"М'ясника Києва" із Суровікіна не вийде: чому і як повернення опального генерала обернеться проти Путіна

Британське видання The Telegraph із посиланням на власні джерела повідомило, що через відсутність значних успіхів на фронті Москва може повернути Сергія Суровікіна до планування ударів по Києву. Саме цей російський генерал командував військами РФ у Сирії, де авіація бомбардувала Алеппо, а восени 2022 року очолив російське угруповання в Україні, коли почалася масштабна кампанія ударів по енергетиці. Тоді українські міста занурювалися в темряву, а по всій країні запроваджували графіки відключення світла.

За припущеннями західних аналітиків, Кремль може спробувати повторити тактику, яку Росія застосовувала під час війни в Сирії. Там, де армія Башара Асада не могла здолати повстанців, російська та сирійська авіація завдавали масованих ударів по містах, зокрема по лікарнях, школах і житлових кварталах. Тепер виникає питання, чи не готує Москва подібний сценарій для України, де російська армія вже п'ятий рік не може повністю захопити Донецьку область, а після української операції "Вівальді" втратила частину позицій на Луганщині.

Восени 2026 року на тлі нових російських атак з'явилися попередження про можливі плани Кремля зруйнувати мости через Дніпро. Протягом однієї доби реактивні російські дрони влучили по Північному та Південному мостах у Києві. Конструкції витримали, а пошкоджене дорожнє покриття оперативно відремонтували. Однак західні аналітики звернули увагу на те, що сім столичних мостів можуть стати цілями для російських ударів. Київ є важливим транспортним вузлом, тому порушення сполучення між правим і лівим берегами Дніпра здатне серйозно ускладнити рух містом, зокрема роботу автомобільного та залізничного транспорту.

Чи справді Кремль може готувати нову кампанію масованих ударів по Києву, чи здатна Росія повторити в Україні сирійську тактику Суровікіна та наскільки реальною є загроза масштабних атак на столичні мости, енергетику й іншу критичну інфраструктуру, — Фокус запитав у військових експертів.

Повернення Суровікіна: чи довірить Путін опальному генералу нову кампанію ударів по Україні

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко сумнівається, що можливе повернення Сергія Суровікіна до Росії означатиме його відновлення на високій командній посаді. За словами експерта, генерал досі залишається для Кремля людиною, чия лояльність викликає сумніви після заколоту ПВК "Вагнер" у червні 2023 року.

"Суровікін був одним із заколотників разом з Євгенієм Пригожиним і Дмитром Уткіним із приватної військової компанії "Вагнер", які влаштували похід на Москву. І хоча Суровікін дуже швидко перевзувся, російські спецслужби добре знали, що він також стоїть серед заколотників", — розповідає Коваленко Фокусу.

На думку оглядача, саме через ці обставини генерала усунули від командування та фактично відправили у заслання до Африки. І навіть якщо зараз він повертається до Росії, це ще не означає, що йому знову дозволять ухвалювати стратегічні військові рішення.

"Його відправили в заслання подалі від Росії та позбавили командної посади. Він довгий час перебував в Африці й зараз просто повертається після того, як закінчився період його вислання. Йому навряд чи будуть довіряти й давати якусь посаду в командному складі. Можливо, це буде якась штабна посада, щось інше, але не щось більш глобальне", — пояснює експерт.

Водночас Коваленко нагадує, що саме за часів командування Суровікіна Росія розгорнула масштабну кампанію ударів по українській енергетиці. Однак, за його оцінкою, відтоді підходи російського військового командування суттєво змінилися. І сьогоднішня тактика РФ, на жаль, стала значно складнішою та небезпечнішою.

"Суровікін був одним з ідеологів ударів по території України, енергетичного терору. Але тоді він використовував досить примітивний метод терору. Зараз зовсім інше командування, і сам терор змінився в якісному форматі. Якщо раніше це були більш хаотичні, несистемні удари, то зараз це раціональний, майже математичний розрахунок кожного удару з використанням відповідних засобів терору", — зазначає Коваленко.

За словами аналітика, особливо помітними ці зміни стали наприкінці 2025-го — на початку 2026 року. Російські атаки, стверджує він, перетворилися на ретельно сплановані операції, в яких прораховуються як засоби ураження, так і характер самих ударів.

"З кінця 2025-го — початку 2026 року удари Росії стали не просто системними. Вони прораховані, сплановані, дуже раціональні, на жаль, і вивірені. А Суровікін — це не та людина, яка може продовжити таку стратегію терору України. Тому я не думаю, що він матиме якийсь стосунок до подальшого терору", — говорить експерт.

