На фоні «жорсткої економії»: Кабмін вирішив дофінансувати телемарафон на 100 млн грн

Урядове держпідприємство  «Мультимедійна платформа іномовлення України» 6 жовтня уклало три угоди з телеканалами на створення контенту для телемарафону «Єдині новини» на суму 75,02 млн гривень і планує укласти ще одну вартістю 25 млн гривень найближчим часом, пишуть «Наші гроші», посилаючись на дані системи Prozorro. 

Видання нагадує, що в  квітні з телеканалами уклали чотири угоди на створення контенту для телемарафону на 2026 році на 637,96 млн грн. Відповідно трьом телеканалам уже дозамовили послуги на жовтень-грудень, а угода з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» очікується.

Таким чином в сумі вартість створення контенту для телемарафону у 2026 році зросла до 712,99 млн грн.

У підсумку замовлення між телеканалами розподілилось так:

• «Ми-Україна» — 1046 годин — сумарна вартість 204,587 млн гривень;
• «СЛМ Новини» — 1480 годин на суму 204,147 млн гривень;
• «Студія «1+1» — 1143 годин — загальна вартість 179,165 млн гривень;
• «Інтер» — 1085 годин на суму 125,088 млн гривень.

Якщо ж сумувати видатки на ще один телемарафон для телеканалу  «Freeдом», то виробникам контенту для обох марафонів держава заплатила майже 3,45 млрд грн. 

За даними «Spending», видатки на телемарафон дофінансували навіть після того, як прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив про жорстку економію бюджету та скорочення видатків, у тому числі на будівництво захисних споруд для енергетики. Так, 3 жовтня Мультимедійна платформа іномовлення України перерахувала телеканалам «Інтеру та «Ми – Україна» 27,81 млн грн. 

Ще торік соціологічні опитування показували, що телемарафон «Єдині новини» постійно або часто переглядають лише чверть українців. Таким чином він не входить навіть у трійку найпопулярніших джерел інформації. 

Раніше у 2024 році міжнародна організація «Репортери без кордонів» закликала скасувати телемарафон «Єдині новини», оскільки він застарів та послаблює медіаплюралізм. 

Українська економіка, витримавши обвал 2022-го, так і не пройшла структурної перебудови.  Дані уряду, НБУ та Опендатабот уже фіксують ознаки системної кризи: падіння промисловості, колапс експорту металу, зростання податкового боргу бізнесу. Економіст Олексій Кущ у статті «Україна не готова до нової кризи, а вона вже тут» пояснює, як дорого економіка зараз має платити за невиконане «домашнє завдання» попередніх воєнних урядів.