Зброї не буде?: як суперечка України та Південної Кореї може зіграти на руку РФ

Постачання дизельного пального до Росії викликають сумніви щодо підтримки Південною Кореєю України. Водночас суперечка навколо північнокорейських військовополонених може ще більше погіршити відносини між Києвом і Сеулом.

Про це пише оглядач NZZ Мартін Кьолінг.

Насправді ситуація з військовополоненими мала стати гуманітарним жестом: Україна дозволила двом північнокорейським військовополоненим за їхнім бажанням виїхати до Південної Кореї. Однак тепер саме через це між Києвом і Сеулом виникла дипломатична суперечка. Водночас звіт британської газети The Guardian породив додаткові сумніви щодо підтримки України з боку Південної Кореї. За даними видання, протягом останніх місяців країна поставила до Росії 176 тисяч тонн дизельного пального.

Суперечка навколо військовополонених виникла несподівано. 23 вересня президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що двом північнокорейцям дозволили виїхати з України. Після цього Сеул звинуватив Зеленського в порушенні домовленості про нерозголошення. У вівторок Південна Корея пригрозила відкликати свого посла з України, якщо Київ належним чином не вибачиться.

За словами Мартіна Кьолінга, обидві ситуації демонструють складність зовнішньополітичного балансування президента Південної Кореї Лі Чже Мьона — між Україною та США з одного боку і Росією та Північною Кореєю з іншого.

Лі прагне підтримувати Україну, зокрема тому, що Сеул отримує від Києва важливу інформацію про північнокорейські війська та озброєння. Водночас він намагається покращити відносини із сусідніми ядерними державами — Китаєм, Росією та передусім Північною Кореєю.

Причиною цього є дедалі сильніше відчуття загрози. Північна Корея, яка отримує російські технології та військові знання, стає дедалі небезпечнішою для Південної Кореї у військовому плані. Тому Лі прагне налагодити діалог із Пхеньяном. Хороші відносини з Росією та Китаєм мають допомогти йому впливати на лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.

Як зазначає Кьолінг, проблема полягає в тому, що ці цілі дедалі більше вступають у конфлікт — і мимоволі грають на користь Росії.

На думку Чун Че Сона, директора Інституту Східної Азії Сеульського національного університету, суть конфлікту полягає в різному ставленні до військовополонених: «Україна розглядала їх як козир у своїй інформаційній кампанії проти Росії, тоді як Південна Корея — як гуманітарне питання».

Київ сподівається на зброю із Сеула

Київ уже давно прагне отримати від Південної Кореї прямі поставки зброї, зокрема зенітних ракет. Південна Корея також стала важливим постачальником озброєння до Європи, зокрема для Польщі.

Однак уряди Південної Кореї — як попередні консервативні, так і нинішній лівий — відмовлялися від прямих поставок зброї Україні, зважаючи на власні геополітичні інтереси. Водночас 2023 року Південна Корея поставила США близько 500 тисяч артилерійських снарядів, таким чином опосередковано підтримавши американські поставки Києву. Безпосередньо ж Сеул надає Україні гуманітарну допомогу та допомогу у відновленні.

За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту світової економіки, загальна сума такої допомоги становить 650 мільйонів євро. Крім того, Україні надали кредит на 2,1 мільярда євро.

Дизель для противника у війні

Поставки дизельного пального створюють для Києва додаткові причини для занепокоєння. Південна Корея не лише, як деякі європейські країни, купує енергоносії у Росії. Її експорт допомагає Москві долати дефіцит пального, який виник через українські удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах.

Ще в серпні агентство Reuters повідомляло про поставку 30 тисяч тонн дизельного пального з Південної Кореї. Новий звіт свідчить, що йдеться про постійний бізнес — до того ж цілком легальний. Південна Корея внесла до свого санкційного списку понад 1400 товарів, однак нафтопродукти до нього не включила. Цією прогалиною користуються компанії.

