Скандал: Південна Корея обурена заявами України щодо палива для РФ

На початку жовтня між Києвом та Сеулом спалахнула нова дипломатична суперечка. Українська сторона, зокрема уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, публічно заявила, що Південна Корея використовувала свої порти для постачання пального до Росії, що, на його думку, допомогло Москві компенсувати наслідки українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

Ці заяви ґрунтувалися на аналізі портових записів та інформації про пересування суден. За даними Києва, протягом липня та серпня до російського Далекого Сходу було відправлено понад 176 000 тонн нафтопродуктів. При цьому сім танкерів здійснювали завантаження в південнокорейських портах, здійснивши 14 рейсів. Примітно, що три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС, а один танкер використовував перевантаження з судна на судно у водах Південної Кореї для прикриття.

У відповідь на це, речниця президента Південної Кореї Кан Ю Чжон категорично відкинула звинувачення, назвавши їх «неправильними та недоречними». Вона закликала Україну припинити поширення заяв, які підривають міжнародну довіру без належної перевірки фактів. За словами Чжон, інформація України про конкретні перевезення не дозволяє достеменно встановити всі обставини операцій, включаючи сторони торговельних угод, походження пального та кінцевих покупців.

Сеул наголосив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії країна послідовно дотримується міжнародних санкцій та застосовує власні механізми експортного контролю. Південнокорейська влада також заявила, що проводить перевірку обставин перевезень і, у разі виявлення порушень, вживатиме необхідних заходів.

Ця ситуація виникла на тлі раніше висловленого невдоволення Сеула щодо нібито порушення Україною угоди про конфіденційність щодо передачі північнокорейських військовополонених. Південна Корея навіть розглядала можливість відкликання свого посла через незадоволення вибаченнями України, а раніше відкрито погрожувала наслідками через цей інцидент. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що підтримував контакт зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою щодо ситуації навколо військовополонених КНДР.

Незважаючи на заперечення Сеула, українське МЗС підтвердило наявність каналів, які підтверджують використання підсанкційних танкерів для постачання палива Росії. Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий сказав, що ці факти були передані корейській стороні із запитом на пояснення ситуації. Опубліковані розповіло 8 жовтня видання Bloomberg.

Цей інцидент посилює напруженість у дипломатичних відносинах між Україною та Південною Кореєю, що виникла на тлі низки інших спірних питань, включаючи питання північнокорейських військовополонених. Заяви України про постачання палива співпали з повідомленнями про значні втрати російської нафтопереробної промисловості, що надає цим звинуваченням додаткової ваги.

Адміністрація президента Південної Кореї посилається на офіційну торговельну статистику, за якою з серпня 2025 по серпень 2026 року не було зафіксовано експорту дизельного пального, бензину або авіаційного пального до Росії. Це свідчить про розбіжність у даних та інтерпретаціях ситуації.

«Ми закликаємо українську сторону утримуватися від публічних заяв, які спотворюють відповідну політику Південної Кореї або підривають міжнародну довіру без достатньої перевірки фактів», — заявила речниця президента Південної Кореї Кан Ю Чжон.

Подальший розвиток цієї ситуації залежатиме від результатів розслідування, обіцяного Сеулом, а також від здатності обох сторін знайти дипломатичне рішення для врегулювання суперечки. Напруженість у відносинах між країнами може мати ширші наслідки на міжнародній арені.