Вже не хочу відкладати на потім свої відчуття, – інтервʼю з KOLA про дебют у кіно, мрії та життя тут і зараз

Кіно часто відкриває артистів з іншого боку – дозволяє побачити їх не лише на сцені, а й у нових ролях та історіях. Для когось це випадковий досвід, а для когось – давня мрія, до якої нарешті випадає нагода наблизитися. Для KOLA кіно стало саме таким досвідом.

Співачка вперше знялася у фільмі "Крашанка 2.0", де зіграла саму себе. У прокат стрічка виходить вже 8 жовтня. 24 Канал поговорив з KOLA про її дебют, перші враження від знімального майданчика, сюжет стрічки та мрії, які вона більше не хоче відкладати на потім.

Це ваш перший досвід у кіно. Що вас переконало сказати цьому проєкту "так"?

Так, це мій перший досвід у кіно. Я давно мрію спробувати себе не лише в музиці, а й в акторстві та в ролі ведучої. Тому коли мені запропонували знятися в кіно, я подумала: чому б не спробувати? Мені було цікаво перевірити себе в новому форматі.

Якими були ваші перші враження від знімального майданчика? Що запам'яталося зі зйомок найбільше?

Перші враження – що грати в кіно набагато легше, ніж я думала, бо дуже багато дублів і репліки діляться на частинки. Для мене це було набагато простіше, ніж навіть знімати кліп, бо там я завжди то мерзну, то задихаюся від спеки або втоми. Тому мені все сподобалося. Але є важливе "але" – я там грала саму себе. Можливо, якби я грала якогось героя, мені було б дуже важко – я впевнена в цьому. Плюс у нас не було складних сцен, усе було просто. Тому я кажу виключно про свій досвід і саме в цьому фільмі.

Наскільки комфортно було грати саму себе перед камерою? Які це відчуття?

Дуже комфортно. Набагато краще, напевно, ніж грати когось, але я ж кажу… це все суб’єктивно. Можливо, коли зіграю в якомусь історичному фільмі про 60-ті роки, я скажу, що ось це було найкрутішим. Наразі просто сприймаю це як досвід, маленький крок до мрії, і я дуже вдячна продакшену за запрошення.

Як чоловік поставився до вашої появи в кіно – здивувався чи вже звик, що ви постійно пробуєте щось нове? Що сказав, коли дізнався, що ви знялися у фільмі?

Якщо чесно, вже не пам’ятаю, але він точно зрадів цьому, бо знає, що я дуже давно цього хотіла. Він не ревнував і не ставив багато запитань, бо, напевно, вже звик, що я стабільна, порядна та чесна. Він радіє всьому, що приносить радість мені!

У якому жанрі хотіли б дебютувати як акторка: комедія, драма, трилер чи фентезі?

Я думаю, це або драма, або комедія. Ніякого фентезі… я це дуже не люблю. Хочеться зіграти там, де будуть справжні емоції, де буде щось більше, ніж гра. Хочеться прожити маленьке життя.

KOLA / Фото пресслужби артистки

У стрічці ваша персонажка стає частиною дуже особистої історії про дружбу, втрату та пам'ять. Що найбільше зачепило вас у цьому сюжеті?

Сюжет неймовірний, чуттєвий, водночас веселий та сумний. Він дуже надихає, бо розповідає про справжню дружбу, яка може існувати вічність, якщо хтось один її пам’ятає. Зачепило те, що любов може спонукати до класних вчинків. І це не обов’язково любов чоловіка до жінки або навпаки – це про любов у принципі.

Якби потрібно було описати "Крашанку 2.0" однією вашою піснею, яку б ви обрали?

Однозначно – "Цінувати життя"! Цінувати людей поруч, зустрічі, моменти та любити це все.

Що б ви хотіли, щоб глядачі відчули після перегляду цієї історії?

Я б хотіла, щоб глядачі відчули любов та щирість і зрозуміли, що найбільша цінність у житті – це люди, їхні стосунки, почуття та енергія. Що бути добрим, щирим, чуттєвим – це класно. Нехай цей фільм викликає в людях натхнення творити добрі справи.

Якби одним реченням потрібно було запросити людей на цей фільм, що б ви сказали?

Приходьте на фільм, щоб відчути тотальну любов та надихнутися на те, щоб творити добро!

KOLA / Фото пресслужби артистки

Героїнею якого фільму хотіли б стати хоча б на один день?

Саме зараз я б хотіла стати Джулією Робертс у фільмі "Їж, молись, кохай". Відпустити все минуле. Знайти нових людей, нове оточення, відпустити турботи та постійне переживання за завтра. Хочу свободи. Хочу кохання, багато смачної їжі та зустрічей із класними людьми!

У житті ми часто відкладаємо важливі слова чи мрії "на потім". Чи був у вас момент, коли ви зрозуміли, що не можна чекати?

Так! Цей момент – зараз. Я всі роки повномасштабного вторгнення відкладала життя на потім, на жаль… Зараз вчуся жити тут і сьогодні, не тільки для людей, а й для себе. Я дуже виросла і морально, і енергетично, і духовно, тому наразі помічаю, що те коло оточення, яке було поруч весь цей час, доволі давно мене не радує та не підсилює, а навпаки – забирає. І от зараз вже не хочу відкладати на потім свої відчуття. Думаю, я дуже близько до того, щоб попрощатися з тим, що більше не є моїм, і сказати "так" своїм мріям, бажанням та думкам!

Яка ваша дитяча мрія досі не здійснилася?

Бути видатним дизайнером, шити одяг та створювати щось особливе. Створити свій світ і запросити людей у нього.

Що вас надихає?

Мене надихає любов, справжнє кохання. Надихають сміливі вчинки людей. Надихає добро.

KOLA / Фото пресслужби артистки

Чи був момент, коли музика допомогла саме вам пережити складний період? Поділіться ним.

Звісно. Коли є переживання, музика допомагає вивільнити емоції назовні: це і сльози, і сміх, і крик, і танці. Тобто вона змушує нас пробудитися і відчути себе. Музика – це життя, це рух, це сила, яка може змінювати людей на клітинному рівні, тож, звісно, під час моїх важливих подій або особистих переживань вона завжди поруч. Залежно від того, який запит, така і музика. Зазвичай у мене це мантри та медитації – це єдине, що повертає мені себе та відчуття в тілі, що все буде добре.

Без якої пісні не уявляєте свого життя?

Без пісні, як я скрізь не встигаю, що мало працюю та треба більше рухатися, а також ще більше всього знати. Ця пісня лунає в моїй голові майже щоранку!

Яка ваша найбільша слабкість?

Це чипси, якщо ви про їжу. Якщо про реальну слабкість… Гадаю, що це моя здатність накрутити себе і додумати.

Без чого ви не уявляєте свого дня?

Без своїх ритуалів із догляду за собою та своїм тілом, без кави, без сніданку, без ритму.

Якщо ваше життя – це фільм, як би він називався?

Мій фільм називався б так: "Вічно в пошуках істини. Шлях до Бога". Ми всі кудись біжимо і дуже часто забуваємо зупинитися, довіритися. Я вчуся цьому і хотіла б мати всередині справжній спокій та впевненість. Бажаю кожному відчути спокій усередині себе.