Китайські техногіганти залучають понад $50 млрд на розвиток ШІ: хто заробляє на цій гонці

Китайські технологічні компанії залучають понад $50 млрд, щоб розширити інфраструктуру штучного інтелекту. Tencent, Alibaba, ByteDance і DeepSeek вкладають гроші в чипи, центри обробки даних і обчислювальні потужності, необхідні для роботи ШІ. Це відбувається на тлі глобальних перегонів Китаю і США за лідерство у сфері ШІ. Як повідомляє китайське медіа TMTPOST, масштабні інвестиції створюють ризик: компаніям потрібно заробити достатньо, щоб покрити не лише будівництво, а й подальше обслуговування інфраструктури.

За повідомленнями ЗМІ, Alibaba залучила $10,19 млрд через розміщення акцій, ByteDance підписала кредитну угоду на $29,6 млрд, DeepSeek проводить новий раунд фінансування щонайменше на $11,9 млрд, а Tencent розглядає випуск облігацій на суму до $5 млрд. Якщо врахувати всі ці суми, загальний обсяг становить близько $56,7 млрд, причому випуск облігацій Tencent ще розглядається.

Навіщо компаніям стільки грошей

Гонка штучного інтелекту потребує великих вкладень ще до того, як нові потужності почнуть приносити дохід. Компанії мають заздалегідь купувати дорогі чипи, будувати дата-центри та резервувати обчислювальні ресурси, тоді як клієнти платять за послуги поступово — залежно від того, скільки потужностей використовують.

Саме ця різниця між витратами й доходами пояснює потребу в зовнішньому фінансуванні. Навіть прибутковим компаніям вигідно залучити кошти зараз, щоб не сповільнювати розвиток інфраструктури в очікуванні, доки вона почне окупатися.

Показовий приклад — Alibaba. У червневому кварталі її операційний грошовий потік становив 22,945 млрд юанів, або близько $3,42 млрд, але капітальні витрати сягнули 67,678 млрд юанів, або приблизно $10,10 млрд. У результаті вільний грошовий потік — сума, що залишається після операційних витрат та інвестицій, — став від’ємним: мінус 44,67 млрд юанів, або близько $6,67 млрд.

Tencent зіткнулася з подібною ситуацією. У другому кварталі її капітальні витрати зросли на 176% у річному вимірі — до 52,8 млрд юанів, або приблизно $7,88 млрд, а вільний грошовий потік становив мінус 13,8 млрд юанів, або близько $2,06 млрд. Водночас без урахування передоплати за обчислювальні потужності цей показник був би позитивним — 37,6 млрд юанів, або близько $5,61 млрд.

Alibaba заробляє на хмарних послугах, але витрачає на розробку моделей

Alibaba залучила 80 млрд гонконгських доларів ($10,19 млрд), випустивши 710 млн нових акцій за ціною 112,70 гонконгського долара ($14,36) за акцію. Близько 60% чистих надходжень компанія планує спрямувати на глобальну обчислювальну інфраструктуру, а ще приблизно 40% — на великі дата-центри для ШІ та модернізацію систем зберігання даних, баз даних і мереж.

Випуск акцій відрізняється від кредиту: компанії не потрібно повертати залучені гроші в певний термін, але частки наявних акціонерів зменшуються. Такий спосіб фінансування дає змогу вкладати гроші в довгострокові проєкти без додаткового боргового навантаження.

Alibaba робить ставку на хмарні послуги — оренду обчислювальних потужностей, зберігання даних та інші інструменти, які бізнес використовує для роботи зі штучним інтелектом. Компанія прагне не просто продавати доступ до моделей, а й надавати клієнтам повний набір сервісів, щоб їм було складніше перейти до іншого постачальника.

Цей напрям уже приносить дохід. У червневому кварталі хмарний бізнес Alibaba, пов'язаний зі ШІ та обчислювальними потужностями, отримав 48,437 млрд юанів, або близько $7,23 млрд, — на 45% більше, ніж роком раніше. Скоригований операційний прибуток EBITA цього сегмента становив 5,628 млрд юанів, або приблизно $840 млн.

Водночас напрям розробки моделей і застосунків ШІ зазнав скоригованих операційних збитків у розмірі 13,861 млрд юанів, або близько $2,07 млрд. Це означає, що інфраструктура вже приносить прибуток, а створення моделей потребує додаткових вкладень.

Alibaba хоче збільшити частку продуктів, пов'язаних зі ШІ, з 30% до 50% доходів від зовнішніх хмарних послуг протягом наступного року. Така стратегія дає змогу використовувати моделі для залучення клієнтів, а заробляти на ширшому наборі послуг.

ByteDance позичає гроші та заздалегідь резервує потужності

ByteDance підписала кредитну угоду на $29,6 млрд за участю 28 банків. За попередніми даними Bloomberg, китайські банки надали $18,9 млрд — близько 64% загальної суми.

