Кияни тікають зі столиці від ракет і холоду: чи буде масовий виїзд — BBC

Посилення російських обстрілів Києва та перспектива чергової важкої зими змушують тисячі киян шукати порятунку за кордоном чи в селах. Через загрозу для життя та здоров’я мешканці столиці масово замислюються над виїздом. Опитування свідчать, що майже половина українців готові покинути свої домівки в разі погіршення умов.

Про це йдеться у статті BBC.

Деякі кияни виїжджають за кордон перед холодами

Мати двох дітей Марія Шостак збирає речі та готується залишити свою невелику квартиру в Києві, згадуючи, наскільки складною для неї була минула зима.

«Минулої зими в Києві було дуже важко. Були дні й тижні, коли ситуація ставала нестерпною. Я почала думати, що більше не переживу ще одну таку зиму», — розповідає жінка.

Марія вирішила не чекати на настання холодів. Через нещодавнє посилення російських атак на столицю вона вирішила виїхати з України.

«Усе змінилося наприкінці серпня — на початку вересня, коли Київ почали атакувати цілодобово. Раніше безпілотники й ракети перехоплювали десь на околицях міста. Тепер це відбувалося в центрі, просто над нашими головами», — розповідає вона.

Упродовж кількох тижнів російські удари ставали дедалі інтенсивнішими. До кінця вересня під атаками опинилися автозаправні станції, електростанції та важливі мости через Дніпро. На цьому тлі міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що столиця перебуває в «дуже драматичній ситуації». Він наголосив, що російські атаки «розривають Київ на частини».

Діти Марії — чотирирічний Артур і дворічна Кіра — народилися вже після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Прагнучи убезпечити дітей від ще однієї складної зими, жінка вирішила разом із ними виїхати за кордон. Зимові місяці родина планує провести в єгипетській Хургаді на узбережжі Червоного моря. За словами Марії, цей варіант доступніший за європейські напрямки, а клімат там значно тепліший.

«Я зовсім не почуваюся в безпеці в Україні», — каже вона.

Скільки українців готові виїхати за кордон через посилення атак

Опитування показують, що чимало українців поділяють побоювання Марії, хоча поки що не всі готові до такого радикального кроку, як виїзд із країни.

За результатами вересневого дослідження компанії Gradus, 40% українців замислювалися над переїздом у разі подальшого погіршення умов життя. Водночас 35% респондентів заявили, що не планують нікуди переїжджати, а ще 25% не змогли визначитися зі своєю позицією.

«Люди замислюються над сукупністю чинників, які спричиняють стрес. Йдеться не лише про електроенергію та відключення світла, як минулої зими. Росіяни атакують великі логістичні центри, а це означає, що населення непокоїться через постачання товарів і наявність продуктів харчування взимку», — розповіла засновниця та генеральна директорка Gradus Євгенія Близнюк.

Як російські атаки впливають на українських дітей

Відчуття небезпеки та тривожні передчуття особливо гостро позначаються на сім’ях, які виховують маленьких дітей. Ірина розповідає, що минулої зими її трирічна донька Поліна важко переносила побутові умови.

«Іноді в нас тижнями не було опалення, а температура у квартирі становила нуль або п’ять градусів. Тож перебувати тут із маленькою дитиною, яка постійно хворіє, було ненормально», — розповідає Ірина.

Нові небезпечні події, які пережила родина, ще більше погіршили стан дівчинки.

«Цього року ми пережили два ракетні удари», — каже мама Поліни.

Перший вибух пролунав на початку червня та вибив кілька вікон у будинку родини, розташованому на північно-західній околиці Києва. Приблизно через місяць, коли частину пошкоджень уже встигли усунути, стався ще один вибух — неподалік від підніжжя їхнього десятиповерхового будинку. Унаслідок удару хвиля землі накрила квартиру, через що сім’я була змушена перебратися до тимчасового житла.

Після цих подій здоров’я Поліни погіршилося. У дівчинки розвинувся сильний тривожний розлад, що супроводжується нападами нетримання сечі, блюванням і неконтрольованим тремтінням.

«Тепер у неї є ця неврологічна проблема, і саме тому ми замислюємося над тим, щоб виїхати. Після кожного обстрілу з’являються нові симптоми», — каже Ірина.

