ЗМІ: у ЄС сперечаються щодо доступу до фонду конкурентоспроможності для країн за межами блоку

Переговори щодо запропонованого ЄС Європейського фонду конкурентоспроможності у розмірі 409 млрд євро викликають розбіжності між країнами-членами та Європейським парламентом щодо того, чи слід дозволяти державам з-за меж ЄС отримувати кошти з цього фонду на оборонні цілі.

Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, передає "Європейська правда".

У середу посли ЄС обговорять компромісний текст, запропонований ірландським головуванням, який дозволить третім країнам підписувати угоди про асоціацію з Євросоюзом для участі в оборонних програмах, що фінансуються блоком.

Франція та кілька інших країн прагнуть обмежити доступ до фонду стороннім учасникам, тоді як більшість столиць хочуть надати більше можливостей компаніям із третіх країн, повідомили Politico троє дипломатів. 

Кошти ЄС надходять від платників податків блоку, що створює тиск на збереження цих ресурсів у межах ЄС на користь європейських виробників озброєння. Однак багато країн хочуть, щоб ця можливість була відкритою для союзників з огляду на період стрімких геополітичних змін.

Інституції ЄС ведуть переговори щодо наступного довгострокового бюджету блоку. Європейський фонд конкурентоспроможності є головним інструментом ЄС для підвищення стратегічної промислової конкурентоспроможності, переходу на чисту енергетику, а також безпеки та оборони. Європейська комісія запропонувала, щоб 131 млрд євро з наступного бюджету було виділено на оборону та космічну галузь.

Встановлення правил щодо того, чи можуть компанії та проєкти з-поза меж ЄС претендувати на фінансування з фонду, вже спричиняє напруження у відносинах із такими партнерами, як Канада, які прагнуть налагодити тісніші зв’язки з блоком.

Це також дратує США, які з обережністю ставляться до ініціативи "купуй європейське", що може витіснити їхню оборонну промисловість.

НАТО стурбоване тим, що заохочення європейських оборонних зусиль може призвести до розколу трансатлантичного альянсу. Виступаючи в Європейському парламенті, Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі Алексус Гринкевич, заявив, що "акцент на тому, де щось виготовлено, а не на тому, наскільки добре воно працює в бою, як воно показує себе на полі бою, приносить користь лише нашим супротивникам".

Спочатку передбачалося, що доступ до коштів оборонного фонду отримають близькі союзники, такі як Україна, та інші партнери ЄС, наприклад Норвегія, які автоматично братимуть участь у програмі без необхідності підписувати угоду про асоціацію з блоком і робити внески до програми.

Наразі ірландське головування в Раді висунуло проєкт пропозиції, згідно з яким усі країни, що не входять до ЄС і бажають взяти участь, повинні будуть підписати угоди про асоціацію. Це стосується не лише Канади та Великої Британії, а й таких країн, як Україна та Норвегія. Крім того, усі вони повинні будуть робити внески – або грошові, або, у випадку України, у вигляді оборонних технологій, зазначили дипломати.

Деякі посадовці заявили, що малоймовірно, що посли країн ЄС досягнуть угоди щодо ірландської пропозиції в середу.

Писали, що дванадцять країн ЄС наполягають на тому, щоб майбутні оборонні програми блокузалишалися відкритими для союзників поза межами Євросоюзу, тим самим кидаючи виклик прагненню Франції запровадити суворі правила європейської преференції.

Тим часом Німеччина, Данія, Нідерланди, Австрія, Фінляндія та Швеція закликали Європейську комісіюскоротити запропонований довгостроковий бюджет на 2028-2034 роки на кілька сотень мільярдів євро.