Початковий термін кредиту становить три роки з можливістю продовження до п'яти. Процентна надбавка до базової ставки SOFR становить 0,68 відсоткового пункту — менше, ніж 0,85 пункту за кредитом на $10,8 млрд, який компанія залучила у 2024 році.

Частину грошей ByteDance використовує для закордонних проєктів. За даними Reuters, компанія заздалегідь резервує потужності для кількох дата-центрів у Південно-Східній Азії, укладаючи обов'язкові контракти.

Це дозволяє постачальникам планувати будівництво на основі майбутнього попиту, а ByteDance — заздалегідь забезпечувати себе необхідними ресурсами. Однак такі контракти не можна просто скасувати: якщо попит виявиться нижчим за прогнозований, компанія все одно нестиме фінансові зобов'язання.

Паралельно ByteDance перебудовує продажі для корпоративних клієнтів. У липні команду розробників офісного продукту Lark інтегрували з Doubao, а системи маркетингу, продажів і підтримки клієнтів Lark та Volcano Engine об'єднали.

Мета — перетворити популярність споживчих продуктів на джерело доходів від бізнесу. Doubao має 345 млн активних користувачів на місяць, а щоденний обсяг обробки токенів перевищує 120 трлн. Компанія прагне залучати клієнтів через свої продукти, а потім продавати їм хмарні послуги й інструменти ШІ.

DeepSeek залучає інвесторів, щоб розвивати власні чипи та дата-центри

DeepSeek тривалий час фінансувала дослідження без зовнішніх інвесторів, покладаючись на прибутки від Magic Square Quant. Перший раунд фінансування компанія завершила в червні: за наведеними даними, вона залучила близько 51 млрд юанів, або $7,61 млрд, а її оцінка після інвестицій становила приблизно 400 млрд юанів, або $59,70 млрд.

У жовтні розпочався новий раунд, який, за даними Bloomberg, спочатку мав становити близько 50 млрд юанів, або $7,46 млрд. Через більший, ніж очікувалося, попит інвесторів остаточна сума може сягнути 100 млрд юанів, або приблизно $14,93 млрд. Серед інвесторів називають Tencent і виробника акумуляторів CATL, а також JD.com, NetEase і Національний інвестиційний фонд індустрії штучного інтелекту (National Artificial Intelligence Industry Investment Fund).

Ці інвестиції мають не лише фінансове значення. Tencent, JD.com і NetEase зацікавлені в доступі до потужної зовнішньої моделі, тоді як CATL може бути зацікавлена в розвитку енергетичної інфраструктури для великих обчислювальних центрів.

Як повідомляє Bloomberg, одним із головних проєктів DeepSeek є дата-центр потужністю 1 ГВт в Уланчабі, у Внутрішній Монголії. Для нього компанія планує придбати щонайменше 160 тисяч чипів Huawei Ascend 950DT на суму близько $2,56 млрд.

Ці чипи використовуватимуть переважно для інференсу — виконання запитів і генерування відповідей уже навченою моделлю. Для навчання моделей DeepSeek поки що продовжуватиме використовувати американські Nvidia. Нагадаємо, що це стало можливим після того, як США дозволили експорт Nvidia H200 до Китаю за умови проходження незалежної сертифікації, гарантії достатніх запасів на американському ринку та ненадання їх військовим.

Проте придбати чипи недостатньо: для їхньої роботи потрібна високошвидкісна пам'ять HBM. Через обмеження постачань доставка всього замовлення може тривати понад рік, а компанія сподівається отримати частину потужностей до кінця 2027-го або на початку 2028 року.

DeepSeek також готується до можливого виходу на біржу в материковому Китаї у 2027 році. За повідомленнями Reuters, компанія розпочала підготовку до IPO, а наприкінці вересня призначила першого фінансового директора — Янь Веньтао.

Згідно з повідомленнями медіа, річний постійний дохід DeepSeek становить близько $1 млрд, тоді як оцінка компанії до нового раунду фінансування сягала приблизно 500 млрд юанів, або $74,63 млрд. Це означає, що її оцінка приблизно у 75 разів перевищує річний дохід.

За даними Bloomberg, засновник компанії Лян Веньфен повідомив інвесторам, що хоче продовжувати розвивати загальний штучний інтелект, не ставлячи прибуток на перше місце. Проте вихід на біржу посилить вимоги до фінансової звітності та пояснення того, як компанія планує окупати вкладення.

Хто заробляє на гонці ШІ

Найбільше від масштабного розширення інфраструктури можуть виграти виробники чипів, пам'яті, серверів та іншого обладнання. Компанії вкладають сотні мільярдів юанів у закупівлі, тому частина грошей надходить до постачальників ще до того, як кінцеві користувачі починають оплачувати послуги ШІ.