Жінка, чоловік якої служить у війську, поки не визначилася з напрямком переїзду. Вона працює в міжнародній неурядовій організації, тож, імовірно, зможе продовжити роботу дистанційно з Польщі.

«Наш президент каже, що з Києва краще виїхати, тому що це ціль номер один», — зазначає Ірина.

Кияни переїжджають до сіл напередодні важкої зими

Для частини киян виходом із ситуації стає переїзд за межі столиці — до українських сіл, де можна перечекати складний зимовий період. Олена Конопля витратила кілька тижнів на пошуки відповідного житла, перш ніж обрала котедж у сільській громаді, розташованій приблизно за дві години їзди від Києва.

«Я вирішила, що кращим варіантом буде невелике село без заводів, будь-яких (складів) і залізничних станцій — усього, що може стати ціллю для росіян», — пояснює Олена.

Під час візиту журналістів жінка саме перевозила речі до нового помешкання та стежила за встановленням нових дверей. Дотримуючись українських звичаїв, Олена запросила священника, який уже освятив її нову оселю.

У котеджі облаштовано газове опалення за допомогою конвекторів. Крім того, у сусідньому сараї жінка зберігає запас дров, які дозволять обігрівати будинок у разі знеструмлення. Для дистанційної роботи в благодійному фонді, офіс якого розташований у Києві, вона також провела високошвидкісний Інтернет.

Поки в столиці регулярно оголошують повітряні тривоги, а вибухи лунають майже щодня, Олена найбільше цінує спокій і тишу за містом.

«Після кількох ночей тут, коли я можу спати — просто спати, без вибухів і сирен, — я почуваюся краще. Я можу працювати, писати свої статті, почуваюся добре», — розповідає жінка.

Невдовзі до Олени має переїхати її літня мати.

«Вона живе в досить небезпечному районі Києва, і це шкодить її здоров’ю», — пояснює жінка.

Як Київ готується до важкої зими

Водночас можливість придбати або орендувати заміський котедж чи на кілька місяців виїхати за кордон доступна далеко не всім українцям. Тому більшість мешканців столиці, найімовірніше, намагатимуться пережити чергову важку зиму в Києві, як робили це раніше.

Місцева влада вже готується до холодного сезону. Для найуразливіших категорій населення, зокрема людей похилого віку і жінок із маленькими дітьми, передбачили місця в переобладнаних санаторіях та реабілітаційних центрах. Вони розташовані на лісистих околицях столиці.

Крім того, протягом останніх 18 місяців навколо Києва створили мережу приблизно з 15 невеликих електростанцій. Їхнє завдання — підвищити стійкість енергосистеми столиці, яка постраждала внаслідок російських атак.

Об’єкти розташовані в укріплених бункерах, а від ударів безпілотників їх захищають масивні сталеві конструкції у формі кліток. Кожна така електростанція може забезпечувати електроенергією та теплом кілька сотень багатоповерхівок у столиці.

Попри вжиті заходи, енергетичні компанії вже попереджають про ймовірність планових відключень електроенергії. У супермаркетах також час від часу виникає дефіцит окремих товарів. Усе це спонукає дедалі більше українців розглядати можливість переїзду.

Чи можливий масовий виїзд людей з Києва

Водночас засновниця та гендиректорка Gradus Євгенія Близнюк не прогнозує масового виїзду населення з Києва. За її словами, значна частина людей поки не готова ухвалити остаточне рішення, оскільки побоюється втратити роботу або змушена враховувати навчання дітей у школі.

«Вони відкладатимуть це рішення, допоки умови життя не стануть справді нестерпними», — зазначає вона.

До слова, обстріли Києва спричинили масовий відтік орендарів і суттєве падіння попиту на житло, через що пропозиція квартир перевищує попит у кілька разів порівняно з минулими роками. На дорожче житло вартістю 25-40 тис. грн ціни знизилися приблизно на 20%, а термін пошуку клієнтів зріс. Через проблеми з транспортом і мостами між берегами Києва дехто змушений винаймати одразу дві квартири або мігрувати всередині міста, тоді як попит на автономні будинки в приміській зоні та західних областях України зріс, а ціни там піднялися на 20%.