Бюджет-2027 і "космічні" діри: чому держава витрачає мільярди на кешбеки й телемарафон під час війни

Попри рекордну потребу в 52,6 мільярда доларів міжнародної підтримки на 2027 рік та посилення вимог з боку МВФ і Євросоюзу щодо проведення реформ, влада продовжує закладати мільярдні видатки на популістські проєкти, телемарафон "Єдині новини" та сумнівні державні експерименти. Чому темпи реформ сповільнюються, за яких умов партнери готові надавати транші та що пропонується змінити в бюджетній політиці – у детальному огляді.

"Космічний" дефіцит та похмурі прогнози на 2027 рік

Під час публічних виступів керівництво держави все частіше звертається до теми нестачі коштів у державному бюджеті. 18 вересня президент Володимир Зеленський схарактеризував поточний стан фінансів без прикрас:

"Готуємо деякі пропозиції, як виходити з дефіциту… космічного, між нами говорячи".

Складну фінансову реальність підтверджують і в парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Його очільник, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, прогнозує подальше ускладнення ситуації:

"У 2027 році ми матимемо найскладнішу ситуацію з бюджетом за усі часи повномасштабної війни".

Цифри проєкту державного бюджету на 2027 рік демонструють масштаб проблеми: загальні видатки закладено на рівні 7 трильйонів 272 мільярдів гривень, з яких 4 трильйони 885 мільярдів спрямовуються на сектор безпеки й оборони. Для перекриття розриву між власними доходами та потребами державі необхідно залучити 52,6 мільярда доларів міжнародної допомоги. Водночас за даними Мінфіну, лише протягом 2026 року Україна вже залучила 31,3 мільярда доларів зовнішнього фінансування, що свідчить про високу залежність економіки від закордонних надходжень.

Гроші в обмін на рішення: умови Ukraine Facility та МВФ

Міжнародна підтримка не є безумовною – фінансування від союзників і міжнародних інституцій прямо прив'язане до проведення системних внутрішніх реформ.

Програма Ukraine Facility передбачає виділення до 50 мільярдів євро у 2024-2027 роках у формі грантів та кредитів. Надання кожного траншу залежить від виконання конкретних індикаторів у сферах державних фінансів, антикорупції, управління та євроінтеграції. Проте під час сьомого платежу із 20 необхідних кроків Україна повністю виконала лише 11, через що отримала лише часткову виплату.

Наступний транш у розмірі 2,103 мільярда євро прив'язаний до низки принципових умов, серед яких:

• реформа ДБР та зміни до Кримінального процесуального кодексу;
• збереження та захист процесуальної підслідності НАБУ і САП;
• проведення незалежних експертиз та залучення міжнародних експертів до роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС);
• імплементація антикорупційної програми.

Паралельно діє чотирирічна програма МВФ на 8,1 мільярда доларів, покликана допомогти закрити загальний фінансовий розрив розміром 136,5 мільярда доларів. Хоча кількісні критерії програми виконуються, у липні Фонд констатував сповільнення темпів виконання структурних маяків і закликав Україну активніше мобілізовувати власні доходи, боротися з тіньовою економікою та ухиленням від сплати податків.

Мільярди на експерименти проти бюджетних реалій

На тлі затримок із реформами виникають публічні дискусії між гілками влади щодо відповідальності за ухвалення необхідних законів. 1 вересня Володимир Зеленський дорікнув парламенту за затримку законопроєктів:

"Є частина відповідальності перед народом України й у парламентарів: близько 15 мільярдів доларів – їхня частина роботи, яку необхідно виконати. І якщо хтось уже хоче виборів, якщо хтось уже думає про рейтинги й свої політичні вигоди, то сьогодні, у час цих тривог, зараз, у час цієї війни, треба думати виключно про те, що потрібно на оборону, на роботу держави, на виплати людям".

Водночас експерти та аналітики звертають увагу на розподіл внутрішніх ресурсів держави. Попри заяви про брак коштів, уряд продовжує фінансувати масові або неефективні ініціативи:

• "Зимова тисяча": у 2025 році заявки на отримання виплати подали 18 мільйонів громадян, хоча програма не мала адресного характеру та надавалася без урахування матеріального стану отримувачів.
• "Національний кешбек": у 2025 році на програму витратили близько 4 мільярдів гривень. Згодом голова фінансового комітету Данило Гетманцев визнав її неефективність:

"Так, я з першого дня не підтримував "Національний кешбек"".

У проєкті бюджету-2027 фінансування цієї програми вже скасовано.

• Скринінг здоров'я 40+: за понад 1,8 мільйона заявок виплачено 2,15 мільярда гривень для 693 тисяч осіб.
• Телемарафон "Єдині новини": у проєкті бюджету-2027 на його фінансування знову закладено 1 мільярд 620 мільйонів гривень, попри постійний дефіцит коштів на військові потреби.

Альтернативні розрахунки: 500 мільярдів додатково для ЗСУ

В парламентській опозиції закликають переглянути пріоритети державного бюджету. Лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко запропонував перелік скорочень видатків, який, за розрахунками фракції, дозволить акумулювати щонайменше 500 мільярдів гривень додатково на потреби Збройних Сил України.

"Нарешті перевести економіку на військові рейки і перестати розраховувати бюджет з припущенням, що війни немає. Ні. Нам потрібна стратегія, яка дає змогу вистояти в Україні у довгій війні", – наголосив Петро Порошенко.

Пропозиції передбачають відмову від фінансування непрофільних та популістських програм, перенаправлення коштів дорожніх і спецфондів безпосередньо на закупівлю озброєння, а також скорочення утримання державного апарату.

Криза врядування та загрози воєнного часу

Економічні аналітики зазначають, що за проблемами з дефіцитом криється ширша системна криза якості державного управління. Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар охарактеризував поточні управлінські підходи так:

"Відсутність стратегії, нездатність визначати пріоритети – розпорошення ресурсів, термінове замість важливого […] лояльність замість компетентності […] нездатність управляти обмеженими ресурсами, ризиками та кризами, будувати сталі процеси".

Ситуація ускладнюється постійними російськими атаками на енергетичну та критичну інфраструктуру, що безпосередньо шкодить експортному потенціалу й зменшує податкові надходження до бюджету. Поєднання системних розкрадань, гучних корупційних скандалів у владних кабінетах та неефективного використання наявних ресурсів ставить під загрозу ритмічність подальшої міжнародної допомоги.

На тлі підготовки до чергової важкої зими Україна більше не має фінансового запасу на помилки, а отримання критично важливих зовнішніх траншів у 2027 році вимагатиме від влади реальних внутрішніх реформ замість відстороненої риторики.

Подібний прагматизм має поширитися і на міжнародну діяльність: численні форуми, швейцарські, польські чи карпатські саміти, яскраві фотографії та підписані декларації більше не можуть бути самоціллю. Дипломатичні зустрічі є беззаперечно важливими для залучення допомоги, зброї та санкційних рішень, однак в умовах жорсткого фінансового виснаження тест на їхню доцільність стає гранично простим: що саме залишається після спалахів камер та відлуння оплесків? Критерієм оцінки має стати не кількість проведених закордонних заходів, а чіткий і зрозумілий результат – підписані контракти, залучені гроші, поставлена зброя, нові дієві коаліції та реалізовані енергетичні проєкти.

О. Рибінська

Читайте також попередній великий матеріал проєкту "НЕ ВЕДІТЬСЯ": Сім років від обіцянки "вироку": як "нові обличчя" влади опинилися під прицілом НАБУ та САП.