Зеленський використовує участь північнокорейської зброї та військових у війні проти України як аргумент, щоб спонукати Південну Корею змінити позицію щодо постачання зброї. «Той факт, що північнокорейські військові отримали на полі бою знання та досвід, є дуже небезпечним фактором», — попередив він на вихідних.

Звільнення військовополонених дало Зеленському ще одну можливість наголосити на цій воєнній загрозі. На думку Фредеріка Шпора, відповідального за питання Кореї та Тайваню у Фонді Фрідріха Науманна, саме це і стало проблемою.

«Можливо, українці неправильно оцінили, наскільки чутливою ця тема є для Південної Кореї», — зазначив він.

Чому президент Південної Кореї Лі відреагував обурено

Пхеньян щоразу дуже різко реагує, коли північнокорейцям вдається потрапити до Південної Кореї. Щоб не провокувати режим Кім Чен Ина, Сеул намагається не розголошувати подібні випадки.

Крім того, Зеленський дав консервативній опозиції додаткові аргументи проти президента, популярність якого вже різко впала. За словами Шпора, ситуацію ускладнює й те, що Лі знову хоче започаткувати діалог із Кімом та сприяти проведенню зустрічі між лідером Північної Кореї Кім Чен Ином і президентом США Дональдом Трампом.

Шпор вважає надію на те, що Трамп зможе покращити відносини між Північною та Південною Кореєю, ілюзорною.

«Але з погляду Лі ініціатива Зеленського припала на невдалий момент», — зазначив Шпор. «Тому він так різко відреагував».

Спочатку Лі вимагав від Зеленського вибачень за порушення довіри. Коли Київ заперечив, що взагалі існувала угода про нерозголошення, Лі висловив своє обурення на платформі X. Він звинуватив Зеленського в тому, що той виставляє його брехуном.

«Оскільки це питання стосується репутації громадян і держави Республіка Корея, ми не можемо цього терпіти», — написав Лі, пригрозивши жорсткішими заходами, якщо Україна не вибачиться.

Розриву не буде — але поставки зброї, ймовірно, скасовані

Втім, Шпор не вважає спалах обурення Лі зміною зовнішньополітичного курсу Південної Кореї або тим більше зближенням із Росією. За його словами, зенітні ракети, на які розраховував Київ, «тепер, ймовірно, остаточно не розглядатимуться».

Водночас Південна Корея й надалі постачатиме зброю до Європи та поглиблюватиме інтеграцію з американськими ланцюгами постачання.

Південнокорейський експерт Чун також не очікує розриву відносин. Він вважає вимогу вибачень обґрунтованою.

«Однак національним інтересам не відповідатиме ситуація, за якої це загалом зашкодить співпраці з Україною на робочому рівні», — зазначив він.

Тому експерт радить шукати компроміс. На його думку, для Південної Кореї надто важливою є інформація про військові можливості Північної Кореї, яку Сеул отримує від України. Тепер дипломатам обох країн належить подолати суперечності — перш ніж цим скористається Росія.

Що відомо про скандал між Україною та Південною Кореєю — останні новини:

Напередодні між Україною та Південною Кореєю виник дипломатичний конфлікт через передавання Сеулу двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими силами у Курській області. У Сеулі заявили, що сторони домовлялися про конфіденційність, а публічна заява Володимира Зеленського в ООН нібито порушила цю домовленість. Київ натомість заперечує, що брав на себе зобов’язання приховувати сам факт передавання. Південна Корея вимагає від України пояснень і вибачень та викликала українського дипломата. На тлі скандалу в країні вже лунають заклики переглянути програми допомоги Україні, однак про фактичне скорочення підтримки наразі не йдеться.

Національна розвідувальна служба Південної Кореї заявила, що саме Україна на початку переговорів попросила зберігати в таємниці передавання двох військовополонених із КНДР. У Сеулі стверджують, що Київ і Сеул мали спільне розуміння щодо конфіденційності, хоча окремої домовленості між президентами Володимиром Зеленським і Лі Чже Мьоном розвідка не підтвердила. Водночас Київ раніше заперечував існування формальної угоди про нерозголошення.