонку морду та гострі загострені зуби.

Оскільки сучасний індійський гавіал переважно полює на рибу, дослідники припускають, що схожим був і раціон Herugavialis. На користь цього свідчать також інші знахідки з формації Мокаттам — там збереглася велика кількість скам’янілостей риб.

Науковці вважають, що цей вид був не єдиним довгомордим крокодилом у тогочасній екосистемі. Herugavialis міг мешкати поряд щонайменше з двома іншими видами гавіалів.

Сьогодні такі тварини вже не зустрічаються у Середземноморському регіоні, однак палеонтологічні знахідки свідчать, що в минулому їхній ареал був набагато ширшим. Представники цієї групи протягом понад 100 мільйонів років були поширені у різних частинах світу, а багато з них мешкали у мілководних морських середовищах.

За словами Пола Берка, протягом значної частини останніх 50 мільйонів років у Середземноморському регіоні існувало велике різноманіття крокодилів, зокрема гавіалів. Їхня чисельність і різноманіття змінювалися разом із коливаннями глобальної температури та рівня моря. Приблизно шість мільйонів років тому крокодили з цього регіону зникли після висихання Середземного моря.

Чому крокодила назвали на честь єгипетського бога

Новий вид отримав назву Herugavialis cairensis на честь давньоєгипетського бога Геру. Співавтор дослідження Філіп Менніон з Університетського коледжу Лондона пояснив, що на вибір назви вплинув зв’язок знахідки з породами, з яких створено Великий Сфінкс.

Дослідники також звернули увагу на незвичайний збіг. Великий Сфінкс відомий тим, що втратив ніс, тоді як у скам’янілого черепа Herugavialis відсутній кінчик морди.