Ба більше, Коваленко припускає, що навіть у випадку повернення Суровікіна до планування атак це не обов'язково посилить російські можливості. На його думку, результат може виявитися протилежним.

"Якщо навіть йому й нададуть такі повноваження, я скажу більше: найімовірніше, буде краще, аніж те, що є зараз. Чому? Тому що якість ударів погіршиться, й одразу ми будемо це помічати. Поки що, на жаль, ми констатуємо зовсім інші показники у росіян", — наголошує Коваленко.

Таким чином, на переконання військового оглядача, сама інформація про повернення Суровікіна поки не дає підстав говорити про зміну російської стратегії або підготовку нової кампанії ударів під його керівництвом. Значно важливіше, хто насправді планує нинішні атаки РФ, адже, як вважає експерт, їхня ефективність для російського командування зросла порівняно з попередніми роками.

"М'ясника Києва" із Суровікіна не вийде: чому Росія не зможе повторити сирійський сценарій

Військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук не бачить підстав говорити про принципово нову кампанію російських ударів по Україні через можливе повернення Сергія Суровікіна. На його думку, порівняння з війною в Сирії, де російський генерал отримав репутацію "м'ясника Алеппо", не зовсім коректне. Насамперед через те, що можливості російської авіації в Україні суттєво обмежені протиповітряною обороною.

"Чи вони мали на увазі Суровікіна, чи стиль Суровікіна… Вони порівнюють Суровікіна як "м'ясника Алеппо", то "м'ясника Києва" з нього не вийде. Тому що у сирійських повстанців не було ППО, і він міг спокійно давати команду тим Су-24, Су-34 скидати бомби-бочки, все що завгодно на мирні квартали. У нас так не вийде", — пояснює Лакійчук Фокусу.

Експерт наголошує, що систематичні удари по українських містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі не є новою тактикою Кремля. Росія застосовує її від початку повномасштабного вторгнення, а зміна командувачів не означає зміни стратегічної мети цих атак.

За словами Лакійчука, ще у 2022 році Росія розгорнула кампанію ударів по Києву та інших містах. У наступні роки атаки продовжувалися, а енергетична інфраструктура залишалася однією з головних цілей. Тому нинішні повідомлення про можливе повернення Суровікіна не дають підстав вважати, що Москва готує якусь принципово іншу стратегію.

"У 22-му році була нова кампанія — били по енергетиці, по Києву, в Києві все почалося, не рахуючи Чернігова. Били нещадно, "Охматдит", все. 23-й рік, до слова, те саме, плюс енергетика додається. 24-й чи 25-й — і теж енергетика, енергетика", — зазначає військовий експерт.

Водночас Лакійчук звертає увагу на те, що Росія постійно вдосконалює засоби повітряного нападу, однак Україна також знаходить способи їм протидіяти. Як приклад він наводить ситуацію з масованим застосуванням ударних безпілотників.

"Сьогодні ми говоримо про реактивні "Шахеди", які не можемо подолати. Та минулого року ми так само казали про звичайні "Шахеди", коли вони летіли зграями по 500–700, казали: "От якщо тисяча буде в один день, то точно наша ППО не справиться". Справилися зрештою", — говорить він.

На переконання експерта, головне питання полягає не в тому, хто саме очолить планування російських атак, а в тому, що Кремль уже кілька років послідовно намагається зламати український тил. І повертати Суровікіна для цього зовсім не обов'язково.

"Яка нова кампанія? Це стара кампанія, яка з першого дня війни має на меті деморалізувати тил, українське суспільство, примусити його до капітуляції. Путін це не приховує, Путін це вголос говорить. І що нового? Нічого нового", — наголошує Лакійчук.

Відтак, на думку військового експерта, можливі кадрові перестановки в російському командуванні не варто сприймати як свідчення підготовки принципово нового етапу війни проти українських міст. Адже стратегічна мета Кремля залишається незмінною незалежно від того, хто безпосередньо віддає накази.

"Морди міняються у них. Морди міняються, тому що їх знищують наші месники. Деякі просто вважають, що підуть на пенсію і, коли Путіна вже не буде, їм нічого за це не буде", — підсумовує Лакійчук.

Зазначимо, після серії атак дронів РФ на київські мости колишній заступник головного архітектора столиці Віктор Глеба пояснив, чи можуть стати альтернативою понтонні переправи. На думку Глеба, це непогане тимчасове рішення, але можуть бути непередбачувані наслідки.

Нагадуємо, Фокус зібрав оцінки експертів щодо того, чи витримає Київ та Україна масовані удари РФ по мостах та енергетиці.