Поліцейський з Київщини продав криптовалюту на 63 млн грн і не задекларував

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки недостовірного декларування у щорічній декларації старшого оперуповноваженого карного розшуку поліції Київської області Віталія Комизи. Під час повної перевірки документа фахівці звернули увагу на масштабні операції з криптовалютою, банківські надходження та інші відомості, які, за висновками НАЗК, були відображені неповністю або некоректно.

Найбільше питань у перевіряльників викликали операції з продажу цифрової валюти Tether. За інформацією, отриманою від криптовалютної біржі Binance, протягом 2025 року поліцейський провів понад тисячу завершених угод на платформі. Загалом ішлося про продаж близько 1,45 млн USDT, за які він отримав майже 62,9 млн гривень.

Криптовалютні операції на десятки мільйонів

За даними перевірки, операції здійснювалися з 6 лютого до 28 серпня 2025 року. Більшість угод правоохоронець проводив як автор оголошень на платформі. Таких операцій було 1127, а загальна сума коштів за ними становила приблизно 58,7 млн гривень. Ще у 24 випадках він приймав пропозиції інших користувачів. За цими угодами поліцейський отримав близько 4,2 млн гривень.

Гроші надходили на рахунки, відкриті в різних українських банках. Найбільший обсяг переказів, за матеріалами перевірки, пройшов через Райффайзен Банк — понад 31 млн гривень. Ще приблизно 17,3 млн гривень надійшло через Ощадбанк, 8,6 млн — через ПУМБ, а близько 3,5 млн гривень — через Укрсиббанк. Інші суми зараховувалися на рахунки в інших фінансових установах.

Таким чином, операції мали значний грошовий обсяг і відбувалися систематично протягом кількох місяців. Саме тому НАЗК розглядало їх не як поодинокі перекази власних коштів, а як фінансові операції, які мали бути належним чином відображені у декларації посадовця.

У своїх поясненнях Віталій Комиза зазначив, що не отримував дохід від торгівлі криптовалютою, а лише здійснював оборот власних грошей. За його словами, він планував набути статусу мерчанта, для чого необхідно було забезпечити певний обсяг операцій на платформі. Для проведення угод, як пояснював поліцейський, він використовував близько 700 тисяч гривень власних коштів, які були задекларовані за попередній рік, а також гроші, позичені у знайомих.

Однак НАЗК не погодилося з таким трактуванням операцій. В агентстві наголосили, що для цілей фінансового контролю доходом можуть вважатися кошти, отримані декларантом, незалежно від їхнього розміру та того, як саме особа пояснює їхнє походження. Законодавство також не обмежує поняття доходу виключно заробітною платою чи іншими традиційними виплатами.

Що саме не вказали у декларації

На думку НАЗК, продаж USDT за гривні є завершеною операцією купівлі-продажу. Відтак кошти, отримані внаслідок таких угод, повинні були бути відображені у декларації у встановленому порядку. Агентство також встановило, що посадовець не задекларував 65 правочинів із криптовалютою, кожен із яких перевищував поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На момент проведення перевірки такий поріг становив 151,4 тисячі гривень. Загальна сума операцій, які, за висновками НАЗК, не були належно зазначені, сягнула приблизно 16,3 млн гривень. Це стало однією з ключових обставин, через які агентство дійшло висновку про можливе декларування недостовірних відомостей у великому розмірі.

Окрім криптовалютних активів і пов’язаних із ними надходжень, під час перевірки виявили інші неточності. Зокрема, у декларації не були зазначені окремі банківські рахунки. Також виникли питання щодо автомобіля Tesla Model 3, який належить дружині поліцейського.

У документі навпроти вартості транспортного засобу було вказано, що така інформація не застосовується. Водночас у відповідному реєстрі вартість автомобіля зазначена на рівні приблизно 404,8 тисячі гривень. НАЗК вважає, що ці дані також мали бути відображені у декларації коректно та повно.

Окремо агентство звернуло увагу на позику в розмірі 8 тисяч доларів. За результатами перевірки, декларант указав її без належного зазначення суми та відобразив відповідні відомості з порушеннями. У сукупності ці обставини свідчать не лише про можливу помилку в одному пункті декларації, а про низку невідповідностей, які стосуються коштів, майна, рахунків і фінансових зобов’язань.

Які наслідки може мати висновок НАЗК

За результатами повної перевірки НАЗК встановило ознаки подання завідомо недостовірних відомостей у великому розмірі. У матеріалах агентства вказано, що описані обставини можуть свідчити про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Водночас сам висновок НАЗК не означає автоматичного визнання особи винною. Остаточну правову оцінку діям посадовця мають надати компетентні органи в межах кримінального провадження, якщо його буде розпочато, а питання вини вирішується виключно судом. На цьому етапі йдеться про виявлені агентством ознаки можливого порушення антикорупційного законодавства та невідповідності у поданій декларації.

Ситуація привертає увагу також через масштаб заявлених операцій. Йдеться не про кілька випадкових переказів, а про 1151 завершену P2P-угоду та десятки мільйонів гривень, що пройшли через банківські рахунки протягом одного деклараційного періоду. Для працівників правоохоронних органів вимоги фінансового контролю мають особливе значення, адже декларування покликане забезпечити прозорість їхнього майнового стану та руху коштів.

Якщо під час подальшого розгляду буде доведено, що посадовець навмисно вніс до декларації неправдиві відомості або приховав інформацію про активи та фінансові операції, це може мати як кримінальні, так і службові наслідки. Водночас усі обставини мають бути перевірені в установленому законом порядку з урахуванням пояснень самого декларанта та документів, отриманих від банківських установ і криптовалютної платформи.

Цей випадок демонструє, що цифрові активи та операції з ними дедалі частіше стають предметом антикорупційного контролю. Використання криптовалюти не звільняє декларантів від обов’язку повідомляти про доходи, правочини, рахунки та інші фінансові обставини, якщо вони підпадають під вимоги законодавства.