За наведеними TMTPOST даними, дохід Yangtze Memory Technologies у першому кварталі 2026 року становив 47,042 млрд юанів, або близько $7,02 млрд, а чистий прибуток, що належить материнській компанії, — 33,379 млрд юанів, або приблизно $4,98 млрд. Валова рентабельність продукції NAND сягнула 78,73%.

Changxin Memory Technologies у першому півріччі отримала 150,31 млрд юанів доходу, або близько $22,43 млрд, — на 873,64% більше, ніж роком раніше. Її чистий прибуток, що належить материнській компанії, становив 77,605 млрд юанів, або приблизно $11,58 млрд, а валова рентабельність основного бізнесу — 84,84%.

Натомість розробники моделей стикаються з високими витратами на дослідження, навчання систем і доступ до обчислювальних потужностей. Наприклад, дохід компанії Zhipu у 2025 році становив 724 млн юанів, або близько $108 млн, тоді як витрати на дослідження та розробки сягнули 3,18 млрд юанів, або приблизно $475 млн.

У цьому полягає перевага великих компаній на кшталт Alibaba: вони можуть заробляти не лише на моделях, а й на хмарній інфраструктурі, зберіганні даних і додаткових сервісах. Навіть якщо розробка ШІ залишається збитковою, інші напрями допомагають покривати витрати.

DeepSeek має менше таких можливостей. За наведеними даними, за перші сім місяців її дохід становив 475 млн юанів, або близько $70,9 млн, тоді як витрати на інфраструктуру ШІ сягнули приблизно 11 млрд юанів, або $1,64 млрд. Це приблизно у 23 рази більше за дохід за той самий період.

У серпні DeepSeek підвищила ціни на API у 2,3–4,5 раза порівняно з початковим рівнем і не зафіксувала значного відтоку клієнтів. За наведеними даними, річний темп доходів компанії зріс із менш ніж $500 млн до понад $1 млрд, що свідчить про можливість збільшувати виторг не лише завдяки зростанню кількості запитів, а й через коригування цін.

Чому навіть побудовані дата-центри не гарантують прибутку

Інфраструктура потребує грошей не лише на будівництво. Закуплені чипи та сервери з часом зношуються, а їхня вартість поступово списується у фінансовій звітності через амортизацію. Крім того, компаніям доведеться оплачувати технічне обслуговування й подальше оновлення обладнання.

За планом ByteDance, із 200 млрд юанів інфраструктурних витрат, або близько $29,85 млрд, приблизно 85 млрд юанів, або $12,69 млрд, підуть на чипи, а ще 90 млрд юанів, або $13,43 млрд, — на будівництво обчислювальних центрів. Після запуску ці активи створюватимуть регулярні витрати, які потрібно покривати доходами від клієнтів.

Станом на кінець червня загальний обсяг інтелектуальних обчислювальних потужностей Китаю становив 2185 EFLOPS, а середній рівень використання стійок обчислювальних потужностей сягнув 71,4%. Це свідчить про значний попит на наявні ресурси, однак не гарантує, що він залишатиметься таким упродовж наступних років.

Понад $50 млрд, які чотири компанії залучають для розвитку ШІ, мають забезпечити їхні проєкти на кілька років. Але врешті-решт ці інвестиції повинні окупитися завдяки реальним замовленням, а не лише зростанню кількості користувачів або популярності моделей.

Геополітичний вимір

Фінансові вливання китайського бізнесу в інфраструктуру мають прямий геополітичний підтекст і слугують фундаментом для глобальної експансії Пекіна. Як зазначає доктор юридичних наук Олексій Костенко у статті «Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу», розбудова дата-центрів та масове виробництво обчислювальних систем є матеріальним підґрунтям формування паралельного цифрового блоку, альтернативного західному.

Ключовим політичним фасадом цього процесу стало створення у липні 2026 року в Шанхаї Всесвітньої організації співпраці у сфері ШІ (WAICO), угоду про заснування якої уклали 29 держав, зокрема Росія, Казахстан, Індонезія, Малайзія, Південно-Африканська Республіка та інші держави Азії, Африки й Латинської Америки. Голова КНР Сі Цзіньпін підкріпив інституційну рамку обіцянкою підготувати п’ять тисяч інженерів для країн-учасниць та розгорнути мережу міжнародних центрів застосування технологій.

На противагу закритим і дорогим американським моделям та ініціативі Вашингтона Pax Silica, КНР реалізує стратегію «добровільної цифрової колонізації». Пекін насичує ринки країн Глобального Півдня дешевими та доступними відкритими моделями, на кшталт рішень DeepSeek. 

Водночас впровадження безплатних алгоритмів неминуче прив'язує держави-партнери до китайської хмарної інфраструктури, протоколів зв'язку та обладнання Huawei чи ZTE. Зрештою країни потрапляють у повну залежність від китайських оновлень, серверів і стандартів, поступово делегуючи свій цифровий суверенітет Пекіну.