Суддя Федерального апеляційного суду визнав неконституційним місячне відстеження номерних знаків без ордера

Автоматичні зчитувачі номерних знаків давно стали звичним явищем у США. Вони фіксують автомобілі, що проїжджають повз, і накопичують величезні бази даних про те, де ці машини були. Тепер федеральна суддя в Оклахомі постановила, що конкретний випадок використання місячного масиву даних ALPR для відстеження без ордера порушив Четверту поправку. Вона навіть назвала цю технологію формою «невибіркового масового стеження». Це важливе рішення, але воно не означає, що камери зникнуть за одну ніч.Спершу може здатися, що це нищівний удар для Flock Safety, яка керує однією з найбільших мереж ALPR у країні. Однак є два важливі застереження. По-перше, це рішення окружного суду, прив’язане до однієї кримінальної справи. По-друге, це не загальнонаціональна заборона і не обов’язковий прецедент для інших судів. І, мабуть, найважливіше: міркування судді не обмежувалися лише Flock.Йдеться про Мелісу Кайл, яка їхала на Mazda SUV через Оклахому, коли заступник шерифа округу Талса Фредді Аланіз побачив її каліфорнійський номерний знак. За словами федеральної судді Сари Хілл, Аланіз почав переслідувати Mazda «без очевидної причини, крім» каліфорнійського номера. Він також перевірив номер через доступні йому системи ALPR. На той момент, як встановив суд, Аланіз знав лише те, що автомобіль має каліфорнійські номери.Пошук показав нещодавню поїздку до кордону Каліфорнії й Аризони та назад у напрямку Міссурі. Згодом Аланіз зупинив Кайл за порушення правил дорожнього руху й розпитував її про подорожі, продовжуючи переглядати записи ALPR. Після того як Кайл відмовилася дати згоду на обшук Mazda, залучили службового собаку. Зрештою офіцери виявили 91 фунт (41 кг) метамфетаміну. Це звучить як серйозне вилучення. Проблема була в тому, як поліція до цього дійшла.Хілл визнала початкову зупинку виправданою. Порушення правил руху є законною підставою для зупинки, але суддя постановила, що Аланіз не мав розумної підозри, щоб продовжувати її. Окремо вона визнала використання історичних баз ALPR неконституційним обшуком без ордера. Це і є ключовим моментом. Масштаб доступного відстеження, схоже, відіграв вирішальну роль.Аланіз міг отримати щонайменше 30 днів інформації про місцеперебування автомобіля з кількох штатів. Його пошук повернув понад 50 записів, які документували автомобіль Кайл протягом місяця. Хілл визнала, що люди зазвичай не мають очікування приватності, просто рухаючись громадською дорогою. Але суд стурбувало те, що безліч спостережень можна об’єднати в історію переміщень конкретної людини, доступну для пошуку.Хілл зазначила, що мережі ALPR безперервно збирають інформацію про автомобілі незалежно від того, чи підозрюють їхніх водіїв у скоєнні злочину. Зрештою суд постановив виключити докази, отримані після пошуку в ALPR.Перш ніж хтось почне знімати камери Flock зі стовпів, варто врахувати, що це рішення має серйозні обмеження. Хілл — федеральна окружна суддя в Північному окрузі Оклахоми. Її постанова не робить пошуки ALPR неконституційними по всій країні, і вона визнала, що майже всі суди, які раніше розглядали це питання, дійшли протилежного висновку.Кілька інших федеральних судів в Оклахомі постановили, що використання ALPR не є обшуком у розумінні Четвертої поправки. Flock також наголосила на цьому, заявивши, що не була стороною справи, і аргументуючи, що рішення суперечить іншим постановам. Компанія очікує, що його оскаржать і скасують. Утім, наслідки зрештою можуть вийти далеко за межі однієї компанії.Хоча Flock привертає найбільше уваги довкола ALPR, вона не єдина. Компанії Motorola Solutions, Genetec, Rekor, Axon і Leonardo також пропонують технології розпізнавання номерних знаків. Що важливіше, думка Хілл розглядає конституційне питання переважно в термінах технології ALPR, а не оголошує неконституційним обладнання якоїсь однієї компанії.Це ключово, бо якщо тлумачення суду зрештою широко сприймуть апеляційні суди, заміна Flock на інший бренд ALPR не допоможе. Будь-яка достатньо широка мережа ALPR, здатна створювати порівнянні історичні дані про місцеперебування, потенційно може зіткнутися з тими самими питаннями Четвертої поправки.Наразі ж це дуже велике «якщо». Одна федеральна окружна суддя провела конституційну межу, якої інші суди переважно не проводили. А от що станеться, якщо вищі суди почнуть проводити її в тому самому місці, — ось де може стати справді цікаво.Постанова Сари Хілл вписується в ширшу судову дискусію про те, як Четверта поправка має працювати в епоху великих даних. Раніше Верховний суд США у справі Carpenter v. United States визнав, що тривале відстеження місцеперебування за допомогою даних стільникових веж може бути обшуком, навіть якщо окремі точки даних збиралися третіми сторонами. Тут ідеться не про телефон, а про номерні знаки, які фіксують у публічному просторі. Але логіка схожа: окреме спостереження на дорозі не є проблемою, а от агрегація тисяч таких спостережень у докладну картину життя людини може змінювати конституційну оцінку.Якщо апеляційні суди колись підтримають такий підхід, правоохоронцям, імовірно, доведеться частіше отримувати ордери для історичних запитів до ALPR, скорочувати періоди пошуку або документувати конкретні підстави для підозри. Компанії, своєю чергою, можуть переглянути строки зберігання даних і політики доступу. Але якщо рішення скасують в апеляції, нинішня практика може залишитися майже незмінною. Саме тому ця справа важлива не як остаточна заборона, а як спроба однієї судді окреслити межу, яку інші суди поки що не поспішають визнавати.Головне зображення: Flock Safety